Ухвала слідчого судді, якою зобов’язано слідчого повідомити про підозру, не передбачена КПК і є втручанням в дискреційні повноваження слідчого, визначені ст. 276, 278 КПК, а тому підлягає оскарженню

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Слідчий суддя скасував постанову слідчого про відмову в задоволенні поданого адвокатом клопотання в частині відмови в повідомленні про підозру ОСОБА_1 та зобов’язав слідчого відповідно до статей 276–279 КПК повідомити про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР.

Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказану ухвалу слідчого судді.

У касаційній скарзі прокурор вказує, що слідчий суддя в ухвалі зобов’язав слідчого винести конкретне процесуальне рішення – повідомити про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, чим вийшов за межі своїх процесуальних повноважень щодо розгляду скарги на бездіяльність слідчого, які визначені положеннями ст. 307 КПК, та втрутився в дискреційні повноваження слідчого та прокурора, передбачені статтями 276, 278 КПК, отже постановив рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законом.

Позиція ККС

Скасовано ухвалу апеляційного суду і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтування позиції ККС

ККС вважає, що приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що право на апеляційне оскарження судового рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законом, підлягає забезпеченню на підставі положень п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК.

Забезпечуючи ефективний доступ до правосуддя, за результатами розгляду скарги представника потерпілого на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні слідчий суддя, відповідно до ст. 307 КПК, міг скасувати рішення слідчого, зобов’язати слідчого вчинити певну дію, зобов’язати припинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає слідчому судді повноважень втручатися в дискреційні повноваження слідчого та прокурора в кримінальному провадженні, визначені статтями 276, 278 КПК.

Право прийняття рішення про повідомлення особи про підозру належить до дискреційних повноважень слідчого та прокурора в кримінальному провадженні.

Натомість у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя зобов’язав слідчого вчинити процесуальну дію, а саме повідомити про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР, чим вийшов за межі своїх процесуальних повноважень щодо розгляду скарги на бездіяльність слідчого, які визначені положеннями ст. 307 КПК, тобто втрутився в дискреційні повноваження слідчого, визначені положеннями ст. 276, 278 КПК, отже постановив рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законом.

Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 05.04.2023 у справі № 188/1146/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110144388