Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого та поклав на підозрюваного ОСОБА_7 у рамках запобіжного
заходу у вигляді застави обов’язки, передбачені пунктами 1–4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.
Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У касаційній скарзі захисник вказує, що покладення на підозрюваного
процесуальних обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, є процесуально можливим винятково при вирішенні питання про застосування щодо нього
запобіжного заходу, однак, на момент покладення таких обов’язків на ОСОБА_7
запобіжний захід щодо нього вже було обрано раніше. На переконання
захисника, постановлення слідчим суддею ухвали про покладення на ОСОБА_7
процесуальних обов’язків у рамках раніше обраного запобіжного заходу не
передбачено процесуальними нормами, до яких відсилає ч. 3 ст. 309 КПК, а тому
суд апеляційної інстанції не вправі був відмовити у перевірці її законності.
Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ККС: ККС вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді місцевого суду до переліку рішень, визначених ст. 309 КПК, не належить, а тому обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 цього Кодексу, оскільки апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Основним критерієм для відмежування ухвал слідчого судді, які підлягають окремому оскарженню в апеляційному порядку, і таких, заперечення проти яких подаються під час підготовчого провадження в суді, є пряма вказівка законодавця в нормах КПК на можливість їх самостійного оскарження.
За приписами ч. 7 ст. 194 КПК обов’язки, передбачені частинами 5 і 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування
запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.
Згідно з ч. 1 ст. 200 КПК прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Оскаржена захисником ухвала слідчого судді про покладення на підозрюваного ОСОБА_7 у рамках раніше обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, постановлена в порядку ст. 200 КПК у межах повноважень слідчого судді, адже останній вправі як змінити/не змінювати підозрюваному запобіжний захід, так і вправі приймати рішення про скасування, зміну чи покладення на нього відповідних процесуальних обов’язків при запобіжному заході, не пов’язаному з триманням під вартою. Однак апеляційне оскарження такої ухвали слідчого судді кримінальним процесуальним законом не передбачено, вона не входить до переліку рішень, визначених у ст. 309 КПК чи інших статтях цього Кодексу, які
містять пряму вказівку на можливість апеляційного оскарження ухвал слідчого
судді.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 28.02.2023 у справі No 947/5562/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109364530