У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся вебінар на тему: «Захист трудових прав в діяльності підприємств, які на окупованій території або виробничі потужності яких зруйновані», який провела Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ.
Під час заходу з підвищення кваліфікації лектор окремо сфокусувала увагу на питаннях звільнення працівників, які опинилися або виїхали з тимчасово окупованих територій та звільнення у зв’язку із знищенням виробничих потужностей.
Якщо працівник виїхав із тимчасово окупованої території, яким чином він може ініціювати своє звільнення?
Внутрішньо переміщена особа (ВПО), яка не мала можливості припинити трудовий договір через те, що не має можливості продовжувати роботу за трудовим договором за попереднім місцем проживання, має право його припинити в односторонньому порядку.
Для цього така особа подає до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця (абз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).
Датою припинення трудового договору вважатимуть наступний день після подання такої заяви.
Центр зайнятості повідомить:
- роботодавця – будь-якими засобами комунікації, у т. ч. електронними;
- територіальний орган ПФУ;
- територіальний орган ДПС.
Таким чином ВПО, які не розірвали трудові відносини, також зможуть зареєструватися в центрі зайнятості в якості безробітних за особистою заявою.
Якщо трудовий договір розривається в односторонньому порядку роботодавцем при спрощеному регулюванні трудових відносин?
Спрощений режим регулювання трудових відносин встановлений статтею 49-8 КЗпП України, відповідно до якої трудовий договір розривається за ініціативою роботодавця шляхом підписання додаткової угоди про розірвання трудового договору або в односторонньому порядку шляхом надсилання працівнику у спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення офіційного повідомлення про розірвання трудового договору.
У разі надсилання працівнику повідомлення про розірвання трудового договору засобами поштового зв’язку трудовий договір вважається розірваним з наступного робочого дня після дати вручення працівнику офіційного повідомлення роботодавця про розірвання трудового договору або через сім календарних днів з дня надходження поштового відправлення роботодавця у поштове відділення за адресою працівника.
Якщо ж працівник має статус внутрішньо переміщеної особи, у такому разі краще скористатися попередньою процедурою, за наслідками якої дія трудового договору буде припинена автоматично.
Як звільнитися працівнику, який не має статусу ВПО?
Як зазначає лектор, на сьогодні є значний обсяг справ, які стосується припинення трудового договору за бажанням працівника. Однак, як діяти, якщо роботодавець виїхав за межі України або залишився на тимчасово окупованій території та не виходить на зв’язок або засновником підприємства є російська федерація?
З цього приводу лектор у якості прикладу навела Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2023 року у справі № 361/4098/22 (провадження № 2/361/1337/23).
«Відповідно до норм діючого трудового законодавства України, керівник товариства, як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши про це власника або уповноважений ним орган, письмово за два тижні. Звільнення з посади директора відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Починаючи з березня 2014 року поштові відправлення, що направляються УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою тимчасово окупованими територіями. Крім того, відправлення поштової кореспонденції до Російської Федерації та Республіки Білорусь припинено з лютого 2022 року. Таким чином, заява про звільнення не могла бути надіслана на юридичну адресу відповідача, та засновнику товариства з огляду на існуючі в Україні обмеження з поштовим листуванням з АР Крим та країнами агресорами. За ініціативи директора ТОВ «БІЛФОН» позивача у справі 14 липня 2022 року скликано проведення загальних зборів учасників у газеті «Голос України» № 144 (7894) надруковано оголошення про скликання 20 серпня 2022 року загальних зборів ТОВ «БІЛФОН» з порядком денним: звільнення директора товариства.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що позивач не бажає працювати на посаді директора ТОВ «БІЛФОН», про що надав 06 липня 2022 року письмову заяву, суд дійшов висновку, що позов про визнання припиненими його трудових відносин із ТОВ «БІЛФОН», на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню».
Які особливості звільнення у зв’язку з відсутністю на роботі та інформації про причини цієї відсутності понад чотири місяці поспіль?
Згідно з пунктом 8-3 частини 1 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. Дану підставу для припинення трудового договору не слід ототожнювати із звільненням у зв`язку з прогулом (пункт 4 статті 40 КЗпП).
Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов`язкові умови:
- 1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль;
- 2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).
Строк має відраховуватися тільки з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», а саме з 19 липня 2022 року.
Якщо працівник перебуває в окупації, але повідомив про це свого роботодавця і може виходити на зв’язок, то це не є підставою для звільнення у зв’язку з відсутністю на роботі 4 місяці поспіль.
Які умови звільнення у зв’язку із знищенням виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій?
Трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадку неможливості забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП).
Лектор зазначила, що роботодавцеві для мінімізації в майбутньому конфліктів та трудових спорів доцільно перед прийняттям рішення щодо застосування зазначеної норми забезпечити консультації з представниками працівників щодо неможливості забезпечувати в подальшому роботою внаслідок знищення майна та потужностей.
Обов’язковою умовою для звільнення за цією підставою має бути обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Що підтверджує знищення майна?
- матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна;
- довідки органів внутрішніх справ України;
- акт про пожежу;
- офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Вікторія Поліщук сфокусувала увагу на підтвердженні факту знищення майна в огляді судової практики.
Так, у Рішенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 березня 2023 року у справі № 344/15580/22 (провадження № 2/344/1027/23) йдеться про те, що представником Відповідача у клопотанні про долучення доказів від 31 січня 2023 року зазначено документи, які підтверджують факт знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна відповідача внаслідок бойових дій:
- Лист ТПП України від 28 лютого 2022 року про засвідчення форс-мажорних обставин;
- Лист Херсонської ОДА від 14 листопада 2022 року №175-01-06/0/18/037.2-114, що підтверджують факт проведення активних бойових дій, тимчасової окупації Херсонської області.
Суд вказав, що саме існування факту воєнного стану та ведення бойових дій на відповідних територіях (що є загальновідомим з офіційних джерел) автоматично не означає знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
У Рішенні Суворовського районного суду м. Одеси від 25.01.2023 р. у справі № 523/11673/22 (провадження №2/523/1121/23) йдеться про те, що представлені відповідачем по справі докази не підтверджують факту знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна ДП «УДЦ «Молода гвардія». Суд вважає, що у відповідача були відсутні достатні правові підстави для звільнення ОСОБА_2 із займаної нею посади сестри-господині в школі, таборі «Прибрежнй» ДП «УДЦ «Молода гвардія», а виданий наказ №115-к/тр від 16.08.2022р. є незаконним та підлягає скасуванню.
Таким чином,
- існування факту воєнного стану та ведення бойових дій на відповідних територіях (що є загальновідомим з офіційних джерел) автоматично не означає знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
- мають бути докази знищення (відсутності) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій незалежно від речового права, на підставі якого роботодавцю належать ці потужності та майно.