3 липня 2026 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін ухвалу слідчого судді від 16 червня 2026 року про арешт мобільного телефону, вилученого під час обшуку в депутата Полтавської міської ради.
Видання «Полтавщина» ідентифікувало фігуранта як Вадима Ямщикова.
Обставини справи
Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування, а прокурори САП — процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52025000000000658 від 19 листопада 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою), частиною 3 статті 369 КК України (пропозиція чи обіцянка неправомірної вигоди) та частиною 1 статті 387 КК України (розголошення даних досудового розслідування).
За версією сторони обвинувачення, дослівно наведеною в ухвалі: «у виконавчому комітеті Полтавської міської ради та Полтавській міській раді сформувалася злочинна група, членами якої організовано вимагання та систематичне одержання неправомірної вигоди від виконавців робіт, надавачів послуг та постачальників товарів, замовником яких є Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради».
10 червня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді від 2 червня 2026 року детективи НАБУ провели санкціонований обшук за місцем проживання депутата і вилучили мобільний телефон Apple iPhone. Під час обшуку встановили наявність системи логічного захисту пристрою, а власник відмовився надати пароль доступу. Постановою детектива телефон визнали речовим доказом, а 16 червня 2026 року слідчий суддя ВАКС задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт на цей пристрій.
Аргументи захисту та чому апеляційний суд їх відхилив
Представник депутата в апеляційній скарзі наводив розгорнуту аргументацію:
- матеріали клопотання не містили доказів причетності депутата до кримінального правопорушення — єдина згадка про нього міститься в протоколі негласної слідчої дії від 5 грудня 2025 року, де, за твердженням захисту, прізвище фігурувало лише побіжно в емоційній розмові третіх осіб;
- вилучений телефон не відповідає критеріям речового доказу за статтею 98 КПК, а постанова детектива про визнання його таким не містила належного обґрунтування;
- розгляд клопотання слідчим суддею мав формальний характер — від оголошення клопотання прокурором до проголошення рішення минуло близько п’яти хвилин, а перебування судді в нарадчій кімнаті тривало менше хвилини;
- в ухвалі згадувалося про встановлені в телефоні таймери автоматичного видалення повідомлень з месенджерів, хоча жодного протоколу огляду чи іншого документа, що підтверджував би цю обставину, матеріали не містили;
- арешт майна є непропорційним і завдає шкоди діловій репутації, суспільному авторитету депутата та довірі виборців, зважаючи на його статус депутата міської ради, громадського діяча й особи, яка проходила військову службу.
Колегія суддів послідовно відхилила кожен із цих доводів. Щодо відсутності доказів причетності — суд наголосив, що на цій стадії провадження не вирішується питання про доведеність вини чи наявність складу злочину, а лише про достатність підстав для тимчасового обмеження права власності; сам факт відсутності в депутата процесуального статусу підозрюваного не виключає арешту майна, якщо є підстави вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу. Щодо характеристик телефону — суд визнав, що специфіка розслідуваних злочинів (можливе використання засобів зв’язку для узгодження протиправних дій) сама по собі створює розумну ймовірність доказового значення пристрою, а встановлена система логічного захисту й відмова надати пароль обґрунтовують необхідність збереження саме фізичного носія для проведення експертного дослідження. Щодо формальності розгляду — суд вказав, що закон не встановлює мінімального часу перебування судді в нарадчій кімнаті, а сама по собі стислість процедури не є підставою для скасування рішення. Щодо репутаційних наслідків — суд визнав, що тимчасова заборона розпорядження одним технічним пристроєм не створює надмірного індивідуального тягаря, непропорційного завданням кримінального провадження.
Позиція самого депутата
Коментуючи спробу оскаржити арешт, Вадим Ямщиков у розмові з «Полтавщиною» наголосив на приватному характері вилученого пристрою: «Йшлося виключно про мій особистий телефон, у якому містяться приватне листування із сім’єю, фотографії дітей та з війни, а також робочі контакти. Я поважаю рішення суду, хоча не погоджуюся з ним і вважаю таке обмеження мого права власності та права на повагу до приватного життя непропорційним».
Ширший контекст справи
У цьому ж провадженні іншому депутату Полтавської міської ради Юрію Бражнику раніше обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 33 млн грн — і станом на час публікації застава досі не внесена.
Результат розгляду
Апеляційна палата ВАКС залишила апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 16 червня 2026 року про арешт мобільного телефону — без змін. Постанова набрала законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.