Георгій Попов – адвокат, доктор юридичних наук, Національний експерт проекту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» провів на платформі Вищої школи адвокатури НААУ вебінар на тему «Захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства: виклики сьогодення».
Програма вебінару включала:
- Система міжнародних та національних правових актів щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства;
- Система міжнародних органів/організацій діяльність яких спрямована на захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства;
- Проблеми кваліфікації та формування доказової бази у справах щодо сексуальної експлуатації та сексуального насильства стосовно дітей;
- Правові та психологічні особливості спілкування з дітьми, які постраждали від сексуальної експлуатації та сексуального насильства;
Увагу учасників сфокусовано до практично важливих аспектів:
- ратифікація Україною Ланцаротської конвенції та правове визначення нових видів злочинів у зв’язку з цим;
- злочини які обумовлені збройною агресією, військовим конфліктом та бойовими діями, в контексті захисту прав та свобод дітей.
У зв’язку з воєнними діями на території України адвокатам потрібно у своїй практиці щодо захисту прав та свобод дітей застосовувати приписи ч. 4 статті 38 Конвенції про права дитини, в якій йдеться про обов’язок Держави-учасниці вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, який торкається збройних конфліктів, та догляду за ними.
Даний обов’язок покладається на обидві сторони збройного конфлікту.
Відповідно до статті 8 Римського статуту воєнним злочином є зґвалтування, сексуальне рабство, примус до проституції, примусова вагітність, примусова стерилізація та будь-які інші види сексуального насильства.
Предметом обговорення з учасниками стали положення Декларації про захист жінок і дітей в надзвичайних обставинах і в період збройних конфліктів.
Ланцаротська конвенція стала передумовою змін до Кримінального кодексу України, які набули чинності у березні 2021 р. Крім того, відповідно до глави VІІІ Конвенції, Україна проводить роботу зі створення реєстру осіб, що вчинили передбачені Конвенцією злочини.
Георгій Попов висвітлив діяльність підрозділу Інтерполу щодо злочинів стосовно дітей (Crimes against Children Unit – CAC), який діє в рамках програми з протидії організованій злочинності та новим видам злочинів. Цей підрозділ є суб’єктом, який забезпечує функціонування міжнародної бази даних сексуальної експлуатації дітей.
Стаття 23 Ланцаротської конвенції – домагання дитини для сексуальних цілей, знайшла своє відображення (стала новелою) Кримінального Кодексу України (стаття 156-1 КК Україна), та успішно застосовується на практиці.
При кваліфікації даної статті необхідно довести, що особа мала на меті дії сексуального характеру, склад даного злочину є формальним і достатнім є вчинення дій, що свідчать про організацію зустрічі з потерпілим.
Лектором схарактеризовано склад злочину за ст. 301-2 КК України “Проведення видовищного заходу сексуального характеру за участю неповнолітнього”, яка також є новелою кримінального законодавства.
Він звернув увагу на те, що при кваліфікації даної статті є важливим довести умисне відвідування особою такого заходу, через участь у ньому неповнолітніх чи малолітніх осіб.
Під час вебінару проаналізовано ст. 438 КК України – порушення законів та звичаїв війни. Сьогодні коли ми говоримо про злочини, які вчиняються військовими рф, а зокрема зґвалтування, сексуальне насильство, вони кваліфікуються саме за цією статтею.
При кваліфікації вчиненого над дитиною сексуального насилля в межах статті 438 КК України лектор також радить обов’язково користуватись Додатковими протоколами до Женевських конвенцій.
Доказова база у справа про сексуальне насильство над дітьми формується наступним чином:
- огляд місця події;
- встановлення осіб, які обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення;
- розшук свідків;
- збір зразків для подальшого експертного дослідження;
- проведення експертиз.
Рекомендації лектора щодо особливостей спілкування з дітьми, які постраждали від сексуальної експлуатації та сексуального насильства:
- врахування психологічних, фізіологічних та вікових особливостей розвитку дитини;
- дотримання фаз опитування (попередня, вступна, фаза вільної розповіді, фаза детальних питань, завершальна);
- застосування методик «Зелена кімната», «Барнахус».