Ухвалою слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 27 вересня 2013 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Сокальського району Львівської області Шарко Р.С., яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 27 вересня 2013 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали судді апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суддею апеляційного суду грубо порушено його конституційне право на оскарження ухвали слідчого судді, враховуючи, що Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши долучену до скарги копію ухвали судді апеляційного суду, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з положеннями ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначеною нормою закріплено загальний принцип безпосередньої дії закону в часі, який передбачає поширення дії відповідного закону чи нормативно-правового акта лише на ті відносини, які виникли вже після набуття ним чинності.
Крім того, як передбачено ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Так, відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Враховуючи викладене, оскарженню в апеляційному порядку підлягають саме ті ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, які постановлені вже після визнання неконституційними положень ч. 3 ст. 307 КПК України, тобто після 17 червня 2020 року.
Дослідженням матеріалів касаційного провадження встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 27 вересня 2013 року про відмову в задоволенні його скарги на бездіяльність прокурора Сокальського району Львівської області Шарко Р.С., яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тобто перед апеляційним судом ОСОБА_1 ставилось питання про перевірку ухвали слідчого судді, яка відповідно до редакції ч. 3 ст. 307 КПК України, що діяла на момент постановлення відповідної ухвали, не підлягала оскарженню в апеляційному порядку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судді апеляційного суду, що рішення Конституційного Суду України в даному випадку не має зворотної дії в часі, а тому при вирішенні питання щодо можливості оскарження ухвали слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 27 вересня 2013 року підлягають застосуванню норми, які діяли на момент її постановлення.
З огляду на викладене ухвала слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 27 вересня 2013 року не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Положеннями ч. 4 ст. 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи наведене, суддя апеляційного суду, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Повний текст за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/91933099