Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
місцевий суд визнав винуватою і засудив обвинувачену за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 369 КК.
Апеляційний суд закрив кримінальне провадження за ч. 4 с т. 185 КК на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з декриміналізацією відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі — Закон № 3886-IX).
У касаційній скарзі захисник не погоджується із прийнятим судом апеляційної інстанції рішенням про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК у зв’язку з декриміналізацією діяння та вважає, що кримінальні провадження в частині обвинувачення як за ч. 4 ст. 185 КК, так і за ч. 3 ст. 369 КК підлягають закриттю за відсутністю складу злочинів.
Позиція ККС
залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: ККС вказав, що відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Разом з тим положеннями п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК регламентовано, що кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
Як убачається зі змісту ухвали суд апеляційної інстанції, викладаючи позиції учасників провадження, серед іншого, зазначив, що: – обвинувачена та її захисник просили закрити кримінальне провадження за відсутністю в діях обвинуваченої складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 369 КК; – захисник просив не застосовувати вимоги Закону № 3886-IX та не закривати провадження через декриміналізацію, а закрити його за ч. 4 ст. 185 КК з реабілітуючих підстав, за відсутністю складу цього злочину.
Однак колегія суддів суду апеляційної інстанції, заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, дійшла висновку про закриття кримінального провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, саме на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, а не п. 1-2 ч. 2 цієї статті.
Водночас, колегія суддів ККС вважає, що з урахуванням наведеного вище й того, що сторона захисту не просила закрити це кримінальне провадження за п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК (нереабілітуюча підстава), а наголошувала на необхідності його закриття у зв’язку з відсутністю в діях обвинуваченої складу інкримінованих їй кримінальних правопорушень, його закриття саме на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, а не п. 1-2 ч. 2 цієї статтів цілому не свідчить про допущення судом апеляційної інстанції такого істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки, на переконання ВС, зазначене не погіршує становища обвинуваченої та не створює для неї більш негативних наслідків.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 21.08.2025 у справі № 688/2554/22 (провадження № 51-5245км24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/129691181
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.