Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
представника цивільного відповідача ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
ОСОБА_17 , ОСОБА_18
захисника ОСОБА_19 ,
представників потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_21
потерпілих ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25
обвинуваченого ОСОБА_26
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42018160000000171 від 26.02.2018 року відносно:
ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Панфіловка, Первомайського району, Автономної республіки Крим, з вищою освітою, громадина України, працюючого на посаді провідного інспектора Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до обвинувального акту №42018160000000171 від 26.02.2018 року, який стороною обвинувачення в ході судового розгляду відповідно до ст. 337 КПК України не змінений, вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_26 обвинувачується в тому, що відповідно до наказу начальника Головного Управління ДСНС України в Одеській області від 22.07.2014 за № 742 ОСОБА_26 призначено на посаду провідного інспектора Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області.
Згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово, чи за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово посади в органах державної влади, а тому ОСОБА_26 , будучи провідним інспектором Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області, є службовою особою.
Відповідно до Положення про Київський РВ ГУ ДСНС України в Одеській області затвердженого начальником головного управління ДСНС України в Одеській області, ОСОБА_26 наділений організаційно – розпорядчими функціями, зокрема забезпечує здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної безпеки місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, іншими суб`єктами господарювання незалежно від форм власності, а також громадянами України, іноземцями і особами без громадянства.
У своїй діяльності провідний інспектор Київського РВ ГУ ДСНС в Одеській області ОСОБА_26 керується Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Правилами пожежної безпеки, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1417 від 30.12.2014 та Положенням Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області.
Будучи персонально відповідальним за виконання покладених на нього обов`язків, будучи службовою особою, відповідальною за здійснення державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки у Київському районі м. Одеси, ОСОБА_26 неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, відповідно до наказу № 115 від 17.03.2016 ГУ ДСНС України в Одеській області начальником Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_27 , (кримінальне провадження відносно якого закрито), 13.05.2016 за № 198 видано посвідчення про проведення перевірки на комунальному позашкільному навчальному закладі «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» на період з 13.05.2016 по 20.05.2016 року. Зазначеним посвідченням залучено до участі у перевірці провідного інспектора Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_26 .
Під час проведення перевірки 13.05.2016 року провідним інспектором Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_26 встановлено, що порушення, на які вказувалось під час попередніх перевірок, не усунуті, а також виявлено нові порушення пожежної безпеки в роботі табору, а саме:
-на нових двохповерхових спорудах (4 одиниці) відсутній договір на обслуговування наявної пожежної сигналізації, а також не виведено на пульт централізованого спостереження;
-не наданий акт обробки дерев`яних конструкцій на нових корпусах;
-в нових будівлях не вказані номінали напруги підключення споживачів;
-не проведено технічне обслуговування системи вентиляції повітря у харчоблоці;
-у нових приміщеннях відсутні інструкції по правилам пожежної безпеки приміщень;
-відсутня схема на в`їзді з зазначенням будівель і пожежних водойм.
За результатами проведеної перевірки провідним інспектором Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_26 16.05.2016 року складений відповідний акт в якому відображено виявлені порушення правил пожежної безпеки, у тому числі порушення, які не були усунуті за результатами попередніх перевірок.
Також провідним інспектором Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_28 16.05.2016 року за № 142 складено припис про усунення порушень у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки, який у той же день вручений під підпис директору комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо- спортивний комплекс «Вікторія» ОСОБА_29 .
Крім того, ОСОБА_26 18.05.2016 року складений протокол (ОДП 057597/110) про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-8 КУпАП на відповідальну особу ОСОБА_30 за невиконання вимог «Правил пожежної безпеки з Україні», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1417 від 30.12.2014.
У той же день 18.05.2016 року ОСОБА_28 винесено постанову № 110 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_31 , яка відповідно до наказу директора комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» № 9 від 11.01.2016 року визначена відповідальною за пожежну безпеку в зазначеному оздоровчому закладі на період з 11.01.2016 року по 31.12.2016 року.
Про виявлені під час перевірки порушення правил пожежної безпеки ОСОБА_32 19.05.2016 року доповів начальнику Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_27 (кримінальне провадження відносно якого закрито). При цьому, ОСОБА_32 через несумлінне ставлення до своїх службових обов`язків, в порушення п. 1.2.3 наказу «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки», рапорт з клопотанням про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» не склав та через начальника Київському РВ ГУ ДСНС України в Одеській області не подав до Головного управління протягом 2 робочих днів з часу завершення перевірки.
Крім того, відповідно до наказу № 167 від 23.03.2017 ГУ ДСНС України в Одеській області начальником Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_27 20.06.2017 за № 1203 видано посвідчення про проведення перевірки у комунальному позашкільному навчальному закладі «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» на період з 19.06.2017 по 30.06.2017. Зазначеним посвідченням залучено до участі у перевірці провідного інспектора Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_33 .
Під час проведення перевірки 20.06.2017 ОСОБА_34 встановлено, що попередні порушення правил пожежної безпеки не усунуті (26 порушень) та виявлені нові порушення пожежної безпеки, а саме:
-на нових двохповерхових спорудах (4 одиниці) відсутній договір на обслуговування наявної пожежної сигналізації, а також не виведено на пульт Централізованого спостереження;
-не наданий акт обробки дерев`яних конструкцій на нових корпусах;
-в нових будівлях не вказані номінали напруги підключення споживачів;
-не проведено технічне обслуговування системи вентиляції повітря у харчоблоці;
-у нових приміщеннях відсутні інструкції по правилам пожежної безпеки приміщень;
-відсутня схема на в`їзді з зазначенням будівель і пожежних водойм.
За результатами проведеної перевірки ОСОБА_26 23.06.2017 складений відповідний акт в якому відображені виявлені порушення правил пожежної безпеки у тому числі і порушення, які не були усунуті за результатами попередніх перевірок.
Також ОСОБА_26 23.06.2017 за № 142 складено припис про усунення порушень у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки, який вручений під підпис у той же день заступнику директора комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» ОСОБА_35 .
Крім того, ОСОБА_26 23.06.2017 складений протокол (ОДП 001661/56) про адміністративне правопорушення за ст. 188-8 КУпАП на відповідальну особу ОСОБА_36 за невиконання вимог «Правил пожежної безпеки в Україні», а саме – за невиконання припису від 16.05.2016.
У той же день 23.06.2017 ОСОБА_26 винесено постанову № 56 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_36 , яка відповідно до наказу директора комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 8 від 03.01.2017 призначена відповідальною особою за пожежну безпеку у вказаному оздоровчому закладі на період з 11.01.2017 по 31.12.2017.
Про результати проведеної перевірки та виявлені під час перевірки порушення правил пожежної безпеки в України ОСОБА_26 24.06.2017 доповів начальнику Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_27 . При цьому, ОСОБА_26 через несумлінне ставлення до своїх службових обов`язків, в порушення п. 1.2.3 наказу «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки», рапорт з клопотанням про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» не склав та через начальника Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області не подав до Головного управління протягом 2 робочих днів з часу завершення перевірки.
Таким чином, провідний інспектор Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_26 був належним чином обізнаний про те, що на об`єкті позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» упродовж 2016 року та станом на 22.06.2017 наявні порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю або здоров`ю людей.
При цьому ОСОБА_26 , як провідний інспектор Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області, був достовірно обізнаний про порядок дії та повноваження у разі виявлення таких порушень, який регламентується Кодексом цивільного захисту України та наказом начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області №85 від 29.02.2016 «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки».
Так, на ОСОБА_26 , як провідного інспектора районного відділу ДСНС України в Одеській області, відповідно до п. 1.2.3 наказу «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки», затвердженого наказом начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області № 85 від 29.02.2016, покладено обов`язок зі складання Рапорту з клопотанням про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування, визначених ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, а саме повного або часткового зупинення роботи підприємства, якщо під час планових (позапланових) перевірок встановлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Провідний інспектор Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_26 , будучи службовою особою, яка відповідно до своїх службових обов`язків здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, достовірно знаючи про те, що договори на обслуговування високотехнологічних сучасних систем пожежогасіння, вентиляції, теплопостачання та поливної системи в Одеському міському дитячому оздоровчо-спортивному комплексі «Вікторія» не укладались, не передбачаючи наслідки, до яких може призвести порушення правил пожежної безпеки, хоча маючи можливість їх передбачити, легковажно розраховував на їх відведення, не підготував відповідний рапорт з клопотанням про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Таким чином, ОСОБА_26 будучи службовою особою, провідним інспектором Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області внаслідок недбалого ставлення до своїх службових обов`язків, з метою створення штучного уявлення щодо безпечної експлуатації комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не вчинив будь-яких дій щодо звернення до адміністративного суду для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія», крім того не вжив заходів, направлених на приведення стану вказаного об`єкту у відповідність до правил пожежної безпеки затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1417 від 30.12.2014.
У період з травня по вересень 2017 року відбувалось позмінне заселення дітей до Одеського міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в тому числі учасників художнього колективу «Хореографічний ансамбль « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які відпочивали разом із керівником зазначеного ансамблю ОСОБА_37 , у тому числі у корпусі № 5.
Путівку до вказаного табору ансамбль отримав за активну участь у житті міста Одеси та присвоєння звання «Народного ансамблю».
Період перебування дітей у закладі: 04.09.2017-17.09.2017 року.
Сукупність порушень вимог нормативно-правових актів у сфері пожежної безпеки створило реальну можливість загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків для осіб, які перебували у закладі, у тому числі дітей.
Відсутність обслуговування високотехнологічних сучасних систем пожежогасіння, вентиляції, теплопостачання та поливної системи Одеського міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу «Вікторія», наявність суттєвих порушень пожежної безпеки, вказаних у приписі Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області та невідповідність об`єктів комплексу нормам пожежної безпеки призвели до виникнення о 23 год. 07 хв. 15.09.2017 пожежі в двоповерховому спальному корпусі № 5 Одеського міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу «Вікторія» за адресою: АДРЕСА_3 .
У результаті вказаної пожежі загинули троє дітей, які проживали в кімнаті №11, що розташовувалась на 2 поверсі зазначеного корпусу, а саме: ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно висновку пожежно-технічної експертизи № 19/14-2/8-СЕ/17 від 18.12.2017 осередок пожежі знаходився в правій частині спальної кімнати №4 корпусу №5. Встановлено чотири ймовірних причини виникнення пожежі, які за обставин наведених в дослідницькій частині експертним шляхом не вдається ані спростувати, ані підтвердити: виникнення пожежі від джерела відкритого вогню (полум`я сірника, полум`я свічок, тління тютюнового виробу); виникнення пожежі від теплових проявів електричної енергії (коротке замикання); виникнення пожежі внаслідок занесення стороннього джерела запалювання; виникнення пожежі від тепла, отриманого від більш розігрітого або розжареного предмета (електрокип`ятильник).
У результатіпожежі відповіднодо висновкубудівельно -технічної експертизи№ 19/13-3/278-СЕ/17від 27.12.2017,комунальному позашкільномунавчальному закладу«Одеський міськийдитячий оздоровчо-спортивнийкомплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 »,засновником якогоє Одеськаміська рада,а органомуправління освітоює Департаментосвіти танауки Одеськоїміської ради,спричинена матеріальнашкода насуму 7 593 796 грн.:
-вартість будівельно – монтажних робіт та вартість матеріалів, які були використані при будівництві корпусу № 5 (будівельний номер 3) на території становить 7085007,60 грн.;
-вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень корпусів №№ 4,6 (будівельні номери 1 та 4), які виникли внаслідок пожежі станом на час проведення експертизи складає 508789,75 грн.
Таким чином, провідний інспектор Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_26 , будучи службовою особою, несумлінно ставлячись до виконання службових обов`язків, будучи обізнаним про порушення правил пожежної безпеки в Одеському міському дитячому оздоровчо-спортивному комплексі «Вікторія», що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не передбачаючи наслідки у вигляді знищення майна вказаного комплексу та загибелі людей, в результаті пожежі, хоча маючи можливість їх передбачити, будучи зобов`язаним це зробити відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та наказу начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області №85 від 29.02.2016 «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки», не склав відповідний рапорт з клопотанням про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який через начальника Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області не подав до Головного управління протягом 2 робочих днів з часу завершення перевірок, що призвело до знищення в результаті пожежі, яка відбулась 15.09.2017, корпусу № 5 Одеського міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 та загибелі трьох осіб, що перебували в ньому.
Таким чином ОСОБА_26 , обвинувачується у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України – неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки окремим громадянам та державним інтересам.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_26 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що під час проведення перевірок додержання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки на КПНЗ «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» він діяв відповідно до вимог чинного законодавства. Також пояснив, що при проведенні перевірки він не здійснював перевірку нових приміщень комплексу « ОСОБА_41 », оскільки посвідчення на перевірку його керівництвом видавались виключно на старі будівлі. Крім того, керівництвом комплексу « ОСОБА_41 » йому не було надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки стосовно нових будівель. Також обвинувачений фактично не заходив на територію вказаних корпусів, оскільки на час перевірки там тривали ремонтні роботи.
Крім того, ОСОБА_26 зазначив, що він особисто не був ознайомлений з наказом № 85 від 29.02.2016 року. У нього немає повноважень на складання рапорту про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування, визначених ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, а саме повного або часткового зупинення роботи підприємства, а також керівництво не доручало і не поставило резолюцію на матеріалах за результатами проведення перевірок про необхідність складання такого рапорту.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_25 пояснив, що раніше з обвинуваченими знайомий не був. Про факт пожежі дізнався ввечері 15.09.2017 року з телефонного дзвінка дружини, після чого разом з молодшим сином одразу вирушив на місце події. Прибув туди близько 00:00 – 00:30 ночі, а зранку дізнався про загибель доньки, яка перебувала в таборі на відпочинку протягом двох тижнів з 04.09.2017 року. Цивільний позов підтримав.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_23 пояснила, що 15.09.2017 року близько 00:00 ночі їй зателефонували з невідомого номеру телефону та сказали приїхати до дитячого табору для того, щоб забрати дитину. Коли потерпіла прибула на місце подій, побачила поліцейських та пожежні автомобілі, одразу почала пошуки своєї дитини. Під час того, як рятувальники розбирали місце пожежі, вона зрозуміла, що діти знаходились там. На місці почула, що ОСОБА_42 забула вимкнути кип`ятильник, що пожежна сигналізація, яка була в дитячому таборі не спрацювала. Цивільний позов підтримала.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_24 пояснив, що його дочка знаходилась в дитячому таборі з 04.09.2017 року. В ніч з 15.09.2017 року на 16.09.2017 року на початку першої години ночі йому зателефонували та сказали терміново прибути до дитячого табору. Помітивши велику кількість поліцейських машин в районі 7-ї станції Чорноморської дороги, потерпілий зателефонував на лінію НОМЕР_1 , щоб дізнатись, що трапилось, де йому повідомили, що сталась пожежа в дитячому таборі. Прибувши на місце, потерпілий одразу почав розшукувати свою доньку. Також зазначив, що в водоймі була відсутня вода, пожежна сигналізація не спрацювала.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_22 пояснив, що в дитячому таборі «Вікторія» знаходилась його донька, котра виграла путівку до табору в дитячому танцювальному конкурсі. О 6 годині ранку 16.09.2017 року,йому зателефонувала мати дитини та повідомила, що в таборі трапилась пожежа, в якій загинула його донька. На момент пожежі він знаходився за межами міста та прибув до дитячого табору о 8:00 ранку, де побачив наслідки пожежі. Про порушення правил пожежної безпеки в дитячому таборі не знав. Цивільний позов підтримав.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_43 , показав, що на час події займав посаду заступника начальника Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області та був прямим керівником обвинуваченого ОСОБА_26 . Про пожежу, яка сталась 16.09.2017 року дізнався з засобів масової інформації, на той час перебував на лікарняному. Інспектор по дільниці ОСОБА_26 , за наказом ГУ ДСНС здійснював перевірку пожежної безпеки «Дитячого оздоровчо-спортивногокомплексу «Вікторія»1раз нарік.Також зазначив,що,відповідно доНаказу №85від 29.02.2016року, «Проорганізацію роботипідрозділів Головногоуправління призастосуванні санкційза порушеннявимог законодавстваз питаньтехногенної тапожежної безпеки», начальника ГУ ДСНС, інспектор який здійснює перевірку і знаходить порушення у сфері протипожежної безпеки неодмінно складає рапорт про звернення до адміністративного суду, з вимогою усунути порушення,однак, враховуючи, що нормативні документи, котрі визначають перелік порушень, які несуть загрозу життю та здоров`ю відсутні, інспектор приймає рішення на власний розсуд, користуючись Кодексом цивільного захисту України.
За результатами перевірки ОСОБА_26 склав Акт №73 від 23.06.2017 року, згідно якого виявлено порушення у сфері протипожежної та техногенної безпеки, свідок зазначив, що рапорт про звернення до адміністративного суду, щодо результатів перевірки «Дитячого оздоровчо-спортивного комплексу «Вікторія» до нього не надходив. Також свідок зазначив та визнав, що на приписі від 23.06.2017 року №73, який ОСОБА_26 склав про порушення у « ОСОБА_44 » техногенної та пожежної безпеки, стоїть його підпис та резолюція, тобто він був ознайомлений з порушеннями, котрі виявив інспектор ОСОБА_26 в дитячому таборі «Вікторія», але не був зобов`язаний давати вказівку ОСОБА_26 складати рапорт.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_45 показала, що займала посаду заступника голови КРА ОМР та була знайома з обвинуваченими з 2016 року, мала з ними робочі стосунки, оскільки Дитячий оздоровчо-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » перебував на балансі та підпорядковувався Департаменту освіти ОМР. На засіданні комісії з питань техногенної, екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було заслухано доповідь представника ДСНС про виявлені ними недоліки в протипожежній безпеці в деяких об`єктах, включно з Дитячим оздоровчо-спортивним комплексом ” ОСОБА_41 “.
Враховуючи, те що представник ДСНС не вказав, що виявлені порушення несуть загрозу життю та здоров`ю, комісія в результаті засідання прийняла висновок, що недоліки « ОСОБА_44 » не впливають на безпеку дітей. Відповідно до своїх повноважень служба ДСНС, повинна була приймати рішення та скласти рапорт з вимогою усунути порушення, які несуть загрозу життю та здоров`ю людей.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що був директором Дитячогооздоровчо-спортивного табору « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а обвинувачений ОСОБА_26 на тоймомент бувінспектором ДСНС,та додитячого таборуприходив регулярно,виявляв різногороду порушенняправил пожежноїбезпеки,деякі зяких свідокразом зобвинуваченим намагалися усунутивласними силами,але повністю виконати припис ДСНС про усунення несправностей у протипожежній сигналізації не міг, оскільки це мала робити вища інстанція. Станом на 2017 рік не було ліквідовано 80% порушень, з питань техногенної та пожежної безпеки, котрі були виявлені за попередні 2015, 2016 роки. Департамент освіти не виділяв коштів на усунення неполадок із сигналізацією, оскільки дерев`яні корпуси не були прийняті на баланс, та на момент пожежі дерев`яні будинки не були передані в експлуатацію, однак прийняв рішення про можливість роботи Дитячогооздоровчо-спортивного табору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » при цьому пожежна сигналізація знаходилась в робочому стані. Причиною пожежі, яка сталась 16.09.2017 року в дитячому оздоровчо-спортивному таборі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », став електрокип`ятильник, підключений до електромережі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_46 показала, що в 2017 році займала посаду заступника директора по виховній частині ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Відповідальний за протипожежну безпеку призначався наказом директора. На момент пожежі відповідальною за протипожежну безпеку було призначено ОСОБА_47 ( ОСОБА_48 ) ОСОБА_49 , котра в той день була відсутня. Перевірку протипожежної безпеки здійснював обвинувачений ОСОБА_26 , як їй було відомо, порушень правил пожежної безпеки в дитячому оздоровчо-спортивному таборі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було чимало, пожежна сигналізація була відключена, були складені відповідні акти, приписи, деякі порушення намагалися усунути власними силами, Департамент освіти не виділяв коштів на усунення неполадок із сигналізацією.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_50 показав, що він працював в Малиновському РВ ГУ ДСНС, а інспектором ДСНС, який відповідав за Дитячий оздоровчо-спортивний комплекс ” ОСОБА_41 ” на той момент був обвинувачений ОСОБА_26 з яким він мав робочі стосунки. На момент пожежі він знаходився у відпустці. Щодо констатації порушень пожежної безпеки зазначив, що у разі, коли є загроза життю та здоров`ю інспектор має скласти рапорт про порушення,а далі головне управління ДСНС Одеської області має звернутися до адміністративного суду з позовом. В 2017 році всі приписи та акти щодо пожежної перевірки подавалися на підпис заступнику РВ ДСНС ОСОБА_51 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_52 , показав, що був знайомий з обвинуваченим, в минулому мали робочі стосунки. Свідок пояснив, що про факт пожежі в таборі дізнався з засобів масової інформації. З вересня 2016 року знаходиться на пенсії, до цього займав посаду начальника відділу контролюзастосування санкцій та обліку пожеж ГУ ДСНС,однак з підстав застосування санкцій санаторій «Вікторія» через нього не проходив.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_53 , показав, що з 2015 р. по 2019 р. займав посаду заступника начальника Головного управління з запобігання надзвичайних ситуацій ДСНС в Одеській області, а обвинувачений ОСОБА_26 був його підлеглим. Причиною пожежі, яка сталась 16.09.2017 року в дитячому оздоровчо-спортивному таборі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », став електрокип`ятильник, підключений до електромережі. Відповідно до Наказу №85, інспектор, який в ході перевірки виявив порушення законодавства у сфері пожежної безпеки, зобов`язаний скласти припис, а в разі його не виконання звернутись до адміністративного суду з вимогою усунути порушення, або, якщо порушення не усунуті, звернутись до керівництва з проханням про закриття установи. Натомість інспектор повинен вирішувати на власний розсуд, в яких конкретно випадках звертатись з проханням до суду про повне або часткове закриття закладу, позов підписує уповноважена особа Головного Управління ДСНС в Одеській області. Разом з тим, інформація щодо порушень правил пожежної безпеки в дитячому оздоровчо-спортивному таборі ” ОСОБА_41 ” до моменту пожежі йому відома не була, обвинувачений з питанням щодо можливого закриття табору до нього не звертався. На момент перевірки пожежної безпеки, яка була проведена в таборі в червні 2017 року, було виявлено, що дерев`яні корпуси не були введені в експлуатацію, що унеможливлювало здійснити їх перевірку, а якщо інспектор бачить, що дома не були введені в експлуатацію то необхідно було витребувати документи на об`єкт або ще раз здійснити перевірку.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_54 показала, що в 2017 році займала посаду діловода РВ ГУ ДСНС, до посадових обов`язків якої входила реєстрація вхідної/вихідної кореспонденції, передача кореспонденціїкерівництву длявивчення тапроставляння резолюції,ознайомлення зкореспонденцією безпосередніхвиконавців,складання наказупро ознайомленняособового складу. Інформацію щодо реєстрації рапорту від 06.06.2017 року, а також інформацію щодо реєстрації доручень про перевірку дитячих таборів, вона не пам`ятає.
Допитаний всудовому засіданнісвідок ОСОБА_55 , пояснив суду, що займає посаду начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України в Одеській області, з обвинуваченими мав робочі стосунки. Щодо порядку перевірки правил пожежної безпеки, зазначив, що під час перевірки інспектор формує наглядову справу, а при виявленні інспектором порушень правил протипожежної безпеки, останній складає протокол та постанову, відповідно до наказу начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області № 85 від 29.02.2016 року «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки». Інспектор який здійснює перевірку і знаходить порушення у сфері протипожежної безпеки неодмінно складає рапорт про звернення до адміністративного суду, з вимогою усунути порушення,однак, враховуючи, що нормативні документи, котрі визначають перелік порушень, які несуть загрозу життю та здоров`ю відсутні, інспектор приймає рішення на власний розсуд, користуючись Кодексом цивільного захисту України.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_56 показав, що на час події він займав посаду провідного інспектора Чорноморського міського відділу ГУ ДСНС, в 2017 році працював з ОСОБА_57 , та до його посадових обов`язків входили: державний нагляд і контроль, перевірка визначених дільниць щодо дотримання підприємствами, установами, організаціями законодавства у сфері пожежної безпеки. Щодо порядку перевірки правил пожежної безпеки, зазначив, що під час перевірки інспектор формує наглядову справу, а при виявленні інспектором порушень правил протипожежної безпеки, останній складає протокол та постанову, відповідно до наказу начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області № 85 від 29.02.2016 року «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки». За результатами перевірки формується звіт, він особисто жодного разу рапорт про закриття установи не подавав.
Допитаний всудовому засіданнісвідок ОСОБА_58 показав, що на час події він займав посаду головного інспектора відділу управління запобігання надзвичайних ситуацій. До його посадових обов`язків входило: узагальнення матеріалів, планування заходів контролю, ведення статистики, підготовка та надсилання звітів про результати перевірки щодо дотримання підприємствами, установами, організаціями правил протипожежної безпеки. Як йому було відомо, в 2017 році прийшло доручення ДСНС України в Одеській області щодо перевірки «Дитячого оздоровчо-спортивногокомплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та інших оздоровчих закладів, в комплексі « ОСОБА_41 » було виявлено порушення та направлено узагальнений звіт з цього приводу.
Допитаний всудовому засіданнісвідок ОСОБА_59 показав, що на час події він займав посаду головного інспектор Київського РВ м. Одеса ГУ ДСНС України в Одеській області. З 14.09.2017 на 15.09.2017 року він перебував на чергуванні для оперативних виїздів по Київському району м. Одеси, під час якого отримав виклик від диспетчера про виїзд за адресою «Дитячого оздоровчо-спортивного комплексу « ОСОБА_41 ». Після прибуття на місце, за наказом заступника начальника ГУ ДСНС займався організацією роботи з виявлення, встановлення обліку дітей та їх евакуації. Протягом наступних днів він у складі слідчо-оперативної групи, прокуратури та виїзної лабораторії займався пошуком осередку пожежі, фактів та причин загоряння. Відповідно до звіту, ймовірною причиною пожежі є коротке замикання роботи дільниці електромережі в ПН-СХ на 1 поверсі котеджу. Йому було відомо про попередні протипожежні перевірки дитячого табору « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також про те, що було заведено наглядову справу. Відповідно до Наказу №85від 29.02.2016року, «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки», інспектор не міг закривати підприємство, установу, організацію у разі виявлення порушень законодавства у сфері пожежної безпеки. При цьому, кодекс Цивільного захисту України передбачає звернення до адміністративного суду у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю, але критеріїв таких порушень відсутні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_60 , пояснив суду, що займав посаду начальника відділу контролю застосування санкцій та обліку пожеж центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС з обвинуваченими мав робочі стосунки. В день пожежі в «Дитячому оздоровчо-спортивномукомплексі «Вікторія» 15.09.2017 року він перебував у відпустці. Відповідно до Наказу №85від 29.02.2016року, «Проорганізацію роботипідрозділів Головногоуправління призастосуванні санкційза порушеннявимог законодавстваз питаньтехногенної тапожежної безпеки»,інспектор,який вході перевіркивиявив порушеннязаконодавства усфері пожежноїбезпеки,зобов`язаний скластиприпис,а вразі йогоне виконаннязвернутись доадміністративного судуз вимогоюусунути порушення, але лише після складання інспектором відповідного рапорту, або якщо порушення не усунуті, звернутись до керівництва з проханням про закриття установи.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_61 пояснила суду, що з обвинуваченим не знайома, що «Дитячий оздоровчо-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » знаходиться у власності ОМР, ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснює координаційну діяльність та безпосереднє управління комплексом. Свідок пояснила, що про протипожежної безпеки в «Дитячому оздоровчо-спортивному комплексі « ОСОБА_41 » їй відомо не було, листів та приписів про це вона не отримувала.
Допитана в судовому засіданні свідок ( ОСОБА_48 ) ОСОБА_36 пояснила суду, що з обвинуваченим ОСОБА_26 знайома, так як він здійснював перевірку пожежної безпеки в «Дитячому оздоровчо-спортивному комплексі «Вікторія». НОМЕР_2 працювала у комплексі « ОСОБА_41 » спочатку вихователем, а потім була призначена на посаду старшого вихователя, також була відповідальною за пожежну безпеку, з тих причин, що до неї підійшла заступник директора табору ОСОБА_62 і попросила підписати наказ про її призначення, щоб проводити інструктаж з іншими вихователями табору. Коли було здійснено перевірку інспектором ОСОБА_26 , дізналась, що вона ще досі є відповідальною за пожежну безпеку і з неї цю відповідальність ніхто не зняв, з цього приводу виникла сварка з ОСОБА_63 , вона пояснювала, що відповідальною за це не буде, тому, що нічого не розуміє в пожежній безпеці. Після перевірки інспектор ОСОБА_26 виписав Акт №73 від 23.06.2017 року та припис на штраф у розмірі 51 гривні, штраф вона особисто не сплачувала, нічого підписувати не хотіла, але припис підписала без ознайомлення в кабінеті ОСОБА_64 де його і залишила. Порушення, які були зазначені в приписі відповідали дійсності, на момент пожежі в дитячому таборі вона вже не працювала, але офіційно була звільнена восени 2017 році.
Крім того, судом досліджені докази, надані стороною обвинувачення в обґрунтування винуватості ОСОБА_26 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме:
-наказ начальника Головного Управління ДСНС України в Одеській області від 22.07.2014 за № 742, відповідно до якого ОСОБА_26 призначено на посаду провідного інспектора Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області;
-положення про Київський РВ ГУ ДСНС України в Одеській області, затверджене наказом начальником головного управління ДСНС України в Одеській області від 27.07.2016 № 352;
-наказ начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області № 85 від 29.02.2016 «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки»;
-витяг із журналу обліку та реєстрації вихідної кореспонденції ГУ ДСНС в Одеській області, відповідно до якого вищевказаний наказ скеровано на адресу Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області 03.03.2016 за № 419;
-витяг із журналу реєстрації вхідної кореспонденції Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області, відповідно до якого вищевказаний наказ зареєстровано 03.03.2016 за № 170;
– вимога від 18.03.2016 № 214 вх. ГУ ДСНС в Одеській області щодо виконання наказу ДСНС України в Одеській області № 85 від 29.02.2016 року
– витяг із журналу реєстрації вхідних документів Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області, яким підтверджується реєстрації вищевказаної вимоги 18.03.2016 за № 214;
– посвідчення про проведення перевірки на комунальному позашкільному навчальному закладі «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» на період з 13.05.2016 по 20.05.2016, видане начальником Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_27 13.05.2016 за № 198;
– акт № 142 від 16.05.2016 року, складений за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, відповідно до якого порушення, на які вказувалось під час попередніх перевірок, не усунуті, а також виявлено нові порушення пожежної безпеки в роботі табору, а саме: на нових двохповерхових спорудах (4 одиниці) відсутній договір на обслуговування наявної пожежної сигналізації, а також не виведено на пульт централізованого спостереження; не наданий акт обробки дерев`яних конструкцій на нових корпусах; в нових будівлях не вказані номінали напруги підключення споживачів; не проведено технічне обслуговування системи вентиляції повітря у харчоблоці; у нових приміщеннях відсутні інструкцій по правилам пожежної безпеки приміщень; відсутня схема на в`їзді з зазначенням будівель і пожежних водойм;
– припис про усунення порушень у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки від 16.05.2016 за № 142, складений провідним інспектором Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_26 ;
– посвідчення про проведення перевірки на комунальному позашкільному навчальному закладі «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» на період з 19.06.2017 по 30.06.2017, видане начальником Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_27 20.06.2017 за № 1203;
– акт № 73 від 23.06.2017 року, складений за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки відповідно до якого ОСОБА_26 були виявлені 27 порушень правил пожежної безпеки;
– припис про усунення порушень у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки від 23.06.2017 за № 73, складений провідним інспектором Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_26 ;
– висновок експерта № 17/67/15.09.2017 р. від 27.10.2017 року, відповідно до якого осередок пожежі, яка сталася 15.09.2017 на території КПНЗ «Одеський міський дитячий оздоровче-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , знаходився в житловому приміщенні АДРЕСА_4 , в районі північно-західного кутка, біля західної стіни, напроти входу, в місці знаходження тумбочки. Найбільш ймовірною причиною виникнення даної пожежі є аварійний режим роботи побутового заглибного електричного кип`ятильнику залишеного без нагляду, який був підключений до електромережі;
– висновок експерта № 1085-3048/2017 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_65 перебуває у прямому причинному зв`язку з термічними опіками шкіри та дихальних шляхів. Безпосередньою причиною смерті став опіковий шок;
– висновок експерта № 1084/3047/2017 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_66 перебуває у прямому причинному зв`язку з термічними опіками шкіри та дихальних шляхів. Безпосередньою причиною смерті став опіковий шок;
– висновок експерта № 1088-3057/2017 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_67 перебуває у прямому причинному зв`язку з термічними опіками шкіри та дихальних шляхів. Безпосередньою причиною смерті став опіковий шок;
– висновок експерта № 19/14-2/8-СЕ/17 від 18.12.2017 року, відповідно до якого осередок пожежі знаходився в правій частині спальної кімнати, кімнати № 4 корпусу № 5. Встановлено чотири ймовірних причини виникнення пожежі: виникнення пожежі від джерела відкритого вогню (полум`я сірника, полум`я свічок, тління тютюнового виробу), виникнення пожежі від теплових проявів електричної енергії (коротке замикання), виникнення пожежі внаслідок занесення стороннього джерела запалювання, виникнення пожежі від тепла, отриманого від більш розігрітого або розжареного предмета (електрокип`ятильник);
– висновок експерта № 19/13-3/278-СЕ/17 від 27.12.2017 року, відповідно до якого розроблена проектно – кошторисна документація КПНЗ «Одеський міський дитячий оздоровчо – спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі Закладу), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . а саме корпуси №№ 1, 2, 3 та 4, відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНІП, тощо). Виконані будівельні роботи з будівництва (реконструкції) корпусів №№ 1, 2, 3 та 4 Закладу не відповідають проектній документації та вимогам нормативно – правових актів у галузі будівництва. Група капітальності, категорія складності корпусів №№ 1, 2, 3 та 4 Закладу – III; класу наслідків (відповідальності) – СС2; ступінь вогнестійкості корпусів №№ 1, 2, -3 та 4 Закладу встановити за фактичними показниками візуального обстеження, судовим-експертам не вбачається за можливе. Вартість будівельно – монтажних робіт та вартість матеріалів, які були використані при будівництві корпусу №3 на території Закладу може становити 7085007,60 грн. Вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень корпусів №1 та № 4, які виникли внаслідок пожежі станом на час проведення експертизи може складати 508789,75 грн.
-протоколи оглядумісця подіївід 17.09.2017року,згідно якихзафіксовано наслідкипожежі,яка сталась15.09.2017на території КПНЗ «Одеський міський дитячий оздоровче-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
– відповідь ГУ ДСНС України в Одеській області на ім`я адвоката ОСОБА_68 від 05.06.2018 № 02/15-АЗ/09;
– лист ГУ ДСНС в Одеській області від 30.01.2018 № 02/433/09 на адресу прокуратури Одеської області у якому зазначено, що ГУ ДСНС України в Одеській області у період з 20 по 21 грудня 2017 року здійснено позапланову перевірку комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , в результаті якої 29.01.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду було направлено адміністративний позов про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» у вигляді повного зупинення роботи.
На підставі досліджених судом доказів, показань обвинуваченого, потерпілих і свідків, судом ретельно перевірені доводи сторони обвинувачення про винуватість ОСОБА_26 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, доводи сторони захисту про невинуватість ОСОБА_26 .
Зокрема, перевірені доводи сторони обвинувачення, які обґрунтовані тим, що посвідчення від 13.06.2016 № 198 та від 20.06.2017 № 103 на проведення планових перевірок КПНЗ «Одеський міський оздоровчо-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташований за адресою АДРЕСА_3 , не містять посилання на перелік споруд, будівель, які підлягають перевірці, що на думку сторони обвинувачення спростовує показання обвинуваченого, що йому доручалось проведення перевірок виключно старих споруд комплексу « ОСОБА_41 ».
Також судом перевірені доводи сторони обвинувачення про те, що відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, про що зазначено в актах від 16.05.2016 року та від 23.06.2017 року не завадили проведенню перевірок комплексу «Вікторія», зокрема, і новозбудованих корпусів, що на думку сторони обвинувачення, спростовує твердження обвинуваченого про відсутність повноважень на проведення перевірки новозбудованих корпусів з причин відсутності відповідних декларацій.
Суд вважає, що зазначені доводи сторони обвинувачення та показання обвинуваченого з приводу вищезазначених обставин, не впливають на результати перевірок, проведених інспектором ОСОБА_26 , за результатами яких ним складені відповідні документи, в яких зазначено про відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, та жодним чином не доводять, що виявлені ОСОБА_26 порушення пожежної безпеки, були такими, які на думку сторони обвинувачення, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
З приводудоводів сторониобвинувачення проте,що твердження ОСОБА_26 , що під час проведення ним перевірки у 2017 році у новозбудованих корпусах тривали ремонтні роботи, що унеможливило доступ до цих корпусів спростовуються копією декларації від 16.05.2017 року про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, а саме міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу «Вікторія» суд зазначає наступне.
Відповідно до дослідженої декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 16.05.2017 року, яка зареєстрована Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 15.05.2017 року встановлено, що будівництво об єкта, загальною площею 8734,0 кв.метрів розпочато 15.05.2017 року та закінчено 16.05.2017 року. У вказаній декларації зазначено наступне «Вважати закінчений будівництвом об`єкт готовим до експлуатації».
Суд вважає, що зазначена декларація про готовність до експлуатації об`єкта від 16.05.2017 року є підставою для реєстрації права власності об`єкта та не має доказового значення у кримінальному провадженні, оскільки не доводить та не спростовує винуватість або невинуватість ОСОБА_26 у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки окремим громадянам та державним інтересам.
Також суд зауважує, що сам по собі факт реєстрації 16.05.2017 року декларації про готовність до експлуатації об`єкта, не спростовує факт не надання інспектору ОСОБА_26 декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання на момент проведення перевірки.
Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_26 про те, що він не був ознайомлений з наказом № 85 від 29.02.2016 року, оскільки відповідно до п.3 Посадової інструкції інспектор ОСОБА_26 повинен знати нормативно правові акти та його обізнаність про існування вищевказаного наказу ГУ ДСНС в Одеській області підтверджується даними журналу реєстрації вхідних документів Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області, відповідно до якого ОСОБА_26 отримав вимоги до наказу №85 від 18.03.2016 № 214вх., про що свідчить його особистий підпис. Водночас, суд зазначає, що обізнаність ОСОБА_26 про наявність наказу №85 та викладені у ньому вимоги, не доводять того, що на ОСОБА_26 покладені будь-які службові обов`язки, у неналежному виконанні яких він обвинувачується.
Суд не бере до уваги посилання прокурора на лист ГУ ДСНС в Одеській області від 30.01.2018 № 02/433/09 на адресу прокуратури Одеської області, який містить інформацію про проведення у період з 20 по 21 грудня 2017 року позапланової перевірки комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за результатами якої направлено адміністративний позов про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» у вигляді повного зупинення роботи, та відповідь ГУ ДСНС України в Одеській області на ім`я адвоката ОСОБА_68 від 05.06.2018 № 02/15-АЗ/09, яка містить інформацію про порядок формування матеріалів для підготовки позову до суду, оскільки зазначені листи не мають доказового значення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_26 та не є доказами у розумінні ст.84 КПК України.
На підставі досліджених в ході судового розгляду доказів, суд приходить до наступного.
Вимогами ст.91КПК Українипередбачені обставини,які підлягаютьдоказуванню укримінальному провадженні,а самеу кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1)подія кримінальногоправопорушення (час,місце,спосіб таінші обставинивчинення кримінальногоправопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу положень ст.ст.92-93 КПК Українивбачається, що обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91КПК України покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до положеньст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження – є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
Згідно припису ч. 1ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Частиною 1 ст.ст. 367 КК Українипередбачена кримінальна відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них,що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Частиною 2 ст.ст. 367 КК Українипередбачена кримінальна відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Відповідно до чинного законодавства та судової практики, тлумачення норм ст. 367 КК України передбачає, що службову недбалість характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) дія або бездіяльність службової особи, 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, 3) причинний зв`язок між вказаними діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.
Службова недбалість – єдиний необережний злочин у сфері службової діяльності.
Службова недбалість може проявитися у формі: невиконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них або неналежного виконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам відповідних осіб.
Посадова інструкція – це організаційно-правовий документ, в якому встановлюються основні завдання, обов`язки, права та відповідальність посадових осіб підприємства в процесі здійснення ними своєї діяльності. Посадові інструкції чітко визначають вимоги до певних посадових осіб, забезпечують раціональний розподіл обов`язків між працівниками, уможливлюють об`єктивну оцінку діяльності працівника, є нормативним підгрунтям для застосування до них заходів впливу.
Для кваліфікації діяння саме за ст. 367 КК Українимає бути встановлено, що діяння вчинене службовою особою під час виконання нею своїх обов`язків. Шкода, заподіяна службовою особою з інших обставин, що не залежали від неї, не дають підстав стверджувати про наявність злочинної службової недбалості, так само не утворюють складу цього злочину шкідливі наслідки, що настали з причин, які службова особа не могла усунути.
Істотна шкода та тяжкі наслідки можуть бути інкриміновані винному лише за наявності причинного зв`язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для цього необхідно встановити, яке саме порушення службових обов`язків передувало настанню істотної шкоди чи тяжких наслідків, що це порушення було їх необхідною умовою і, що службова особа усвідомлювала чи повинна була усвідомлювати розвиток причинного зв`язку, тобто те, що її діяння стане причиною настання саме зазначених наслідків.
Для з`ясування наявності об`єктивної сторони службової недбалості під час судового розгляду має бути встановлено нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи і коло обов`язків, покладених на неї цим актом; які саме обов`язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконати у відповідних умовах; чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов`язки в умовах, що склалися; у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов`язків і які саме наслідки вони спричинили; чи перебували службові порушення у причинному зв`язку з тими наслідками, що настали.
Зазначене узгоджується з висновком колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №461/6912/16-к, провадження № 51- 910 км 22 від 06 жовтня 2022 року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України визнається закінченим з моменту заподіяння тяжких наслідків. Відсутність таких наслідків може свідчити про вчинення службовою особою лише дисциплінарного чи адміністративного проступку (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2021 року, у справі № 755/10013/16-к).
Як зазначив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 712/17490/14-к, у вироку (ухвалі) має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення того чи іншого службового злочину стало причиною відповідних наслідків. Обчислення їх розміру, на думку суду, має бути належним чином підтверджено (у тому числі цивільним позовом, як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) та не викликати сумніву.
Причинний зв`язок, як ознака об`єктивної сторони злочину, підлягає встановленню у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки є обов`язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом. Звідси випливає, що якщо ж причинний зв`язок між діянням і наслідком не встановлений, об`єктивна сторона злочину з матеріальним складом відсутня внаслідок відсутності такої обов`язкової її ознаки, як причинний зв`язок.
Причинний зв`язок – це об`єктивно існуючий зв`язок між причиною (суспільно небезпечним діянням) і наслідком (суспільно небезпечними наслідками). Причинний зв`язок між злочинним діянням і суспільно небезпечними наслідками існує об`єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини.
З огляду на те, що диспозиція ч. 2ст. 367 ККУкраїни має бланкетний характер, суд у кожному конкретному випадку має встановлювати, які саме службові обов`язки покладалися на винну особу і які з цих обов`язків не виконані взагалі або виконані неналежним чином, через несумлінне ставлення до них, а також вимоги яких конкретно нормативних актів або Закону, що охороняють права, свободу та інтереси окремих громадян, державні чи громадські інтереси або інтереси окремих юридичних осіб, порушено винним.
Постановою Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі 133/2138/15 визначено, що службова недбалість може бути лише за умови, що службова особа мала об`єктивну можливість виконати дії, які входять в коло її обов`язків, таз згідно з Постановою від 17.08.2021 року у справі №484/1376/18, де відображено що системний аналіз положень ст.367 КК України дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично було включено (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень цієї особи.
Крім того, висновок про те, що службову особу можна притягнути до кримінальної відповідальності заст. 367 КК Українисаме за неналежне виконання нею своїх службових обов`язків, що містяться у її посадовій інструкції, закріплено і в судовій практиці Верховного Суду України (ухвала ВСУ від 12.02.2009р.), а згідно ухвали ВССУ від 06.11.2012 року якщо до обов`язків службової особи згідно з її посадовою Інструкцією не належало здійснення тих функцій, в неналежному виконанні яких обвинувачувалася дана особа, то така особа підлягає безумовному виправданню судом за відсутністю у її діяннях складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України.
Відповідно до обвинувального акту встановлено, що обвинувачення сформульовано неконкретним та абстрактним способом, а саме в обвинувальному акті органом досудового розслідування ОСОБА_26 інкримінується неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки окремим громадянам та державним інтересам.
Судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування у формулюванні обвинувачення, висунутого ОСОБА_26 не зазначений нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи, а саме посадова інструкція, та як наслідок, не визначені обов`язки, покладені на нього цим актом. В обвинувальному акті не вказано норму закону, що охороняє права, свободу та інтереси окремих громадян, державні чи громадські інтереси або інтереси окремих юридичних осіб.
Натомість, при розгляді кримінального провадження, а також із долучених прокурором доказів, судом не встановлено, у чому виявилися допущені ОСОБА_26 порушення службових обов`язків, які саме службові обов`язки ним неналежно виконані через несумлінне ставлення до них.
Зокрема, стороною обвинувачення в обвинувальному акті ОСОБА_26 визначений персонально відповідальним за виконання покладених на нього обов`язків та наділений організаційно – розпорядчими функціями, будучи службовою особою, відповідальною за здійснення державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки у Київському районі м. Одеси.
Зазначені функції та обов`язки, на думку сторони обвинувачення, покладені на ОСОБА_26 відповідно до Положення про Київський РВ ГУ ДСНС України в Одеській області (далі Положення), затвердженого 27.07.2016 року наказом №352 начальника ГУ ДСНС України в Одеській області, що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п.п.3, 4 вищезазначеного Положення визначені основні завдання та дії Київського районного відділу у м. Одесі відповідно до покладених на нього завдань, а не покладання обов`язків та персональну відповідальність конкретної службової особи провідного інспектора ОСОБА_26 .
Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що під час проведення перевірки 13.05.2016 року провідним інспектором Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_26 встановлено, що порушення, на які вказувалось під час попередніх перевірок, не усунуті, а також виявлено нові порушення пожежної безпеки в роботі табору, а саме: на нових двохповерхових спорудах (4 одиниці) відсутній договір на обслуговування наявної пожежної сигналізації, а також не виведено на пульт централізованого спостереження; не наданий акт обробки дерев`яних конструкцій на нових корпусах; в нових будівлях не вказані номінали напруги підключення споживачів; не проведено технічне обслуговування системи вентиляції повітря у харчоблоці; у нових приміщеннях відсутні інструкцій по правилам пожежної безпеки приміщень. За результатами перевірки провідним інспектором ОСОБА_69 складені передбачені відповідні документи: акт, припис, складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
Суд зазначає, що ствердження органу досудового розслідування про те, що про результати проведеної перевірки та виявлені під час перевірки порушення правил пожежної безпеки ОСОБА_26 24.06.2017 доповів начальнику Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_27 , не відповідають дійсності та суперечать дослідженим доказам з наступних підстав.
Відповідно п. 2.2 до Посадової інструкції ОСОБА_26 , дослідженої судом провідний інспектор Київського РВ ДСНС України в Одеській області зобов`язаний дотримуватись вимог Дисциплінарного статуту органів і актів цивільного захисту.
Згідно ч. 2 ст. 101 Кодексу Цивільного захисту України порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а відповідно до ч. 3 ст. 101 цього Кодексу на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Відповідно до п. 11 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, який затверджений Законом України «Про дисциплінарний статут служби цивільного захисту» № 1068-VI від 5 березня 2009 року (Далі Дисциплінарний статут) найближчий за посадою до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. У даному випадку це начальник Київського РВ ДСНС України в Одеській області.
Пункт 29 Дисциплінарного статуту встановлює, що правом начальника є віддання (видання) наказів чи розпоряджень, а обов`язком підлеглого – їх виконання.
Відповідно до п. 14 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 (Далі Положення про порядок проходження служби) основним принципом служби цивільного захисту є принцип єдиноначальності, який полягає у: наділенні керівника (начальника) у повному обсязі розпорядчою владою стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за організацію діяльності очолюваного ним органу чи підрозділу цивільного захисту та кожної особи рядового і начальницького складу; наданні керівникові (начальникові) права одноособово приймати рішення, видавати накази чи розпорядження; забезпеченні виконання рішень, наказів чи розпоряджень керівника (начальника), виходячи з результатів всебічної оцінки умов і обставин та керуючись вимогами законодавства.
Згідно до п. 31 Положення про порядок проходження служби, особи рядового і начальницького складу зобов`язані: звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу – до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань – до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити – до старшого прямого керівника (начальника); доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження.
ОСОБА_26 на підставі наказу від 23.03.2017 року № 167, виданого ГУ ДСН України в Одеській області та посвідчення на перевірку від 20.06.2017 року № 103 провів перевірку Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за результатами якої склав Акт № 73 від 23 червня 2017 року, згідно якого виявлено 27 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, протокол про адміністративне правопорушення ОД № 001661/56 стосовно ОСОБА_36 , Припис № 73 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 23 червня 2017 року, в якому зазначено двадцять вісім пунктів порушень, які необхідно усунути. Граничний строк усунення яких встановлений до 25.09.2017 року. Викладене свідчить про те, що на момент виникнення пожежі 15.09.2017 року не сплив строк, встановлений зазначеним приписом для усунення виявлених порушень пожежної безпеки, тому ОСОБА_69 за результатами проведеної перевірки склав вищезазначені документи, відповідно до вимог Закону № 877-V від 5квітня 2007року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Про результати проведеної перевірки та прийняті ним заходи ОСОБА_26 доповів не начальнику Київського РВГУ ДСНСУкраїни вОдеській області ОСОБА_27 ,а своєму безпосередньому начальнику ОСОБА_70 , заступнику начальника Київського РВ ДСНС України в Одеській області, який, в свою чергу, на приписі № 73 від 23 червня 2017 року наклав резолюцію «Див. підпис 23.06.2017 р.» на засвідчив підписом. Дану обставину ОСОБА_70 підтвердив у судовому засіданні, що свідчить про те, що ОСОБА_26 діяв відповідно до вимог Дисциплінарного статуту та Положення про порядок проходження служби.
Водночас, його безпосередній начальник ОСОБА_70 , ознайомившись з результатами перевірки, не надав ОСОБА_26 жодних розпоряджень чи наказів з цього питання, а ОСОБА_26 відповідно до Дисциплінарного статуту та Положення про порядок проходження служби не мав права без згоди свого безпосереднього начальника звертатись зі службових питань до вищестоячого начальника.
Також орган досудового розслідування зазначає в обвинувальному акті, що порядок дій та повноваження у разі виявлення вищезазначених порушень, регламентується Кодексом цивільного захисту України та наказом начальника Головного управління ДСНС України Одеській області №85 від 29.02.2016 «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки» та водночас зазначаючи, що відповідно до п. 1.2.3 наказу №85 «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки», затвердженого наказом начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області № 85 від 29.02.2016, покладено обов`язок зі складання Рапорту з клопотанням про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування, визначених ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон № 877-V від 5квітня 2007року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з вимогами частини першої та другої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства.
Застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюється на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Зазначена правовапозиція викладенау ПостановіКасаційного адміністративногосуду ВерховногоСуду від18.09.2018року усправі №826/12258/14, адміністративне провадження №К/9901/5476/18, на яку сторона обвинувачення посилається як на практику Верховного Суду з приводу визначення порушень пожежної безпеки як таких, що реально створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Проте, жоден нормативний акт не визначає перелік порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та встановлюються за оцінкою спеціально уповноваженого органу, як зазначає Верховний Суд, а не провідним інспектором ОСОБА_69 , як стверджує сторона обвинувачення, тобто чи утворюють чи не утворюють виявлені порушення небезпеку для життя та здоров`я людей є питанням оціночним.
Сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_26 був належним чином обізнаний про те, що на об`єкті позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » упродовж 2016 року та станом на 22.06.2017 року наявні порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю або здоров`ю людей.
При цьому, в обвинувальному акті не зазначено та в ході судового розгляду не встановлено, яким чином та на підставі якого нормативно-правового акту інспектор ОСОБА_26 дійшов висновку про наявність порушень, що створюють загрозу життю або здоров`ю людей, тобто був обізнаний про їх наявність.
Суд звертає увагу, що в тексті формулювання обвинувачення стороною обвинувачення зазначено, що під час проведення перевірки 20.06.2017 року ОСОБА_26 встановлено, що попередні порушення правил пожежної безпеки не усунуті (26 порушень) та виявлені нові порушення пожежної безпеки, а саме в тексті стороною обвинувачення неодноразово викладений перелік 6 порушень пожежної безпеки, виявлені ОСОБА_26 в ході перевірки 13.05.2016 року, а також ті ж самі 6 порушень пожежної безпеки, виявлені ОСОБА_26 в ході перевірки 20.06.2017 року, які сторона обвинувачення вважає новими відносно виявлених раніше.
Проте, в тексті пред`явленого обвинувачення органом досудового розслідування жодного разу не зазначено, які саме виявлені ОСОБА_26 порушення правил пожежної безпеки сторона обвинувачення визначила та вважає такими, що створюють загрозу життю або здоров`ю людей.
При цьому,відповідно дотексту обвинувальногоакту,сторона обвинуваченнястверджує,що наявністьсуттєвих порушень пожежної безпеки, не конкретизуючи чи були зазначені суттєві порушення такими, що створюють загрозу життю або здоров`ю людей та невідповідність об`єктів комплексу нормам пожежної безпеки, призвели до виникнення пожежі, в результаті якої загинули троє дітей та спричинена матеріальна шкода.
Крім того, на думку сторони обвинувачення, на ОСОБА_26 , як провідного інспектора районного відділу ДСНС України в Одеській області, відповідно до п. 1.2.3 наказу «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки», затвердженого наказом начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області № 85 від 29.02.2016, покладено обов`язок зі складання Рапорту з клопотанням про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування, визначених ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, а саме повного або часткового зупинення роботи підприємства, якщо під час планових (позапланових) перевірок встановлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тобто ОСОБА_26 обвинувачується у не складанні Рапорту, який за формою відповідає Додатку №2 до цього наказу.
Вивченням Додатку №2 встановлено, що Рапорт з клопотанням про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування, визначених ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України не є формою рапорту інспектора районного відділу ДСНС України в Одеській області до будь-якої посадової особи. Навпаки, рапорт зазначеної форми є рапортом від імені начальника районного відділу ГУ ДСНС України в Одеській області, який звертається з рапортом до Начальника ГУ ДСНС України в Одеській області, в якому начальник районного відділу доповідає начальнику ГУ ДСНС України в Одеській області про період часу проведення перевірки, із зазначенням реквізитів складених в результаті перевірки акту і припису, та клопоче про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування, визначених ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України через порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які є такими, що створюють загрозу життю або здоров`ю людей.
Крім того, зазначений рапорт начальника районного відділу, після його підписання, підлягає погодженню чотирма керівниками – посадовими особами ГУ ДСНС України в Одеській області.
З обвинувальногоакту встановлено,що ОСОБА_26 обвинувачується уневиконанні дій,які,на думкусторони обвинувачення,він бувзобов`язаний виконативідповідно доКодексу цивільногозахисту Українита наказуначальника ГоловногоУправління ДСНСУкраїни вОдеській області№ 85від 29.02.2016 «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки», а саме не складання вищезазначеного рапорту.
Судом встановлено, що ОСОБА_26 обвинувачується у бездіяльності у вигляді не складання рапорту від свого імені, а фактично у не внесенні відомостей про час проведення перевірки суб`єкта господарювання та реквізити складених за результатами її проведення акту та припису, тобто фактично обвинувачується у не заповненні затвердженої форми бланку рапорту від імені іншої посадової особи начальницького складу, який в подальшому, після погодження з іншими посадовими особами вищого рівня, звертається з рапортом до Начальника ГУ ДСНС України в Одеській області та клопоче про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування, визначених ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України через порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Аналіз досліджених судом доказів, на які посилається сторона обвинувачення, свідчить про те, що посадовою інструкцією провідного інспектора ОСОБА_26 , затвердженої начальником Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області 20.08.2015 року та п.1.2.3 наказу №85 «Про організацію роботи підрозділів Головного управління застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки», затвердженої наказом начальника ГУ ДСНС України в Одеській області на провідного інспектора ОСОБА_26 не покладений обов`язок на вчинення будь-яких дій щодо звернення до адміністративного суду для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія», а також не покладений обов`язок вжиття заходів, направлених на приведення стану вказаного об`єкту у відповідність до правил пожежної безпеки затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1417 від 30.12.2014 року.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що у даному випадку дії чи бездіяльність особи, яка займає посаду інспектора районного відділу ДСНС України в Одеській області, які полягають виключно у заповненні бланку вищезазначеного Рапорту та через відсутність у інспектора будь-яких повноважень щодо звернення до адміністративного суду з позовом, жодним чином не впливає на подальші дії та рішення посадових осіб вищого рівня щодо звернення до адміністративного суду з позовом, тобто не можуть по суті потягти за собою будь-які наслідки, тим більш тяжкі.
При цьому, з обвинувального акту не вбачається якими саме положеннями нормативно-правових актів та відомчих розпорядчих документів передбачені вищезазначені обов`язки та в чому мали полягати дії та заходи, які нібито був зобов`язаний вчинити ОСОБА_71 .
Крім того, обвинувачення щодо ОСОБА_26 містить формулювання, які є суперечливими і сумнівними, а по суті таким, що не ґрунтується на вимогах загальної частини закону України про кримінальну відповідальність та виключає одне одного, враховуючи, що ОСОБА_26 обвинувачується у вчиненні необережного злочину, а саме в обвинуваченні зазначено, що ОСОБА_26 , не передбачаючи наслідки, до яких може призвести порушення правил пожежної безпеки, хоча маючи можливість їх передбачити, легковажно розраховував на їх відведення, внаслідок недбалого ставлення до своїх службових обов`язків, з метою створення штучного уявлення щодо безпечної експлуатації комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не вчинив будь-яких дій щодо звернення до адміністративного суду для застосування заходів реагування. Викладе свідчить про те, що фактично обвинувачення стверджує, що ОСОБА_26 неналежно виконував службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, та одночасно діяв з певною конкретною метою.
Крім того, в обґрунтування причинного зв`язку між неналежним виконанням ОСОБА_26 службових обов`язків, що на думку обвинувачення, спричинило тяжкі наслідки окремим громадянам та державним інтересам, орган досудового розслідування в обвинувальному акті посилається на висновки експертиз, а саме: пожежно-технічної експертизи № 19/14-2/8-СЕ/17 від 18.12.2017 та будівельно – технічної експертизи № 19/13-3/278-СЕ/17 від 27.12.2017 року.
За змістом п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Положення ст. 291 КПК України встановлюють, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, у випадку погодження з ним останнього, та у самому обвинувальному акті, наряду з іншим, повинні бути викладені: фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
З огляду на ст. ст. 110, 283 КПК України всі рішення органів досудового розслідування, прокурора є процесуальними рішеннями, які оформлюються постановами та обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчинення кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відомості про що вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як слідує з вимог ст. ст.91, 92 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, наряду з іншим, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат та обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, обов`язок доведення яких покладається на слідчого та прокурора.
Частини 1 та 2 ст. 9 КПК України встановлюють, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Суд констатує, що посилання сторони обвинувачення на вищезазначені висновки експертиз в обвинувальному акті, який в ході судового розгляду, призначеного попереднім складом суду та продовженим відповідно до ст.319 КПК України теперішнім складом суду, в порядку ст.337 КПК України не змінений, суперечать принципам верховенства права й неупередженості суду, безпосередності дослідження ним доказів, що закріплено у ст. ст.7, 8, 22, 23 КПК України та практиці Апеляційного суду Одеської області, викладеній в ухвалах від 26.04.2017 у справі 520/2640/16-к і від 03.08.2017 року у справі №496/3271/16к.
Положення ч. 1 ст. 337 КПК України мають на меті забезпечити особі можливість знати точний обсяг висунутого обвинувачення, від якого він повинен захищатися (включаючи як фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими та які будуть предметом доказування в суді, так і відповідну правову кваліфікацію).
Суд дійшов висновку, що зазначені викладені обставини, а саме розкриття сутності доказів стороною обвинувачення до початку судового розгляду кримінального провадження по суті, фактично ставить вже най цій стадії провадження сторону захисту у нерівноправне у порівнянні зі стороною обвинувачення становище, що суперечить принципам рівноправності та змагальності сторін під час судового розгляду, практиці Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 ст.8, ч. 5 ст.9 КПК України, підлягає обов`язковому застосуванню.
Так, Європейський суд з прав людини в п. 87 рішенні по справі “Салов проти України” від 06.09.2005 року (статус остаточного набрало 06.12.2005 року), в якій були встановлені порушення статті 6 Конвенції та визначив, що принцип рівності сторін у процесі є однією зі складових широкого поняття справедливого суду, яке також включає основоположний принцип змагальності процесу. Крім того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні “справедливого балансу” між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєве більш невигідне становище порівняно з іншою стороною.
Наведені правові норми у їх системному зв`язку указують на те, що «межі висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта» (ч. 1 ст. 337 КПК України) визначаються не тільки «формулюванням обвинувачення», але й викладеним у обвинувальному акті змістом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та визначеною в обвинувальному акті правовою кваліфікацією кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК), оскільки «формулювання обвинувачення» є підсумком кримінально-правової оцінки фактичних обставин, а тому безпосередньо та нерозривно з ними пов`язане.
Такий висновок підтверджується й положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України, згідно з якою з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Положення ч. 1 ст. 337 КПК України мають на меті забезпечити особі можливість знати точний обсяг висунутого обвинувачення, від якого він повинен захищатися (включаючи як фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими та які будуть предметом доказування в суді, так і відповідну правову кваліфікацію).
В ході судового розгляду судом не встановлено підстав, передбачених ч. 3 ст. 337 КПК України, а саме не встановлені підстави для зміни судом в ході судового розгляду правової кваліфікації кримінального правопорушення, відповідно до висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті.
Крім того, щодо висновків експертиз, а саме: № 17/67/15.09.2017 р. від 27.10.2017 року, пожежно-технічної експертизи № 19/14-2/8-СЕ/17 від 18.12.2017 та будівельно – технічної експертизи № 19/13-3/278-СЕ/17 від 27.12.2017 року, на які посилається сторона обвинувачення суд дійшов висновку, що вищезазначені висновки експертиз не можуть бути визнані належними доказами та враховані судом на підтвердження спричинення тяжких наслідків, оскільки зазначені висновки експертів підтверджують факт пожежі і суму заподіяних в результаті пожежі збитків.
Проте, зазначені висновки не підтверджують існуваннячи відсутністьобставин,що підлягаютьдоказуванню укримінальному провадженні,та іншихобставин,які маютьзначення дляцього кримінальногопровадження,оскільки увисновках експертіввикладені чотири ймовірних причини виникнення пожежі і визначена найбільш ймовірна причина виникнення даної пожежі, проте висновком № 19/14-2/8-СЕ/17 від 18.12.2017 року не встановлені порушення вимог Правил пожежної безпеки в України корпусу №5 (об`єкт пожежі), а також не встановлений причинно-наслідковий зв`язок між собою, а саме виникнення пожежі з недотриманням Правил пожежної безпеки, що свідчить про те, що висновки вищезазначені висновки експертів не доводять наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між нібито неналежним виконанням ОСОБА_26 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них та наслідками які настали пожежею, в результаті якої загинули троє дітей та спричинена матеріальна шкода, тобто спричинило тяжкі наслідки.
Крім того, суд вважає, що висновки експерта № 1085-3048/2017, №1084/3047/2017, № 1088-3057/2017, якими встановлені причини смерті ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , та причинний зв`язок з термічними опіками шкіри та дихальних шляхів, отриманих у результаті пожежі 15.09.2017 року, не доводять причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) інспектора ОСОБА_26 , в якому він обвинувачується та наслідками, які настали.
Як докази винуватості в ході судового розгляду були допитані потерпілі та свідкі сторони обвинувачення. Однак, аналізуючи їх показання, суд вважає, що їх показання по своїй суті та змістуне є доказами винуватості ОСОБА_26 , як зазначав прокурор, а навпаки свідчать на користь позиції невизнання винуватості і опосередковано підтверджують його показання.
Посилання сторони обвинувачення на порушення ОСОБА_26 вимог законодавства та нормативних актів, перелічених в обвинувальному акті, в тому числі Кодексу цивільного захисту України та наказу начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області №85 від 29.02.2016 «Про організацію роботи підрозділів Головного управління при застосуванні санкцій за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки», також не підтверджує наявності у нього обов`язку діяти відповідним чином, у зв`язку з чим суд визнає ці посилання недоведеними, оскільки вони не підтверджуються будь-якими доказами у кримінальному провадженні та є лише припущеннями.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_26 не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх службових обов`язків, які на нього не покладено, через несумлінне ставлення до них, що свідчить про те, що порушення ним службових обов`язків, як і спричинення тяжких наслідків в результаті його дій, не доведено стороною обвинувачення належними доказами.
Суд погоджується з доводами сторони захисту, які судом перевірені належним чином, про те, що стороною обвинувачення не доведено вчинення обвинуваченим ОСОБА_26 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, оскільки такі доводи є обґрунтованими та не спростованими прокурором під час судового розгляду, поряд із тим, доводи сторони обвинувачення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами та показами свідків, а в цілому ґрунтуються на припущеннях.
В ході судового розгляду суд дійшов до переконання, що стороною обвинувачення не було зібрано та надано суду належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість обвинуваченого ОСОБА_26 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та наявність в його діях об`єктивної сторони службової недбалості, яка включає в себе не лише діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них; суспільно небезпечні наслідки цих дій або бездіяльності, а також причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
Суд констатує, що у межах цього кримінального провадженні обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях, не узгоджується із зібраними по справі належними і допустимими доказами, тому не може покладатись в основу обвинувального вироку.
Зокрема,ані впосадовій інструкції,ані вв іншихнормативно-правовихактах,на якіпосилається сторонаобвинувачення вобгрунтування винуватості ОСОБА_26 ,не зазначені,тобто непокладені службовіобов`язки,які напереконання сторониобвинувачення вінненалежно виконавчерез несумліннеставлення доних,що спричинилотяжкі наслідкиокремим громадянамта державнимінтересам, оскільки прокурором не доведено, що на нього фактично покладалися ті обов`язки, які передбачали б вчинення дій, наведених в обвинуваченні.
Згідно частини третьоїстатті 17 КПК Українипідозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Частиною четвертоюстатті 17 КПК Українипередбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до кримінальної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своєму рішенні, а згідно ч.2 ст.17 КПК ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Національне законодавство України повністю узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, що сформульована зокрема у п. 43 рішення від 14.02.2008 в справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine) (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». При цьому розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом кримінального провадження, крім того, що інкримінований злочин вчинений і обвинувачений є винним у його вчиненні.
Обвинувачення повинно довести “кожний факт”, пов`язаний із злочином, щоб “не існувало жодної розумної підстави для сумнівів”. Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинувачених по суті означає, що одна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинувачених і служить гарантією досягнення істини у справі.
Про це також йдеться у справі “Барбера, Мессеге І Хабардо проти Іспанії”” від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що “принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного”.
Відповідно до ч.1ст.373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першоїстатті 284 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1ст. 337 КПК України, тобто лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не було зібрано та надано суду належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість обвинуваченого ОСОБА_26 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та наявність в його діях об`єктивної сторони службової недбалості, яка включає в себе не лише діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них; суспільно небезпечні наслідки цих дій або бездіяльності, а також причиновий зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками, і вичерпані можливості їх отримати, а тому, ОСОБА_26 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 367 КК України,підлягає виправданню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України – за недоведеністю вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим.
Винесення виправдувального вироку забезпечить дієву реалізацію одного із завдань кримінального провадження, передбаченогост. 2 КПК України: охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жоден невинуватий не був засуджений.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбаченихчастиною першою статті 326цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що цивільні позови у кримінальному провадженні, а саме цивільний позов прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_26 про стягнення шкоди заподіяної злочином у розмірі 7593796 гривень; цивільний позов ОСОБА_23 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та ОСОБА_26 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 100000 гривень та моральної шкоди у розмірі 3000000 гривень; цивільний позов ОСОБА_22 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та ОСОБА_26 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 100000 гривень та моральної шкоди у розмірі 3000000 гривень; цивільний позов ОСОБА_24 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та ОСОБА_26 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 100000 гривень та моральної шкоди у розмірі 3000000 гривень; цивільний позов ОСОБА_25 до ОСОБА_26 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 100000 гривень та моральної шкоди у розмірі 3000000 гривень необхідно залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_26 не застосований.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 373-374, 392- 395 КПК України, суд
УХВАЛИВ
ОСОБА_26 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 367 КК України та виправдати його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_26 не застосований.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази: документи,надані листомГУ ДСНСУкраїни вОдеській області№02/4228/03від 18.09.2017р.;документи,надані 12.10.2017свідком ОСОБА_72 ;документи,надані листомКиївського РВГУ ДСНСУкраїни вОдеській області№02/4813/09від 20.10.2017;документи,надані листомКиївського РВГУ ДСНС України в Одеській області №02/4888/05 від 25.10.2017; документи, надані листом Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області від 16.09.2017; документи, надані листом ГУ СНС України в Одеській області № 01/6077/09 від 23.12.2017; документи, надані листом ГУ ДСНС України в Одеській області №01/6028/14 від 28.12.2017; документи, надані листом ГУ ДСНС України в Одеській області №01 /421 /09 від 29.01.2018 р.; документів наданих листом Київського РВ ГУДСНС України в Одеській області №90 від 01.02.2018 р., відповідно до переліку, зазначеному у постановах про приєднання речових доказів від 26.02.2018 року зберігати у матеріалах криміналоьтного провадження.
Цивільний позов прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_26 про стягнення шкоди заподіяної злочином у розмірі 7593796 гривень – залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_23 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та ОСОБА_26 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 100000 гривень та моральної шкоди у розмірі 3000000 гривень – залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_22 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та ОСОБА_26 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 100000 гривень та моральної шкоди у розмірі 3000000 гривень – залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_24 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та ОСОБА_26 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 100000 гривень та моральної шкоди у розмірі 3000000 гривень – залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_25 до ОСОБА_26 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 100000 гривень та моральної шкоди у розмірі 3000000 гривень – залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1