Ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна, яке є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні і на яке накладено арешт, не підлягає апеляційному оскарженню.
Підстави для розгляду кримінального провадження ОП: забезпечення сталості та єдності судової практики, а також необхідність відступу від висновку про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі ККС від 22.10.2018 (справа No 760/15798/18, провадження No 51-9372ск19), згідно з яким ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів, зокрема про передачу АРМА в управління майна, на яке накладено арешт, враховуючи вимоги ст.309 КПК, апеляційному оскарженню не підлягає.
Позиція ОП: ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді місцевого суду про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні залишено без змін.
Обґрунтування позиції ОП: системний аналіз положень КПК свідчить про те, що законодавець у ст.309 КПК вказав вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку,постановлених під час досудового розслідування. До таких ухвал відповідно до п. 9 цієї статті віднесено і ухвалу про арешт майна або відмову у ньому, оскільки арешт майна у кримінальному провадженні відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Проте зовсім іншу правову природу має ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління АРМА.Так, зберігання речових доказів є однією з гарантій реалізації завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК, та умовою дотримання прав осіб, права котрих було обмежено, у тому числі й майнові, щодо речей чи майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні і на яке ухвалою слідчого судді уже накладено арешт.
Тобто це судове рішення вирішує інше питання, яке перебуває поза межами розділу ІІ КПК, що визначає заходи забезпечення кримінального провадження та підстави їх застосування, у тому числі й глави17 КПК, яка регламентує порядок накладення арешту на майно у кримінальному провадженні. Зокрема, така ухвала слідчого судді, якою визначається порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління АРМА, встановлює спосіб їх (речових доказів) зберігання.
Таким чином, потрібно розрізняти підстави для арешту майна від передачі такого майна на зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, у тому числі передачі майна в управління АРМА, а їх ототожнення є помилковим.
Кримінальне процесуальне законодавство передбачає спеціальну процедуру (особливий спосіб)визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління АРМА. Зокрема,звернення до суду з клопотанням щодо визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, а слідчий суддя, керуючись положеннями статей 100, 171–173, ч. 3 ст. 309 КПК та п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», розглядає таке клопотанням про визначення порядку зберігання речових доказів, у тому числі й майна, на яке накладено арешт, у кримінальному провадженні. Тобто при розгляді питання про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні слід керуватися як загальними нормами, зокрема щодо порядку розгляду подання слідчого, так і спеціальними, зокрема частинами 2, 6 та 7 ст.100 КПК щодо порядку зберігання речових доказів, а також ч.1ст.309 КПК щодо переліку судових рішень слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку.
У нормативному приписі ч. 3 ст. 309 КПК імперативно вказано, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Саме до таких рішень належить і рішення слідчого судді, яким визначається порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні. Так, питання про порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування може бути вирішено в ухвалі слідчого судді лише у випадках, визначених ч.7ст.100 КПК, заклопотанням слідчого, погодженим із прокурором, або за клопотанням прокурора, яке розглядається відповідно до вимог статей171–173 КПК, а також коли відсутня згода власника на передачу речових доказів вартістю понад 200 розмірів ПМ, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, АРМА, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
Проте в наведеному у ст. 309 КПК переліку судових рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку на стадії досудового розслідування кримінального провадження, відсутня така ухвала, яка визначає порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом передачі в управління АРМА, і це свідчить про те, що таке рішення слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. При цьому згідно з ч. 3 зазначеної статті сторона кримінального провадження у разі незгоди з такою ухвалою слідчого судді може подати свої заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Таким чином, немає підстав вважати, що апеляційний суд, відмовляючи у відкритті кримінального провадження, не дотримався вимог кримінального провадження щодо забезпечення права на оскарження процесуальних рішень.
Висновок: ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління АРМА майна, яке є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні і на яке накладено арешт, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає відповідно до вимог ст.309 КПК.
Детальніше з текстом постанови ОП від 27.01.2020 у справі No758/16546/18 (провадженняNo51-620кмо19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/87298220
З текстом окремої думки можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/78326143