Коли закриття місцевим судом провадження за ч. 1 ст. 190; ст. 356 КК, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, порушує вимоги КПК

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд задовольнив
клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного
до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190;
ст. 356 КК, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК та п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, оскільки не встановлено особу, яка вчинила кримінальні правопорушення, та закінчилися
строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На вказану ухвалу потерпілим ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, після перевірки якої апеляційний суд залишив без зміни ухвалу місцевого суду про закриття кримінального провадження.

У касаційній скарзі потерпілого ОСОБА_1, зазначається, зокрема, про те, що відсутні підстави для закриття судом кримінального провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки він указував на конкретних осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в діях яких у ході досудового розслідування не встановлено наявності складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190; ст. 356 КК.

Позиція ККС: скасовано рішення судів попередніх інстанцій та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтування позиції ККС: ККС вважає, що доводи у касаційній скарзі
потерпілого є обґрунтованими, а суди першої та апеляційної інстанцій,
ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження за ознаками
кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190; ст. 356 КК, на підставі
п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з невстановленням особи, яка вчинила
правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної
відповідальності, порушили вимоги кримінального процесуального закону.

ККС під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановив, що 17.02.2016 до ЄРДР внесено відомості за заявою потерпілого ОСОБА_1 з приводу вчинення шахрайських дій ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК.

14.05.2020 до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду від 08.05.2020 внесено відомості за скаргою ОСОБА_4 з приводу вчинення щодо
потерпілого ОСОБА_1 протиправних дій з боку ОСОБА_2 та приватного нотаріуса
ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК.

21.05.2020 до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду від 18.05.2020 внесено відомості за скаргою ОСОБА_4 в інтересах потерпілого
ОСОБА_1 щодо вчинення стосовно останнього протиправних дій з боку ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК.

Постановою прокурора матеріали досудових розслідувань об’єднано в одне провадження.

Відповідно до ст. 12 КК кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190; ст. 356 КК, є кримінальними проступками. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею
кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки – у разі вчинення кримінального проступку, за який
передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого
злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Як вбачається з ухвали місцевого суду, мотивуючи своє рішення про закриття кримінального провадження, суд зазначив, що під час досудового розслідування було проведено відповідні слідчі (розшукові) дії, проте, особу, що вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190 та ст. 356 КК, встановлено не було, а тому жодній особі у цьому кримінальному провадженні не повідомлено про підозру. Цей суд урахував те, що з дня вчинення зазначених кримінальних правопорушень минуло три роки, тобто на момент прийняття рішення закінчився законодавчо встановлений строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ст. 356 КК, а особу, що вчинила ці кримінальні правопорушення, не було встановлено, та дійшов висновку про можливість закриття кримінального провадження.

ККС не погоджується з таким висновком суду першої інстанції

У цьому кримінальному провадженні слідчими НП виносилися постанови про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, які було скасовано постановою прокурора та ухвалою слідчого судді місцевого суду з підстав неповноти досудового розслідування та необхідністю здійснення всіх потрібних процесуальних дій.

Враховуючи наведене, ККС вважає, що, приймаючи рішення про закриття
кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінальних
правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190; ст. 356 КК, суд першої інстанції
допустив суперечність своїх висновків щодо підстав закриття, застосувавши
норму, передбачену п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, за якою суд приймає рішення про
закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності
притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.

У свою чергу, апеляційний суд зазначене порушення не усунув, доводи
апеляційної скарги потерпілого належним чином не перевірив, внаслідок чого
ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 14.02.2023 у справі No 289/85/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109019008