Законопроектом №5068 та його заключними та перехідними положеннями передбачається, що Голова Вищої ради правосуддя повинен затвердити список членів Ради з питань етики. Однак, це означає, що Голова, який сам підлягатиме одноразовій оцінці Радою з питань етики, може заблокувати створення такої Ради.
Про це йдеться у терміновому висновку Венеційської комісії щодо законопроекту №5068.
На думку членів Венеційської комісіїі, натомість інший орган судової влади, наприклад Голова Верховного Суду або Голова Вищого антикорупційного суду можуть бути уповноважені заявляти про призначення членів Ради з питань етики.
Голова Верховного суду може бути уповноважений затвердити цей список як представник вищої судової інстанції. Або, як варіант, голова Вищого антикорупційного суду може бути уповноважений це робити, оскільки цей суд має конкретну юрисдикцію, яка відповідає питанням етики та доброчесності.
Також у терміновому висновку зазначається, що повинен існувати механізм за замовчуванням, у разі коли Рада суддів України не призначатиме своїх членів у Раду з питань етики. Як варіант, Голова Вищого антикорупційного суду може бути уповноважений призначати кваліфікованих суддів або суддів у відставці.
У своїх коментарях українська влада зазначає, що реалізація такої пропозиції може створити конфлікт інтересів, оскільки на Голів Верховного суду та Вищого антикорупційного суду застосовуються дисциплінарні процедури, які здійснює Вища рада правосуддя.
Однак, на думку Венеційської комісії, самі Голови цих судів не приймали рішення щодо етики та доброчесності кандидатів та нинішніх членів ВРП; вони лише призначали суддів або суддів у відставці для виконання цього завдання, тому такий варіант варто розглядати лиш на випадок бездіяльності Рада суддів України.