Тактика застосування адвокатом досудових видів уникнення кримінальної відповідальності: адвокат Олексій Горох

Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Тактика застосування адвокатом досудових видів уникнення кримінальної відповідальності”, Горох Олексій, адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету “Києво-Могилянська академія”, заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, розповів про поняття та систему досудових видів уникнення кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність:

  • – один із видів юридичної відповідальності
  • – полягає у передбачених Кримінальним кодексом України обмеженнях прав і свобод особи, яка вчинила злочин
  • – індивідуалізується в обвинувальному вироку суду.

Стосовно моменту виникнення кримінальної відповідальності, то вона настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду (рішення КСУ у справі про депутатську недоторканність від 27 жовтня 1999 р. No 9-рп/99).

Форми уникнення кримінальної відповідальності під час досудового розслідування:

  • 1. Уникнення = не настання кримінальної відповідальності;
  • 2. Уникнення = звільнення від кримінальної відповідальності.

Наслідком не настання кримінальної відповідальності є закриття кримінального провадження. Коли мова йде про звільнення від кримінальної відповідальності, то має бути винесена ухвала з певною результативною частиною щодо саме такого наслідку.

Рекомендації по побудові позиції захисту:

  • 1) бесіда з підзахисним;
  • 2) вивчення матеріалів кримінального провадження;
  • 3) вирішення питання про визнання вини;
  • 4) аналіз версії підозри (обвинувачення);
  • 5) висунення зустрічних версій захисту;
  • 6) вибір найперспективнішої версії захисту (формули захисту);
  • 7) аналіз аргументів «за» і «проти» версії захисту;
  • 8) формування захисного висновку.

Збирання доказів і арсенал дій полягає в наступному:

  • опитування потенційних свідків;
  • подання адвокатських запитів;
  • подання клопотань про вчинення слідчих та процесуальних дій;
  • проведення експертиз;
  • участь у слідчих та процесуальних діях;
  • оскарження незаконних дій.

Проаналізувавши свідчення, вище сказаними способами, випливає питання ставлення до підозри.

Ставлення до підозри:

1. Позиція “не винуватий”

  • • Вирішальне слово за клієнтом.
  • • Адвокат не може зайняти іншу, «альтернативну позицію».

Доцільно займати у разі:

  • • відсутності події злочину (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК)
  • • відсутності у діянні складу злочину (п. 2 ч.1 ст.

284 КПК)

• наявність обставин, що виключають злочинні діяння (наприклад, необхідна оборона, крайня необхідність, добровільна відмова від вчинення злочину, тощо)

2. Позиція “винуватий частково”

  • не погодження з фактичними обставинами, встановленими стороною обвинувачення;
  • погодження з фактами, однак не погодження з кваліфікацією вчиненого інший склад злочину, інші кваліфікуючі ознаки);
  • часткового погодження з кваліфікацією вчиненого (епізоди, співучасть);

3. Позиція “винуватий повністю”

Доцільно займати у разі якщо підзахисний повністю визнає свою вину і кваліфікація не викликає сумніву у захисника.

Завданням адвоката є пом’якшення заходів правового впливу шляхом:

  • •закриття кримінального провадження у справах приватного обвинувачення;
  • •звільнення від кримінальної відповідальності;
  • •пом’якшення покарання;
  • •звільнення від покарання;
  • •звільнення від відбування покарання.

4. Позиція “мовчання”

  • • небажання підзахисного давати будь-які свідчення (треба роз’яснити наслідки пасивної поведінки)
  • • впевненості у недоведеності підозри або обвинувачення (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК).

Щодо системи досудових видів уникнення кримінальної відповідальності, то вона включає:

1. Норми про виключення кримінальної відповідальності за відсутності в діянні ознак злочину

  • – відсутність протиправності (“алібі”, висновки експертів і спеціалістів тощо)
  • – відсутність суспільної небезпеки (адміністративне або дисциплінарне правопорушення)
  • – відсутність вини (казус, непереборна сила)
  • – малозначність
  • – обставини, що виключають злочинність діяння

2. Норми про виключення кримінальної відповідальності за відсутності в діянні складу злочину

3. Норми про виключення кримінальної відповідальності внаслідок відсутності заяви потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення

4 . Норми про звільнення від кримінальної відповідальності