21 березня 2019 року КЦС ВС розглянув справу за позовом Головного
управління Державної казначейської служби України у місті Києві до ОСОБА_4 про захист ділової репутації.
У справі, що переглядалася, суди встановили, що ОСОБА_4 звернулася зі
скаргою до Комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю Верховної Ради України на бездіяльність працівників ГУ ДКСУ у місті Києві про тривале невиконання ГУ ДКСУ у місті Києві платіжного доручення в рамках виконавчого провадження.
Відповідно до статті 40 Конституції України всі мають право направляти
індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Отже, у разі, якщо особа звертається до зазначених органів із заявою, у якій
міститься та чи інша інформація, і якщо цей орган компетентний перевіряти таку
інформацію та надавати відповідь, проте під час перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
КЦС ВС зазначив, що за таких обставин правильним є висновок судів
попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, оскільки оспорювана
позивачем інформація не може вважатися недостовірною або відомостями, які
порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача, оскільки в цьому разі має
місце реалізація відповідачем конституційного права, передбаченого статтею 40
Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.
З текстом постанови Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі No 727/5418/17 (провадження No 61-4388св18) можна ознайомитися за посиланням – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80783312