Законодавча база держави є достатньою для того, щоб рішення Євросуду виконувалося належним чином: суддя ВСУ Василь Гуменюк

Щодо виконання рішень Євросуду, то підходи держави до цього питання досить мотивовані. Ми маємо закон «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV.

Суддя Верховного Суду України Василь Гуменюк відповів на запитання чи буде виконане рішення ЄСПЛ “Василь Гуменюк проти України” в коментарі Закон і Бізнес.

У ст.2. цього нормативно-правового акта передбачено, що рішення є обов’язковим для виконання Україною відповідно до ст.46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А от в ст.16 закону передбачено відповідальність за невиконання чи неналежне виконання рішення.

У разі ж невиконання чи неналежного виконання рішення ЄСПЛ винні службові особи, до повноважень яких належить виконання, несуть адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність, передбачену законами України.

Наприклад, у ч.4 ст.382 Кримінального кодексу передбачено: «Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України — карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років».

Законодавча база держави є достатньою для того, щоб рішення Євросуду виконувалося належним чином.

ЄСПЛ установив, що в результаті «остаточних та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» 2016 року заявникам фактично було заборонено виконувати свої функції, що має місце до цього часу попри те, що КС у своєму рішенні від 18.02.2020 №2-р/2020 підтвердив їхні повноваження. Парламент же після рішення КС створив робочу групу й напрацював законопроекти з приводу реалізації висновків конституціоналістів.

На мій погляд, так само як і моїх колег по ВСУ, проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№5456) є найближчим до позиції рішень КС та ЄСПЛ. Тому із ситуації, яка склалася, одним з виходів є ухвалення цього проекту як закону.

Проте зареєстровано альтернативний законопроект №5456-1, який не відповідає жодному рішенню — ні страсбурзькому, ні українському. Але тим самим блокується розгляд у Верховній Раді основного проекту.

Ми говорили вже про кримінальну відповідальність за невиконання рішень Євросуду та КС. Однак після того, як останній ухвалив своє рішення, минуло більше року, а питання так і не вирішили.