Матеріал підготувала Ольга Філатова, член Центру сімейного права ВША НААУ, член Комітету з сімейного права НААУ, керуючий АБ «Філатова та Партнери», сімейний адвокат.
Інколи в житті трапляються ситуації, коли «шлюбний човен» дає тріщину в стосунках та починає зі швидкими темпами йти на дно чи взагалі тоне, існуючи лише на папері.
Іншими словами, іноді в житті подружжя трапляються ситуації, коли формально шлюб фактично завершений, чоловік і жінка навіть проживають окремо, однак відновлювати спільний побут, проживання разом та сімейні відносини не мають бажання. Але з юридичної точки зору, тобто формально, вони перебувають у шлюбних відносинах. Шлюб між ними не розірваний, відтак вони є носіями прав та обов’язків, які мають чоловік та дружина.
Через деякий час або при настанні певних життєвих обставин (зустріли нове кохання, із яким бажають укласти новий шлюб, потрібно вирішити майнові питання або просто вирішили набути статус «вільної від сімейних обов’язків людини»). Громадяни все ж таки звертаються до суду із позовом про розірвання шлюбу та потрапляють у ситуацію, коли цей судовий процес починає затягуватись. Суддя може не поспішати виносити рішення про розірвання шлюбу, а почати переносити судові засідання на тривалість по пів року між судовим засіданнями або надавати сторонам час на примирення по декілька місяців. І «омріяне розлучення» перетворюється на формальний «адовозатягнутий» нікому не цікавий судовий процес.
Тому Вашій увазі пропоную деякі лайфхаки, як пришвидшити процес розлучення в судовому порядку .
По-перше, при написанні позовної заяви до суду про розірвання шлюбу одразу вкажіть ті обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи. Такими обставинами можуть бути зокрема такі:
– подружжя вже не проживає разом (обов’язково потрібно вказати період, із якого вони не проживають разом);
– позивач та відповідач не ведуть спільний побут та бюджет;
– позивач та відповідач не мають бажання відновлювати подружні відносини;
– спір про місце проживання дитини між позивачем та відповідачем відсутній;
– позивач та відповідач домовились, де після розірвання шлюбу будуть проживати їхні спільні діти (обов’язково зазначити в позові, де саме та з ким, із зазначенням адреси проживання);
– на момент розірвання шлюбу спір з приводу майна, набутого за час перебування у шлюбі, яке належить позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності, на момент звернення із цим позовом – відсутній;
– позивач та відповідач вже використали спроби у свій час примиритися, однак такі спроби не дали бажаних результатів, оскільки у позивача та відповідача різні погляди на сімейне життя та обов’язки;
– вагітність, а також недосягнення спільними дітьми/дитиною одного року, після її народження, які б перешкоджали позивачу звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу – відсутні;
– позивачем підтверджено, що їм не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та на основі тих самих підстав;
– позивач просить суд не надавати їм строк на примирення, так як в їхньому варіанті він не є доцільним.
По-друге, якщо відповідач за позовом не проти розірвання шлюбу, то для пришвидшення розгляду справи необхідно подати від нього про визнання позову, де вказати, що:
– відповідач обізнаний про розгляд справи, дату, час та місце розгляду справи;
– відповідач повністю погоджується з позовними вимогами позивача та підтримує їх;
– відповідач просить суд розглянути справу без його участі.
Така заява суттєво допоможе зекономити час для встановлення судом підстав про повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи та його позиції щодо визнання позовних вимог. Крім того, така заява є підтвердженням для суду, що при розгляді справи в такому випадку спору між сторонами не має, відповідач повністю підтримує позовні вимоги позивача та наддасть можливість суду винести рішення в першому ж слуханні справи.
По-трете, подати спільну заяву подружжя про розірвання шлюбу.
Але тут є нюанс, який полягає в тому, що при подачі до суду такої спільної заяви подружжя про розірвання шлюбу до неї обов’язково потрібно надати нотаріально завірений договір укладений між подружжям, у якому визначити та погодити місце проживання дитини після розлучення, графік виховання та спілкування батьків з дитиною, порядок сплати аліментів або інші моменти, які б вони хотіли узгодити при розірванні шлюбу.
По-четверте, якщо ж все-таки розгляд справи затягується, то процесуально не заборонено подавати заяви про «пришвидшення» розгляду справи. Згідно цивільного процесу таких заяв не існує, так як і не існує заборони на подання таких заяв із проханням пришвидшити розгляд Вашої справи.
Як обґрунтування такого пришвидшення можна вказати, наприклад, бажання набуття особистого права власності на не рухоме або рухоме майно або виїзд на постійне проживання за межі України і т. д.
Ось такі прості, але досить суттєві важелі можуть значно скоротити Ваш час (до пів року так точно) при розгляді справи про розірвання шлюбу.