За умов кадрової кризи і відсутності руху змін до профільного законодавства доцільно відновити попередній склад ВККС – учасники Національної дискусії

Кадрова криза в судовій системі стає більш гострою, і наразі оперативним її вирішенням може стати відновлення складу ВККС, чиї повноваження було припинено в 2019 році.

Про це повідомляє прес-служба Національної асоціації адвокатів України.

Таку ідею обговорили під час другої національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи». Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова наголосила на тому, що нестача суддів першої та апеляційної інстанцій ускладнює роботу адвокатів та обмежує право громадян на судовий захист.

Цю ситуацію спричинено тим, що з 2014 року законодавство встановлює усе більш жорсткі фільтри для кадрового відбору і кваліфікаційного оцінювання суддів. Наразі подальше впровадження таких фільтрів може свідчити про наміри свідомого знищення судової системи як такої. Навіть призначення молодих суддів не зможе зупинити негативні тенденції у судовій системі, адже за відсутності наставництва професійний рівень судочинства очікувано знизиться.

Відтак, вирішити цю кадрову проблему можна як запропонувавши суддям у відставці повернутися до здійснення правосуддя із збереженням для них грошової винагороди, так і відновивши останній склад ВККС.

«Навіть якщо завтра ВРП прийме рішення, і президент видасть указ про призначення, це будуть молоді судді. Вони прийдуть у стіни судів, де досвідчених суддів немає, і ми будемо мати «проблему молодих суддів». До того часу, коли буде відновлено законодавство, потрібно все ж таки вирішити питання і запропонувати суддям, які пішли у відставку, повернутися в суди. Для цього їм гарантувати, щоб те грошова винагорода була не менша, ніж та, з якою вони пішли у відставку. Це була б гарантія для суддів, щоб вони були зацікавлені повернутися, і ми б хоча б половину вакантних місць могли б наповнити. Тоді наші громадяни отримали б судовий захист, і здійснювалося би правосуддя», – сказала Голова НААУ.

Також Лідія Ізовітова наголосила на тому, що доцільно відновити повноваження останнього складу ВККСУ. Робота ВККС була припинена з моменту набуття чинності закону №193-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» у листопаді 2019 року.

«Можливо, потрібно подумати з приводу складу ВКСС, якому чомусь замість продовжити повноваження до формування нового складу, ці повноваження перервали. Це не зовсім відповідає і європейським стандартам, і конституційному процесу», – сказала Голова НААУ. Вона наголосила на тому, що наразі складно оцінити, коли буде прийнято законопроект, яким буде сформовано новий склад ВККС. Власне, законопроект №3711 направлений на повторне перше читання. «Законопроект повернуто в комітети, і робота над ним починається з початку. Ми не знаємо, коли його буде прийнято, тому пропозиція більш -менш слушна», – додала Голова НААУ.

Голова Комітету НААУ з питань верховенства права Марина Ставнійчук, аналізуючи наслідки постійного внесення змін до законодавства про судоустрій, підтвердила, що відновлення діяльності ВККСУ в її останньому складі доцільно. «Якщо сьогодні потрібно поновити склад ВКСС, то давайте робити це. Веніційська комісія фактично на цьому наполягає: вона сьогодні пропонує вжити мінімально оптимальних заходів і дати можливість системі запрацювати, а вже потім дивитися, що системно зробити, щоб це можна було оцінювати як реальне реформування», – вважає Марина Ставнійчук.

Із тезою про відновлення ВККСУ також погодилися представники органів адвокатського самоврядування регіонів, які взяли участь у національній дискусії. Так, голова Ради адвокатів Волинської області Галина Руденко підтвердила, що і ВККС, і суддів у відставці доцільно повертати, оскільки вирішення проблеми доступу до правосуддя наразі неможливо отримати швидко в ході законотворчого процесу.

Нагадаємо, 30 листопада відбувається друга національна дискусія «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи». Співорганізаторами заходу є НААУ та Вища рада правосуддя. До порядку денного дискусії внесено стратегічні питання реалізації судової реформи, роль професійних спільнот у розробці законодавства про судоустрій та адвокатуру, конституційні аспекти участі міжнародних експертів у формуванні органів суддівського врядування.