Обставини справи: за ухвалою місцевого суду до ОСОБА_1 у зв’язку з вчиненням ним у стані неосудності суспільно небезпечних діянь, передбачених ч.2 ст.156, ч.2 ст. 152 КК, застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
За ухвалою районного суду задоволено заяву заступника головного лікаря психіатричної лікарні ОСОБА_2, продовжено ОСОБА_1 застосований примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом, змішаним, але не більш ніж на 6місяців.
За ухвалою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції про продовження застосування примусового заходу медичного характеру щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Підстави розгляду кримінального провадження ОП: забезпечення сталості та єдності судової практики, а також необхідність відступу від висновку про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах ККС від25.07.2018 (справа No204/6668/17,провадження No51-9642км18) тавід04.04.2019 (справа No592/13856/18), відповідно до яких судові рішення про продовження застосування примусових заходів медичного характеру підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Проте колегія суддів Першої судової палати ККС з таким висновком не погодилась, мотивуючи тим,що оскарження в касаційному порядку судових рішень про продовження застосування примусових заходів медичного характеру КПК не передбачено, такі рішення постановлено на стадії виконання ухвали суду про застосування заходів медичного характеру і вони приймаються не рідше одного разу на шість місяців, а тому не можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Позиція ОП: касаційне провадження закрито.
Обґрунтування позиції ОП: згідно з ч. 1 ст. 516 КПК ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
У зазначеному переліку відсутні ухвали суду першої інстанції про продовження застосування примусових заходів медичного характеру після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду, тобто кримінальним процесуальним законом не передбачено можливість оскарження таких судових рішень у касаційному порядку.
Крім того, основна ознака, за якою встановлюється підстава для касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвал суду апеляційної інстанції, визначена ч. 2 ст. 424 КПК, зокрема, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК.
Частиною 2 ст. 95 КК передбачено право осіб, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру, звертатися до суду із заявою про зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося судом це питання в зазначений період.
Із матеріалів провадження вбачається, що рішення суду про продовження ОСОБА_1 застосування примусових заходів медичного характеру прийнято в порядку глави 39 КПК і переглянуто в апеляційному порядку. ОСОБА_1 через адвоката реалізовано право на перевірку законності прийнятого рішення судом вищої інстанції відповідно до вимог ст. 516 КПК та передбачене законом право на доступ до суду. Зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції не перешкоджають подальшому кримінальному провадженню щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
Таким чином, касаційне провадження відкрите за касаційною скаргою захисника на ухвали місцевого та апеляційного судів, які не можуть бути предметом касаційного оскарження, а тому касаційне провадження підлягає закриттю.
За таких обставин оспорювані захисником судові рішення про продовження застосування примусових заходів медичного характеру не можуть бути предметом перевірки в порядку касаційного провадження.
Висновок: виходячи з вимог п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, частин1, 2 ст.424 КПК ухвали суду першої інстанції про продовження застосування примусових заходів медичного характеру після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Детальніше з текстом постанови ОП від 18.05.2020 у справі No128/2811/17 (провадженняNo51-6135кмо18) можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/89396955