Трудові відносини. Ключові зміни законодавства на період воєнного стану: адвокати Лисенко та Поліщук

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся вебінар на тему: “Трудові відносини: ключові зміни законодавства на період воєнного стану”.

Лекторами виступили Вікторія Поліщук – адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, член Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів та Комітету з питань гендерної політики, що діють в складі НААУ та Ганна Лисенко – адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, партнер АО «Адвокатська сім’я Лисенко», експерт з трудового, податкового та господарського права.

Лектори розповіли про мобілізацію працівників, трудову повинність, організацію праці в умовах воєнного стану, як діють трудові договори під час воєнного стану та про оплату праці.

Які є соціальні гарантії для мобілізованих працівників?

За кожним мобілізованим працівником зберігається місце роботи, посада та зберігається середній заробіток (незалежно від підпорядкування та форми власності роботодавця)

Окрім того, всі працівники, яких мобілізовано отримуюють право на щорічну основну відпустку. Проте, щорічну додаткову відпустку, а саме такої відпустки як “відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці” не отримують.

Стаж мобілізованого працівника не переривається і його не можуть звільнити (навіть, якщо закінчився строковий трудовий договір). Звільнення можливе в день фактичної демобілізації працівника. Для цього керівник установи видає відповідний наказ.

Середній заробіток працівника розраховується за Порядком № 100 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text

Якщо підприємство може працювати, але чисельна кількість працівників мобілізовані, що робити?

На місце мобілізованого працівника можна приймати іншого працівника за строковим трудовим договором або тимчасово покласти виконання обов’язків мобілізованого працівника на іншого працівника підприємства.

Як табелювати працівників, яких мобілізовано?

Відсутність працівника з дати початку служби позначається буквеним кодом «ІН» або цифровим «22» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством).

Працівники-добровольці, які в ТрО

Якщо працівники підписувати контракт, то роботодавець гарантує збереження робочого місця, посади та середнього заробітку. 

Основна умова – має бути підписаний наказ та видано посвідчення.

Якщо працівники підписували контракт, то так само оформлюємо наказом про увільнення від виконання робочих функцій.

Якщо працівники не підписувати контракт, ТО:

  • Будь-яких гарантій немає
  • Заробітна плата не виплачується
  • Табелюються як «НЗ»

Запровадження простою з оплатою у розмірі 2/3 посадового окладу не впливає на розмір оплати працівникам, яких мобілізовано. (діють вимоги статті 119 КЗпП)

Бронювання працівників

Роз’яснення Мінагрополітики від 12 квітня 2022 року (https://minagro.gov.ua/news/poryadok-bronyuvannya-vijskovozobovyazanih):

1.Враховуємо рішення Головнокомандувача Збройних Сил України щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для Збройних сил України військово-облікові спеціальності.

2.Не підлягають бронюванню, військовозобов’язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, призовники та особи, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних (постанова КМУ від 03.03.2022 р. № 194)

3.Пропозиції, у яких відсутні необхідні дані військових звань та військово-облікові спеціальності військовозобов’язаних, не розглядатимуться Міністерством аграрної політики та продовольства України.

4.Необхідно обов’язково додавати належне обґрунтування щодо виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, населення з відповідним підтвердженням (прийняте рішення Уряду, обласних, Київської військових адміністрацій, укладений договір тощо).

5. Обсяги бронювання

До пропозицій щодо бронювання повинні включатися військовозобов’язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є виконавцями мобілізаційних завдань (замовлень).

Трудова повинність (основна відмінність з мобілізацією – не виплачують заробітну плату)

Військове командування разом із військовими адміністраціями можуть залучати працездатних осіб до суспільно корисних робіт, які виконують під час запровадження трудової повинності.

Якщо працівника залучили до суспільно корисних робіт, потрібно видати наказ про увільнення його від роботи зі збереженням місця роботи й посади.

Кого стосується та як застосовується Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»?

Закон стосується усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, які мають трудові відносини та осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Дія Закону має перевагу над КЗпП та іншими нормами законодавства про працю.

Тобто, не застосовуються норми законодавства про працю в частині відносин, врегульованих Законом.

Закон діє на період військового стану.

Порядок укладення трудових договорів на період дії воєнного стану

Трудові договори за згодою сторін укладаються у будь-якій формі: усній або письмовій. 

Зараз відмінили випробувальний строк. Проте, це залежить від бажання роботодавця.

Випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для всіх осіб без обмежень, встановлених ч. 3 ст. 26 КЗпП. 

Також, на час відсутності постійного працівника, можна відкласти строковий трудовий договір з новими працівниками.

Переведення працівника на період дії воєнного стану

Роботодавець може перевести працівника в період воєнного стану, але за певних умов:

  • лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей
  • без згоди працівника, 

– крім переведення на роботу в місцевість де є активні бойові дії

  • якщо робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я
  • з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою

Щодо зміни істотних умов праці під час воєнного стану

На період дії воєнного стану норми статті 32 Кодексу законів про працю України про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються

Щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника на період дії воєнного стану (ст. 4 Закону)

Вона дозволяє працівнику за один день розірвати трудовий договір звільнитися за власним бажанням, не чекаючи два тижні. Основні причини:

  • ведення бойових дій в районі, де розташоване підприємство та загроза для життя і здоров’я працівника 

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на період дії воєнного стану

Можливо звільнити працівника:

  • під час тимчасової непрацездатності,
  • під час відпустки, крім  відпустки у зв’язку із вагітністю, пологами та доглядом за дитиною

Оплата праці на період воєнного стану

  • Роботодавець повинен вживати усіх можливих заходів щодо забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. 
  • Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій та іншої непереборної сили. 

Як оформити призупинення дії трудового договору?

Повідомити один одного (за можливості) про зупинення дії трудового договору: 

  • якщо ініціатор працівник, то написати заяву або направити роботодавцю повідомлення на електронну пошту чи на месенджер, 
  • якщо ініціатор роботодавець, то просто видати наказ.

Видати наказ про зупинення дії трудового договору, в якому вказати: 

  • підставу (заява працівника) або причини неможливості надання роботи (активні бойові дії, зупинка виробництва, пошкодження майна, відсутність замовлень тощо),
  • строк зупинення та умови поновлення дії трудового договору (період зупинення), 
  • умови про оплати: із збереження з/п або без виплати з/п, 
  • умови відшкодування з/п, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору.

Ознайомити працівника з наказом (за можливості), направивши його працівнику всіма можливими засобами (поштою, електронною пошто, повідомити телефоном або надіслати повідомлення на месенджер) або під розпис.

Роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури (об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам_

Виняток – відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.