Верховний Суд ухвалою від 6 липня 2026 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою представника адвокатського об’єднання «Шкребець і партнери», підтвердивши позицію Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року про те, що ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до банківської документації об’єднання не підлягає апеляційному оскарженню. Це — черговий епізод історії, яку «Адвокат Пост» уже висвітлював у матеріалі «Офіс Генерального прокурора України отримав доступ до усієї адвокатської таємниці Адвокатського об’єднання «Шкребець і партнери» — заява».
Передісторія: «з третього разу»
АО «Шкребець і партнери» — харківське об’єднання понад 30 адвокатів, партнерів і помічників, яке надає правничу допомогу населенню та бізнесу Харкова, зокрема консультує й захищає в судах комунальні підприємства міста, маючи понад сотню виграних справ проти прокурорів, за наслідками ревізій ДАСУ та податкових повідомлень-рішень.
З березня 2024 року в межах кримінального провадження № 72024000420000011 за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах) БЕБ та Офіс Генерального прокурора розслідують версію про нібито фіктивний характер правничої допомоги, яку АО надавало комунальним підприємствам Харкова. За твердженням самого об’єднання, воно добровільно й повністю співпрацювало зі слідством ще у 2024–2025 роках, надавши детективам БЕБ повний доступ до матеріалів і документально підтвердивши реальність наданої допомоги.
Попри це, за клопотанням заступника Генерального прокурора, слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва 10 квітня 2026 року — за формулюванням самого об’єднання, вже «з третього разу» після двох невдалих спроб у 2024 та 2026 роках — надав дозвіл на тимчасовий доступ до банківської таємниці й усіх рахунків АО за період з 1 січня 2024 по 31 грудня 2025 року, з можливістю вилучити завірені копії документів про відкриття й обслуговування цих рахунків.
У чому суть претензії об’єднання: банківська таємниця проти адвокатської таємниці
Тут принципово важливо розрізняти дві різні правові категорії, які в цій історії тісно переплітаються, але не тотожні одна одній.
Формальний предмет судового доступу — це банківська таємниця в розумінні законодавства про банки і банківську діяльність: виписки руху коштів, дані про IP-адреси доступу до системи «Клієнт-Банк», платіжні доручення, документи ідентифікації осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком, тощо.
Однак, АО «Шкребець і партнери» наголошує, що практичним наслідком розкриття цієї банківської інформації є розкриття адвокатської таємниці в значно ширшому сенсі: серед операцій на рахунках об’єднання — надходження коштів не лише від комунальних підприємств, які є предметом розслідування, а й від усіх інших, зокрема приватних клієнтів АО, чиї справи не мають жодного стосунку до предмета кримінального провадження. Об’єднання посилається на частину 1 статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за якою навіть сам факт звернення особи по правничу допомогу до адвоката вже є адвокатською таємницею, — і стверджує, що повний доступ до банківської інформації щодо всіх без винятку клієнтів розкриває саме цю таємницю, виходячи за межі предмета розслідування.
Що саме встановили дві ухвали
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року суддя-доповідач відмовив у відкритті апеляційного провадження одразу за скаргами представників чотирьох адвокатських бюро й об’єднань, поданими на квітневу ухвалу слідчого судді. Правова підстава: відповідно до частини 1 статті 309 КПК України, під час досудового розслідування підлягають апеляційному оскарженню лише ті ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, якими дозволено вилучення документів, за відсутності яких особа-підприємець чи юридична особа взагалі позбавляється можливості здійснювати свою діяльність (пункт 10 частини 1 статті 309 КПК). Суд встановив, що апелянти не навели доводів про те, що доступ саме до банківської документації позбавляє їх можливості здійснювати діяльність, а тому оскаржувана ухвала не входить до вичерпного переліку статті 309 КПК — і відмова у відкритті провадження є не правом, а прямим обов’язком суду за частиною 4 статті 399 КПК.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду 6 липня 2026 року підтвердив цю позицію повністю, відхиливши касаційну скаргу представника АО. Суд додатково відхилив аргумент представника про порушення загальних засад кримінального провадження (стаття 7 КПК) та статті 129 Конституції України, вказавши, що загальні засади застосовуються лише тоді, коли КПК не регулює чи неоднозначно регулює конкретне питання, — тоді як в цьому випадку неможливість оскарження прямо передбачена частиною 3 статті 307 КПК.
Наслідок: вичерпання національних засобів оскарження саме цього процесуального питання
Ці дві ухвали означають, що адвокатське об’єднання пройшло обидві національні судові інстанції (апеляційну і касаційну) з процесуальним запереченням проти самої ухвали про доступ — і в обох випадках отримало відмову вже на стадії вирішення питання про відкриття провадження, без розгляду скарги по суті. Це прямо пояснює, чому в оригінальній заяві АО «Шкребець і партнери» йдеться про підготовку звернень до Вищої ради правосуддя, Національної асоціації адвокатів України та Європейського суду з прав людини — оскільки суто процесуальний шлях оскарження в межах кримінального провадження виявився вичерпаним без розгляду по суті питання про межі розкритої інформації.
Ширший контекст і застереження
Об’єднання прямо формулює свою позицію як тривогу для всієї професії: «Сьогодні під прицілом адвокати, які захищають комунальні підприємства Харкова. Завтра — будь-який адвокат, який виграв справу проти прокурора, ДАСУ, податкової чи іншого органу». Це — позиція сторони, яка є учасником спору, а не встановлений судом факт; суди у наданих ухвалах не розглядали й не оцінювали обґрунтованість підозри у кримінальному провадженні по суті, а лише процесуальне питання оскаржуваності ухвали слідчого судді.
Народна депутатка Кінзбурська, за інформацією попередніх матеріалів видання, вже вимагала пояснень від прокуратури з цього приводу — ця частина історії висвітлена в окремому матеріалі «Право на захист тимчасово не на часі? Нардеп Кінзбурська вимагає пояснень від прокуратури через доступ до адвокатської таємниці Шкребець і партнери», а подальший розвиток протистояння — у матеріалі «АО «Шкребець і партнери» продовжує боротьбу за захист адвокатської таємниці, незалежності адвокатури та фундаментального права людини на захист».
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.