Європейський суд з прав людини розглянув заяву щодо колишнього директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника проти України та ухвалив рішення.
Європейський суд з прав людини розглянув заяву щодо колишнього директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника проти України та ухвалив рішення.
Адвокати є ключовими учасниками правової системи, які сприяють утвердженню верховенства права, діючи задля справедливого та послідовного застосування законів.
Право на захист — це більше, ніж гарантія, закріплена у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це — основа довіри до суду, осердя справедливого розгляду, живий нерв правової держави. І саме тому воно стає першим, на що посягає недбалість, байдужість або свідоме знецінення з боку державних органів.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 21.11.2023 у справі №991/722/21 (провадження № 51-1164км21) https://reyestr.court.gov.ua/Review/115409309
Відсутність порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції (право на життя).
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 17.05.2023 у справі №607/20877/19 (провадження № 51-1403км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/111036691
Суд постановляє, що було порушено процесуальний аспект статті 3 Конвенції.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) втілив нову ініціативу – так звана Платформа обміну знаннями (Knowledge Sharing Platform) відтепер доступна трьома мовами, що не є офіційними для Ради Європи: українською, румунською та турецькою.
Порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд).
Порушення статті 3 Конвенції (заборона катування) в її матеріальному та процесуальному аспектах.
Київський апеляційний суд 17 березня закрив провадження у справі нападу на знімальну групу журналістів «Схем» в державному «Укрексімбанку» восени 2021 року у зв’язку зі спливом термінів притягнення до відповідальності колишнього голови держбанку Євгена Мецгера, ексдиректора департаменту банківської безпеки Ігоря Тельбізова та ексначальника управління внутрішньої безпеки Олега Осіпова.
ЄСПЛ визнав порушення з боку України та вирішив, що держава має виплатити компенсації
Перед ЄСПЛ поставало питання можливості вибору між двома діаметрально різними підходами — з одного боку, заборона будь-якого перегляду в бік зменшення соціальних виплат, ліквідації пільг та гарантій, а з іншого — дозвіл на повну дискрецію законодавця у проведенні політики у сфері соціального захисту.
Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі ÇAĞIL v. TÜRKİYE (№ 19085/18).
П. Порошенко звернувся до Страсбургу із клопотанням про застосування тимчасових (забезпечувальних) заходів згідно зі ст.39 Регламенту Суду. Зокрема, лідер «ЄС» просив ЄСПЛ дати вказівки Уряду України зняти санкції на час розгляду його скарги.