Одним з аргументів на користь термінового скликання з’їзду адвокатів України публічно виступив член Вищої ради правосуддя (ВРП) Роман Маселко, заявивши, що виконання «прямого конституційного обов’язку» — обрання представників до ВРП — не може постійно відкладатися через посилання на небезпеку. Ця теза виходить із того, що небезпека воєнного часу є абстрактним, майже риторичним аргументом, яким адвокатура нібито виправдовує бездіяльність. Події 24 липня 2026 року в Бучанському районі Київської області показують, що це припущення не витримує критики.
Що сталося
24 липня 2026 року російський ракетний удар по заходу, на якому зібралося понад 300 учасників, забрав життя 10 людей і поранив більше 100. Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що організатору заходу вручено підозру за частиною третьою статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила загибель людини (норма посилена Законом України від 08.11.2023 № 3442-IX). За даними слідства, укриття на локації мало площу лише 34 квадратні метри і було розташоване за 100 метрів від місця проведення заходу.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов у коментарі щодо атаки заявив: «В умовах повномасштабної війни організатори таких подій і ті, хто їх погоджує, повинні нести персональну відповідальність за людей. Безпека повинна бути гарантована на найвищому рівні. Якщо цього немає, то й заходу немає».
Чому теза Маселка не витримує критики
Держава своїми діями — кримінальним переслідуванням за недбалість, що призвела до загибелі людей, — щойно підтвердила: небезпека масового зібрання під час повномасштабної війни не є абстракцією чи приводом для виправдання, а є реальним, передбачуваним і юридично значущим ризиком, який має враховуватися при плануванні будь-якого заходу з великою кількістю учасників в одному місці. Це прямо спростовує логіку, покладену в основу заяви Маселка: якщо небезпека здатна за лічені хвилини забрати життя десятьох людей і призвести до кримінальної відповідальності організатора, вона не може розглядатися як другорядний чи формальний аргумент, який слід відкидати заради «невідкладного виконання» організаційного обов’язку.
Ця небезпека для адвокатури — не гіпотетична. У ніч на 15 липня 2026 року російський дрон пошкодив приміщення Ради адвокатів Херсонської області; за словами її голови Інни Мокіної, вулиця, де розташована будівля органів адвокатського самоврядування, перебуває під постійними атаками. У липні 2026 року Сумська область зазнала серії масованих ударів керованими авіабомбами із загиблими серед цивільного населення, зокрема дітей; лише за добу 22–23 липня зафіксовано близько 70 обстрілів 28 населених пунктів у 15 територіальних громадах області. 19 червня 2026 року в Харкові внаслідок атаки російського FPV-дрона на оптоволоконному керуванні загинув адвокат Микита Сенаторов, 48 років. З’їзд адвокатів України за статтями 47 і 54 Закону № 5076-VI передбачає фізичне зібрання делегатів саме з таких регіонів в одному місці й у заздалегідь оголошений час — тобто в умовах, які прецедент 24 липня прямо визначає як кримінально значущий ризик за відсутності належного узгодження з військовим командуванням.
Адвокатура при цьому не відмовляється від виконання конституційного обов’язку — вона наполягає на законодавчому визначенні безпечного формату проведення зібрань.
Триступенева процедура означає не одне зібрання, а сотні
Теза Маселка також не враховує масштаб самої процедури. З’їзд адвокатів України — це не одноразова подія на кшталт виставки в Бучанському районі, а завершальна стадія трирівневого механізму, визначеного Законом № 5076-VI: спочатку загальні збори адвокатів у кожному районі й місті, потім конференція адвокатів кожного з 27 регіонів (стаття 47 Закону, повноважна лише за очної участі більше половини делегатів), і лише після цього — сам з’їзд (стаття 54 Закону). Це означає, що для скликання з’їзду мають фізично відбутися не одне, а сотні окремих зібрань — у кожному районі, місті й регіоні України, включно з прифронтовими Донецькою, Запорізькою, Херсонською, Луганською, Харківською, Миколаївською, Сумською і Чернігівською областями, де регулярність обстрілів уже задокументована.
Якщо кримінальне провадження щодо однієї-єдиної локації в Бучанському районі виникло через відсутність узгодження з військовим командуванням та недостатнє укриття для 300 учасників, то організація безпеки для трирівневої процедури — це не одне завдання, а помножене на кількість районів, міст і регіонів навантаження: кожне з цих зібрань потребувало б окремого узгодження безпеки. Вимога виконати це «невідкладно» ігнорує не лише небезпеку як таку, а й практичну неможливість одночасно убезпечити настільки велику кількість окремих фізичних зібрань під час повномасштабної війни.
Читайте також на «Адвокат Пост»:
ʼ«Російський дрон убив харківського адвоката Сенаторова в автівці під час руху дорогою».
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.