Про сімейні спори та встановлення «нетипових» фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Чернігівської області , що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками сімейні спори та встановлення «нетипових» фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців, а саме:
- 1. Процесуальні особливості встановлення юридичних фактів в порядку окремого чи позовного провадження.
- 2. Практика встановлення факту самостійного виховання дитини: чи є відмінність підходу за заявами батька та матері?
- 3. Обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ (п. 2 ч.1 ст.251 ЦПК України)
- 4. Військова частина як учасник справи та ініціатор оскарження судових рішень щодо прав та інтересів військовослужбовців.
- 5. Особливості встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем залежно від мети:
- – спадкування,
- – отримання одноразової грошової допомоги;
- – соціального статусу і гарантій члена сім’ї;
- – призначення пенсії по втраті годувальника.
- 6. Огляд справ за заявами про встановлення «нетипових» фактів, що мають юридичне значення
- 7. Практика розгляду сімейних справ щодо дітей, за позовом, пред’явленим військовозобов’язаним чи військовослужбовцем
У рамках характеристики сімейних спорів та встановлення «нетипових» фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців акцентовано на наступному:
1. Процесуальні особливості встановлення юридичних фактів в порядку окремого чи позовного провадження
Процесуальні особливості встановлення юридичних фактів в порядку окремого чи позовного провадження ґрунтуються насамперед на правових висновках Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21. Суд зазначив, що справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, належать до цивільної юрисдикції за умови відсутності спору про право та якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Особливості окремого провадження:
- відсутній спір про право;
- предметом захисту є охоронюваний законом інтерес;
- існує специфічне коло учасників процесу — заявник та заінтересовані особи;
- допускається спір про факт, але не спір про право.
КЦС ВС у постанові від 10.07.2024 у справі № 686/11198/22 підкреслив, що заінтересованими особами є особи, права чи обов’язки яких можуть бути зачеплені встановленням відповідного факту.
Якщо ж встановлення факту фактично спрямоване на вирішення спору між особою та суб’єктом владних повноважень, така справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Саме такий висновок зроблено Великою Палатою у справі про самостійне виховання дитини для отримання відстрочки від мобілізації.
2. Практика встановлення факту самостійного виховання дитини: чи є відмінність підходу за заявами батька та матері?
Основний акцент зроблено саме на заявах батьків-чоловіків, які зверталися до суду для підтвердження права на відстрочку від мобілізації.
● Постанова ВП ВС від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22:
Заявник просив встановити факт самостійного виховання дитини для:
- отримання соціальної допомоги;
- реєстрації місця проживання дитини;
- вирішення питань проживання дитини;
- отримання відстрочки від мобілізації.
Велика Палата залишила заяву без розгляду.
Суд звернув увагу, що фактично можливий спір щодо реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації, який не пов’язаний із цивільними правами та обов’язками, а належить до сфери публічно-правових відносин.
● Постанова КЦС ВС від 18.10.2024 у справі № 613/1674/23. Суд зазначив:
факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватися в безспірному порядку або шляхом окремого провадження, оскільки завжди існує ризик порушення найкращих інтересів дитини.
Отже, практика не містить висновку про різний підхід до матері та батька. Натомість Верховний Суд наголошує на необхідності врахування найкращих інтересів дитини та недопустимості використання окремого провадження для створення підстав мобілізаційних пільг.
3. Обов’язок суду зупинити провадження у справі у випадку перебування учасника справи у складі ЗСУ (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України)
Ключове рішення — постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 754/947/22.
Основні висновки ВП ВС
- Формулювання «суд зобов’язаний» є імперативним та не залишає суду дискреції.
- З моменту введення воєнного стану всі ЗСУ та інші військові формування вважаються такими, що переведені на воєнний стан.
- Для застосування норми необхідні докази проходження військової служби:
- військовий квиток;
- наказ командира;
- інші офіційні документи.
- Метою норми є захист прав військовослужбовців, які об’єктивно не можуть брати участь у процесі.
Відступ від формального підходу:
Велика Палата сформулювала новий підхід:
- ключовою є воля самого військовослужбовця;
- якщо він просить продовжити розгляд справи без його участі або через представника, суд не повинен зупиняти провадження.
Суд наголосив, що застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України всупереч волі військовослужбовця буде проявом надмірного формалізму та порушенням права на доступ до правосуддя.
4. Військова частина як учасник справи та ініціатор оскарження судових рішень щодо прав та інтересів військовослужбовців
Постанова КЦС ВС від 10.07.2024 справа № 686/11198/22. Верховний Суд зазначив, що:
- не кожен державний орган автоматично є заінтересованою особою;
- необхідно встановити, чи впливає рішення на права, інтереси або обов’язки такого органу.
Сам по собі факт незгоди державного органу з юридичним фактом не створює права на апеляційне оскарження.
Разом із тим КЦС ВС наголосив, що у справах про:
- оголошення військовослужбовця померлим;
- визнання безвісно відсутнім,
суди повинні оцінювати необхідність залучення МОУ або військової частини, оскільки такі рішення можуть спричинити:
- виключення військовослужбовця зі списків особового складу;
- припинення виплати грошового забезпечення членам сім’ї;
- інші наслідки для держави.
5. Особливості встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем залежно від мети
Процесуальна форма розгляду таких справ напряму залежить від правової мети, для якої заявник просить встановити відповідний факт.
5.1. Для цілей спадкування
Постанова ВП ВС від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21:
Велика Палата зазначила, що встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу для набуття спадкових прав належить до цивільної юрисдикції.
Такий факт може встановлюватися в порядку окремого провадження за умови відсутності спору про право між потенційними спадкоємцями. Якщо спір існує, справа повинна розглядатися в позовному провадженні.
Суд наголосив, що встановлення юридичного факту є допустимим лише тоді, коли він безпосередньо породжує цивільно-правові наслідки.
5.2. Для отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця
Постанова ВП ВС від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21:
Велика Палата відступила від попередньої практики та сформулювала принциповий висновок:
спори щодо встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем для отримання одноразової грошової допомоги не належать до цивільної юрисдикції.
Причина полягає в тому, що кінцевою метою є виникнення публічно-правових відносин між заявником та державою щодо соціальної виплати.
У таких випадках встановлення факту фактично є складовою спору із суб’єктом владних повноважень.
Тому належним способом захисту є адміністративне судочинство.
5.3. Для отримання соціального статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця
Велика Палата у справі № 560/17953/21 дійшла аналогічного висновку.
Якщо юридичний факт встановлюється виключно для:
- отримання статусу члена сім’ї загиблого;
- отримання соціальних гарантій;
- реалізації права на державні виплати,
то такий спір має публічно-правовий характер.
У цьому випадку суд повинен оцінювати не лише сам факт спільного проживання, а й характер майбутніх правовідносин між особою та державою.
5.4. Для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника
Підхід Верховного Суду аналогічний.
Якщо факт проживання однією сім’єю встановлюється виключно для набуття права на пенсію по втраті годувальника, спір виникає у сфері соціального забезпечення.
Тому такі правовідносини належать до адміністративної юрисдикції.
6. Огляд справ за заявами про встановлення «нетипових» фактів, що мають юридичне значення
Перелік фактів, передбачений статтею 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Суди можуть встановлювати й інші юридичні факти, якщо:
- від них залежить виникнення, зміна або припинення прав;
- законом не визначено іншого порядку їх підтвердження;
- відсутній спір про право.
Факт самостійного виховання дитини:
● Постанова ВП ВС від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22:
Заявник намагався встановити факт самостійного виховання дитини для отримання відстрочки від мобілізації.
Велика Палата дійшла висновку, що такий факт не підлягає встановленню в окремому провадженні, оскільки кінцевою метою є реалізація права у сфері публічно-правових відносин.
Факт перебування на утриманні:
Такі справи можуть розглядатися в порядку окремого провадження лише за відсутності спору про право та якщо факт необхідний для реалізації цивільних прав заявника.
Факт проживання однією сім’єю:
Верховний Суд виходить із того, що визначальною є правова мета звернення до суду.
Один і той самий факт може належати:
- до цивільної юрисдикції (спадкування);
- до адміністративної юрисдикції (соціальні виплати, статус члена сім’ї загиблого, одноразова допомога, пенсія).
7. Практика розгляду сімейних справ щодо дітей за позовом, пред’явленим військовозобов’язаним чи військовослужбовцем
Принцип найкращих інтересів дитини:
Ключовим орієнтиром у всіх справах залишається принцип забезпечення найкращих інтересів дитини.
● Постанова КЦС ВС від 18.10.2024 у справі № 613/1674/23:
Верховний Суд зазначив, що встановлення факту одноосібного виховання дитини одним із батьків не може здійснюватися у спрощений спосіб через окреме провадження.
Причина полягає у тому, що такий підхід може:
- порушити баланс прав батьків;
- обмежити права іншого з батьків;
- суперечити найкращим інтересам дитини.
Військова служба не звільняє від доказування:
Статус військовослужбовця сам по собі:
- не створює презумпції самостійного виховання дитини;
- не підтверджує проживання дитини разом із позивачем;
- не звільняє від доказування сімейно-правових обставин.
Зупинення сімейних справ через проходження військової служби:
● Постанова ВП ВС від 12.11.2025 у справі № 754/947/22:
Якщо військовослужбовець є стороною сімейного спору щодо дітей, суд повинен враховувати його процесуальну волю.
За наявності заяви про розгляд справи:
- без його участі;
- за участю представника,
автоматичне зупинення провадження суперечить праву на доступ до правосуддя.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.