Наявність у кредитному договорі (стороною у якому позивач не є) положень про сплату позичальниками винагороди за користування кредитом не свідчить про безумовне порушення відповідними умовами цих кредитних договорів майнових прав позивача як особи, яка стала власником майна, переданого в іпотеку в забезпечення виконання зобов’язань за цими кредитними договорами
Районний суд відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним заповіту, складеного у 2006 році, оскільки допущені при його складенні недоліки не є суттєвими та не свідчать про його нікчемність.
Початок перебігу строку звернення до суду починається з наступного дня після спливу строку, передбаченого для виконання роботодавцем обов’язку із працевлаштування працівниці та виплати їй середньої заробітної плати упродовж трьох місяців з дня закінчення трудового договору.
Згідно з ч. 1 ст. 459 КПК, перегляд за нововиявленими обставинами можливий лише щодо тих рішень, які набрали законної сили та яким завершено розгляд кримінального провадження, а тому ухвали слідчого судді, а також рішення суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал за цим правилом, оскарженню не підлягають
Спори щодо виконання кредитних договорів, предметом яких є грошові кошти, виражені в іноземній валюті, можуть розглядатися третейськими судами. Спори за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, незважаючи на наявність третейського застереження, не можуть бути предметом третейського розгляду.
Належним способом захисту в такому разі буде звернення до суду одночасно з вимогами про визнання відсутнім права іпотеки іпотекодержателя за спірним договором іпотеки та про визнання свого права іпотеки
Засуджений за ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 КК України) подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів. Як установили суди, особа, перебуваючи на військовому обліку, отримала під розпис повістку, згідно з якою була зобов’язана з’явитися до військового комісаріату для відправлення на обласний збірний пункт, однак не прибула у визначений час до військового комісаріату і не повідомила про причини неприбуття.
За вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 366-1КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Обставини справи: за ухвалою місцевого суду до ОСОБА_1 у зв’язку з вчиненням ним у стані неосудності суспільно небезпечних діянь, передбачених ч.2 ст.156, ч.2 ст. 152 КК, застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Компанія «Зафорпо Венчурс Лімітед» звернулася з позовом до ТОВ «Кримська водочна компанія», Компанії «І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед», у якому просила: визнати право власності (та визначити розмір частки) позивача на 100 % частки у статутному капіталі ТОВ; визначити розмір статутного капіталу ТОВ, 100 % якого належить позивачеві.
Районний суд, з ухвалою якого погодився апеляційний суд, задовольнив заяву про забезпечення позову про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора.
Ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна, яке є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні і на яке накладено арешт, не підлягає апеляційному оскарженню.
Який орган є належним дозвільним органом під час надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у м. Києві та за яких умов унаслідок застосування принципу мовчазної згоди у суб’єкта господарювання виникає право на здійснення дозвільної господарської діяльності – ключові правові питання у справі, яку розглянув Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 393 та п. 1 ч. 1 ст. 425 КПК України апеляційну та касаційну скаргу на судові рішення має право подати, зокрема, захисник – у частині, що стосується інтересів обвинуваченого, засудженого.
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Омокс” звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консент Капітал Менеджмент”, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення загальних зборів, що оформлені протоколом № 1/2019 від 04.02.2019.
