На головуючого покладено обов’язок забезпечити ефективність судового розгляду. Він завжди діє в межах цих повноважень.
Про це заявила Олена Танасевич, голова Вищого антикорупційного суду в інтерв’ю Закон і Бізнес.
“Якщо деякі заходи, що вживає суддя, видаються неприйнятними стороні обвинувачення чи захисту, то в будь-якому випадку спочатку необхідно підкоритися розпорядженням головуючого. Однак потім незгодна сторона має 2 шляхи для подальших дій.
По-перше, адвокат обов’язково повинен зазначити в апеляційній скарзі після ухвалення рішення про те, що діяльність головуючого, на його переконання, впливає на реалізацію права на захист або обмежує зазначене право. Якщо поведінка головуючого не впливає на реалізацію права на захист, то сторона кримінального провадження може звернутись до ВРП. І саме цей конституційний орган визначить, чи є склад дисциплінарного проступку. Інших шляхів закон не передбачає.
Наголошу на тому, що в нас уже відбулось кілька десятків тисяч засідань. І на цьому тлі наявні лише кілька десятків звернень до КДКА”, заявила Танасевич.