Актуальні зміни у законодавстві щодо електронного судочинства: про можливості для юридичних осіб розповіла адвокат Тетяна Рабко

Тетяна Рабко, адвокат, регіональна представниця Молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen у Донецькій області, членкиня Ради Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності, Ради Молодіжного комітету НААУ – «UNBA NextGen» та Ради Комітету НААУ з питань гендерної політики, провела у Вищій школі адвокатури НААУ майстер-клас на тему: «Можливості електронного судочинства для юридичних осіб».

Програма заходу включала обговорення наступних питань:

  • 1. Актуальні зміни у законодавстві щодо електронного судочинства.
  • 2. Покроковий алгоритм та особливості реєстрації юридичної особи у підсистемі «Електронний суд».
  • 3. Нюанси оформлення електронної довіреності в підсистемі «Електронний суд».
  • 4. Інструменти для відліку процесуальних строків при отриманні документів в підсистемі «Електронний суд».
  • 5. Налаштування електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».
  • 6. Огляд тематичної судової практики.

Лектор розпочала майстер-клас із огляду Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов’язків учасників судової справи» від 19 жовтня 2023 року № 3424-IX.

Тетяна Рабко звернула увагу, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

21 липня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (№ 3200-IX від 29 червня 2023 року). Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 90 днів з дня його опублікування (18.10.23), крім цивільного та адміністративного процесу в частині обов’язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, які вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону (21.02.2024).

Зазначений Закон передбачив наступні зміни:

  1. Суд буде повертати письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до вимог законодавства зобов’язана зареєструвати електронний кабінет та не зареєструвала його. Процесуальні наслідки, передбачені процесуальним кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до законодавства зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
  1. Якщо інший учасник справи відповідно до вимог процесуального кодексу зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Зазначена норма не застосовується при розгляді адміністративних справ на учасників, які є суб’єктами владних повноважень.

Лектор ознайомила учасників заходу з покроковим алгоритмом реєстрації юридичних осіб в підсистемі «Електронний суд».

Було акцентовано увагу, що для реєстрації електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» керівнику юридичної особи необхідно мати чинний кваліфікований електронний підпис.

Для отримання кваліфікованого електронного підпису необхідно звернутися до будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Повний перелік надавачів можна переглянути на сайті Центрального засвідчувального органу https://czo.gov.ua/ca-registry.

Крім того, учасники отримали інформацію щодо найбільш розповсюджених помилок, які можуть виникнути у користувачів під час первинної реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.

  1. Помилка RegisterForm.Bad Request

Для вирішення питання виконайте нижчезазначені дії по черзі:

  • 1) Відкрийте нове вікно браузеру Google Chrome в режимі анонімного перегляду (браузер Microsoft Edge в режимі InPrivate)
  • 2) Перейдіть за посиланням https://id.court.gov.ua/
  • 3) Виконайте процедуру реєстрації повторно

Аналогічне вирішення помилки можна використовувати при довгій авторизації, коли сторінка підсистеми «Електронний суд» не завантажується (використовуємо п. 1 -2 зазначенні вище).

  1. Помилка «Сертифікат пошкоджений або не може бути використаний»

Якщо строк дії ключа ще не вичерпано, необхідно встановити Бібліотеку веб підпису за посиланням https://shorturl.at/ltJV7, виконати первинне встановлення, ІМПОРТУВАТИ СЕРТИФІКАТ https://shorturl.at/sL345 та налаштувати як зазначено у відео інструкції http://surl.li/lrswx.

Учасники ознайомились з нюансами оформлення електронної довіреності в підсистемі «Електронний суд». З тематичною публікацією щодо формування електронної довіреності можна ознайомитись на сайті Вищої школи адвокатури за посиланням http://surl.li/iphnm

Також було розкрито питання перебігу процесуальних строків при отримані документів у підсистемі «Електронний суд» та інструменти перевірки для відліку строків.

Лектор звернула увагу учасників, що часом вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки/судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка/судове рішення вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Крім того, учасники дізнались про налаштування електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».

В огляді судової практики сфокусовано увагу на наступних судових рішеннях:

  • В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2023 по справі № 902/45/20 зазначено, що реєстрація в ЄСІТС не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено ГПК України. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України. За змістом пункту 1 частини першої вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Відповідно до частини другої вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. Відповідно до частини четвертої вказаної норми суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи адвокатом, зокрема шляхом подання документів до суду через електронні кабінети в ЄСІТС або в паперовій формі.
  • В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2023 по справі № 922/1163/22 зазначено, що залишення без розгляду заяви Товариства про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не повідомлення вчасно останнього про розгляд справи без застосуванням відеоконференції за результатом розгляду цієї заяви, фактично призвело до порушення порядку належного повідомлення про місце судового засідання, оскільки скаржник мав правомірні сподівання, що він зможе прийняти участь у судовому засіданні режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (про що просив у заяві). Не розгляд заяви скаржника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції призвело до порушення вимоги статті 197 Господарського процесуального кодексу України та принцип рівності сторін.
  • У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.10.2023 по справі № 480/7230/21 звернув увагу, що відповідно до пункту 5 частини 5 статті 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
  • У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.09.2023 по справі № 380/10803/22 сформулював правовий висновок, що посилання про необізнаність про хід розгляду через неотримання примірника позовної заяви та ухвали про відкриття позовного провадження, за даних конкретних обставин, не можуть бути належною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
  • У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.08.2023 по справі № 380/24487/21 сформулював правовий висновок, згідно до якого наявна в матеріалах справи довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є допустимим доказом, що підтверджує вручення судового рішення.
  • У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 по справі № 522/8812/22 адміністративне провадження № К/990/20440/23 викладено висновок, що такий спосіб направлення копії судового рішення – направлення на електронну адресу особи, що не пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет», нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачений.

Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.