Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Полтави ухвалою від 23 липня 2026 року застосував до адвоката (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2479 від 10.01.2019, видане Радою адвокатів Полтавської області) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб — без визначення застави. Адвоката підозрюють у незакінченому замаху на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період (частина третя статті 15, частина перша статті 114-1 КК України) — тяжкому злочині проти основ національної безпеки, за який передбачено покарання від п’яти до восьми років позбавлення волі.
Суть підозри
За версією слідства (Управління Служби безпеки України в Полтавській області), з 1 грудня 2025 року адвокат за грошову винагороду пропонував військовозобов’язаному громадянину вирішити питання про зняття з розшуку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки і оформлення відстрочки від призову під час мобілізації. Спочатку йшлося про суму 5 000–6 000 доларів США, згодом — про схему оформлення відстрочки як особі, яка здійснює постійний догляд за матір’ю, вартістю вже 10 000–12 000 доларів США.
Механізм, який слідство інкримінує адвокату, передбачав: оформлення недостовірних медичних документів на ім’я матері військовозобов’язаного (штучне встановлення неіснуючого захворювання через сімейного лікаря дистанційно, без особистого прийому, з отриманням коду підтвердження через електронну систему охорони здоров’я «eHealth»); отримання висновку лікарсько-консультативної комісії про нібито наявні порушення функцій організму; подальше оформлення документів в органах соціального захисту населення та територіальному центрі комплектування. 28 квітня 2026 року адвокат отримав від військовозобов’язаного 11 000 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на цю дату — 494 162,57 грн) готівкою як плату за організацію схеми.
19 червня 2026 року уповноважені працівники органу соціального захисту населення склали негативний акт, яким не підтвердили факт здійснення постійного догляду, унаслідок чого реалізація схеми стала неможливою. Адвокат повернув військовозобов’язаному лише 2 000 доларів США з отриманих 11 000, пообіцявши повернути решту частинами протягом двох тижнів. Саме тому діяння кваліфіковано як незакінчений замах: злочинний умисел не був доведений до кінця з причин, що не залежали від волі підозрюваного (негативне рішення органу соціального захисту), а не внаслідок добровільної відмови.
Підстави тримання під вартою
Слідчий суддя встановив наявність усіх п’яти ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, з окремим акцентом на професійному статусі підозрюваного: як адвокат, він має вищу юридичну освіту, досвід кримінального провадження, розуміння тактики слідчих (розшукових) дій і широке коло професійних зв’язків (серед адвокатської спільноти, працівників державних органів, правоохоронних органів і судів) — обставини, які, за висновком суду, істотно розширюють можливості підозрюваного переховуватися, знищувати докази, впливати на свідка і третіх осіб чи іншим чином перешкоджати провадженню. Суд окремо наголосив, що саме здійснення адвокатської діяльності не може бути самостійною підставою для запобіжного заходу, але за конкретних обставин справи професійні знання підозрюваного істотно посилюють обґрунтованість наявних ризиків.
Суд також урахував незавершеність досудового розслідування (не встановлено повного кола осіб, причетних до оформлення фіктивних медичних документів) та невідоме місцезнаходження решти отриманих коштів (9 000 доларів США).
Застосування спеціального режиму запобіжного заходу воєнного часу
Ключова процесуальна особливість ухвали — незастосовність застави. Частина третя статті 15, частина перша статті 114-1 КК України входять до переліку статей, зазначених у частині шостій статті 176 КПК України, за якими на час дії воєнного стану за наявності ризиків статті 177 КПК України застосовується виключно тримання під вартою. Відповідно до частини четвертої статті 183 КПК України, для цього переліку злочинів слідчий суддя (суд) має право не визначати розмір застави взагалі — що й було зроблено в цій справі, попри клопотання захисника про альтернативну заставу в розмірі 99 000 грн.
Резолютивна частина
Клопотання слідчого задоволено: до підозрюваного застосовано тримання під вартою в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» на строк 60 діб — з 23.07.2026 до 20.09.2026. Ухвала підлягає негайному виконанню й може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня оголошення.
Значення для адвокатської практики
Справа актуальна для адвокатської спільноти у двох аспектах. По-перше, це чергове нагадування про кримінальні ризики участі адвоката в схемах сприяння ухиленню від мобілізації (стаття 114-1 КК України, а не лише суміжні склади на кшталт зловживання впливом чи підкупу) — з огляду на суворість санкції (п’ять–вісім років позбавлення волі) і на те, що за статтею 176 КПК України такі підозри під час воєнного стану виключають запобіжний захід, альтернативний триманню під вартою. По-друге, ухвала ілюструє, як суди трактують професійний статус адвоката в мотивуванні ризиків за статтею 177 КПК України: сам факт адвокатської діяльності не є підставою для тримання під вартою, але юридична кваліфікація та широке коло професійних зв’язків розглядаються судом як обставина, що посилює обґрунтованість ризиків переховування, впливу на свідків і перешкоджання провадженню — цей підхід варто враховувати захисту в аналогічних справах, де підозрюваним чи обвинуваченим є юрист або адвокат.
Слід також ураховувати, що йдеться поки лише про підозру й запобіжний захід, а не про вирок: до набрання законної сили обвинувальним вироком презумпція невинуватості (стаття 62 Конституції України) залишається чинною. Разом з тим, якщо вирок у майбутньому набере законної сили, набрання ним чинності саме по собі, незалежно від виду призначеного покарання, тягне зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до пункту 2 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI.
Довідково
Частина третя статті 15, частина перша статті 114-1 Кримінального кодексу України (закінчений/незакінчений замах на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період). Стаття 176 (частина четверта, частина шоста), стаття 177, стаття 178, стаття 183 (частини перша, третя, четверта), стаття 197 Кримінального процесуального кодексу України. Пункт 2 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI. Лист Верховного Суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану».
Джерела: ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 23.07.2026 у кримінальному провадженні № 22026170000000046.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.