Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Застосування навиків медіації у сімейних спорах”, Ганна Гаро, адвокат, сімейний медіатор, кандидат юридичних наук, Голова Комітету з сімейного права НААУ, член Комітету з питань медіації, що діє в складі НААУ, та Оксана Ратушна, юрист, практикуючий сiмейний медіатор, член ГО «Асоціація сімейних медіаторів України», ознайомили з перевагами сімейної медіації в практиці сімейного адвоката.
Сімейні спори є складними і тривалими процесами через:
- неможливість та небажання сторін досягти згоди щодо основних питань – розірвання шлюбу, подальшого виховання та місця проживання спільних дітей, розміру та порядку сплати аліментів, способів поділу майна через банальне погіршення стосунків подружжя, а відтак, небажання йти на будь-які поступки одне одному;
- відсутність остаточно сформованої судової практики з найбільш складних питань, що виникають при поділі майна подружжя в судовому порядку.
- недосконалість окремих норм сімейного законодавства, що призводить до формування різної судової практики застосування норм сімейного права при розгляді аналогічних справ та багаторічні судові процеси;
Сторонами спору (конфлікту) є родичі, часто – подружжя або колишнє подружжя.
Однією особливістю сімейної медіації є те, що порушення відносин всередині сімейної системи зачіпає велике коло людей, які між собою пов’язані родинними стосунками. Однак можуть бути і не пов’язані формально родинними стосунками. Це може бути:
- між подружжям,
- подружжям та їхніми дітьми,
- подружжям і їх батьками,
- подружжям й родичами одного з подружжя, родичами подружжя,
- різними поколіннями родичів.
Особливостями сімейної медіації є:
- Тісний емоційний зв’язок сторін.
- Небажання присвячувати інших осіб в особливості наявного конфлікту.
- Глибоко особисті (інтимні) переживання учасників.
- Висока емоційність конфлікту.
- Значний вплив наслідків конфлікту на особисте життя учасників та майбутніх поколінь.
Сімейній медіації приділяється велика увага, особливо самому процесу медіації.
Адвокат, юрист, спеціаліст, сімейний медіатор, крім процесу медіації, може використовувати навички конфлікт-коучинга та конфлікт-консалтингу.
Різниця між коучингом і консалтингом полягає, в першу чергу, в самому підході до вирішення проблеми клієнта.
Конфлікт-коучинг
- досвід, знання і експертиза консультанта,
- пропозиція готового рішення
Конфлікт-консалтинг
- досвід, знання і експертиза консультанта та клієнта,
- пошук пропозицій рішення самого клієнта
- допомагає виявити чітке уявлення бажаного кінцевого результату, тобто стратегічне бачення, в результаті чого вибір конкретного консультанта і конкретного рішення перейде в розряд тактичного завдання
Також існує відома експертна (оціночна) медіація та collaborative divorce.
Експертна медіація – це оцінка сімейного спору на предмет пошуку найкращих альтернатив щодо його врегулювання.
Collaborative divorce – це процес, в якому подружжя за результатами консультацій та проведення переговорів із залученням спеціально навчених collaborative lawyers укладають договір (договори) про врегулювання усіх питань, що виникають у зв’язку з розлученням (щодо майна, дітей, утримання).
Якщо порівнювати сімейну медіацію та сollaborative divorce, то спільним є те, що це все методи АВС.
Крім того спільне є те, що процедура сімейної медіації і процедура сollaborative divorce це конфіденційність, приватність, скорочені витрати та налагодження стосунків. Оскільки пара, яка виходить з цього процесу залишається в спокійних конструктивних відносинах.
Однак є відмінності сімейної медіації та колаборативного розлучення:
- нейтральність не є головною по методах collaborative law process, якщо сторони не домовляться про інше. В той же час медіаційні зустрічі ведуться нейтральною третьою стороною.
- на відміну collaborative law process медіатори застосовуючи принцип нейтральності, не можуть надавати юридичні поради сторонам
- на відміну collaborative law process в медіації сторони не можуть брати участь без адвоката-радника