Диспозиція ч. 2 ст. 345 КК передбачає такі альтернативні суспільно небезпечні дії, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв або тілесних ушкоджень (легких чи середньої тяжкості) у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.
Обставини справи: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив супротив діям
працівників поліції, які прибули для реагування у зв’язку з телефонним
повідомлення ОСОБА_2 щодо протиправних дій з боку квартирантів. Оскільки
ОСОБА_1 не реагував на заспокоювання поліції та поводився зухвало, то лейтенант поліції ОСОБА_3 по телефону викликав підкріплення. Прибувши за місцем виклику, додатковий наряд поліції допоміг подолати опір ОСОБА_1 та помістив його до салону службового транспорту, куди також помістили і його співмешканку ОСОБА_4, яка, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, теж чинила супротив працівникам поліції. ОСОБА_1, діючи з хуліганських спонукань та мотивів явної неповаги до суспільства, не бажаючи виконувати вимоги працівників поліції, раптово вийшов із службового автомобіля та умисно, з метою заподіяння побоїв працівнику поліції під час виконання ним службових обов’язків підбіг до сержанта поліції ОСОБА_5 і завдав йому кулаком правої руки один удар в обличчя, після чого зімкнув свої руки на шиї потерпілого та почав її здушувати, припинивши свої злочинні дії тільки після застосування до нього працівниками поліції заходів фізичного впливу. У потерпілого ОСОБА_5 виявлено забій м’яких тканин (голови), набряк м’яких тканин (шиї).
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду від 09.11.2018 ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду щодо ОСОБА_1 скасовано в частині
визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 2 ст. 345 КК, та закрито кримінальне провадження в цій частині
на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відсутністю в діянні обвинуваченого
складу кримінального правопорушення. Виключено з резолютивної частини вироку абзац другий щодо застосування положень ч. 1 ст. 70 КК. Звільнено ОСОБА_1 від покарання, призначеного за ч. 2 ст. 342 КК, на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв’язку із закінченням строків давності.
У своєму рішенні апеляційний суд зазначив, що в ч. 2 ст. 345 КК передбачена
кримінальна відповідальність за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків. При цьому, відповідно до практики застосування норм КК, побої – це неодноразове завдання потерпілому численних ударів. Апеляційний суд, ураховуючи те, що ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 один удар кулаком в обличчя, а потім перехопив останнього рукою за шию (що не належить до ознак побоїв), дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки спричинення потерпілому побоїв, а саме неодноразового завдання численних ударів, а тому в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК. Вказана обставина, як зазначається у рішенні апеляційного суду, підтверджується дослідженням в апеляційному суді за клопотанням учасників провадження висновку експерта, в якому встановлено, що видимих тілесних ушкоджень в ОСОБА_2 не виявлено. Локальний набряк м’яких тканин шиї, про який вказано в наданій медичній довідці, неможливо розглядати як тілесне ушкодження, тому при проведенні судово-медичної експертизи до уваги не бралося.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду в частині скасування вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 345 КК із закриттям кримінального
провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК та призначено новий розгляд у суді
апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: з урахуванням установлених судом обставин
(спричинення працівникові поліції удару в обличчя та здушування його за шию під час виконання ним службових обов’язків) висновок апеляційного суду про те, що потерпілому не завдавалися побої, оскільки він не отримав тілесних ушкоджень, є непереконливим, тому що відсутність тілесних ушкоджень у працівника поліції не є підставою для встановлення відсутності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК. Адже об’єктивна сторона цього злочину становить дії, пов’язані як із заподіянням тілесних ушкоджень, так і з побоями.
Треба зазначити, що законодавцем передбачено спеціальну норму (ст. 345
КК), якою визначено відповідальність навіть за погрозу застосування насильства щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням ним службової діяльності, оскільки це має не тільки негативний вплив на психічне та фізичне здоров’я працівника, а й перешкоджає нормальній діяльності правоохоронних органів та підриває їх авторитет. За таких обставин тлумачення цієї норми, до якого вдався суд апеляційної інстанції, не можна вважати таким, що відповідає її точному змісту.
Детальніше з текстом постанови ВС від 21.09.2021 у справі No 495/8147/17 (провадження No 51-753км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/99951241