Виступаючи з доповіддю на тему «Пошук оптимальної конструкції захисту певного кола осіб (representative actions)», суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат зауважив, що конструкція групового позову більше притаманна англосаксонській правовій традиції. Тому намагання впровадити її застосування в континентальній традиції іноді наштовхуються на певне несприйняття та нерозуміння. Водночас, зазначив доповідач, європейський підхід полягає в розширенні сфери групових позовів за межі регулювання захисту прав споживачів, але з урахуванням правової традиції окремих держав.
Про це він розповів під час круглого столу «Перспективи запровадження групових позовів в Україні», повідомляє Судова влада.
У процесуальному аспекті необхідність розширення механізмів доступу до правосуддя з дотриманням принципу процесуальної економії обумовлює привабливість застосування конструкції групових позовів. Однак виникає багато запитань щодо матеріальних правовідносин, у яких її доцільно застосовувати.
Суддя звернув увагу, що відносини, подібні до групових позовів, виникають під час конкурсного оспорювання (actio Pauliana), і арбітражний керуючий «уособлює» визначене коло осіб та пред’являє вимоги про визнання правочинів боржника недійсними задля наповнення ліквідаційної маси.
Окрім цього, зауважив доповідач, у практиці, в тому числі Верховного Суду, дуже багато справ щодо недійсності умов договору про комісії за надання банківських послуг.
«Було б логічним розглянути як варіант запровадження групового позову в таких справах», – сказав Василь Крат.
Також він навів рішення Верховного Суду, в яких вирішувалися питання, дотичні до групового позову.
Наприклад, у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 904/6125/20 ВП ВС вказала, що громадська природоохоронна організація, звернувшись із позовом до суб’єктів господарювання про відшкодування збитків та моральної шкоди, реалізувала передбачені її статутними завданнями представницькі функції щодо захисту екологічних прав фізичних осіб – членів такої організації.
У постанові від 19 березня 2020 року у справі № 754/8602/18 КЦС ВС погодився з висновком апеляційного суду про те, що ГО «Фонд подолання наслідків Васильківської трагедії» не зобов’язана надавати документи, які підтверджують її повноваження представляти інтереси конкретних фізичних осіб – членів організації.
У постанові від 3 березня 2020 року у справі № 296/8199/17 КЦС ВС вказав, що постачальник газу встановив загальнобудинковий лічильник на багатоповерхових будинках без згоди їх балансоутримувачів і мешканців будинків, тому прокурор, який звертався до суду в інтересах держави, по суті звернувся з позовом в інтересах споживачів природного газу.
Але найбільш цікавою з погляду конструкції групового позову є постанова КЦС ВС від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20. У цій справі громадська організація, яка діяла в інтересах 1279 своїх асоційованих членів, звернулася з позовом до глиноземного заводу про стягнення понад 9,2 млрд грн компенсації моральної шкоди, завданої її членам. Суд визнав, що громадська природоохоронна організація має право на представництво в суді екологічних інтересів окремих її членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.
«Як бачите, жодних перешкод для подання позову громадською організацією в інтересах її членів немає. Якщо заперечувати таку конструкцію, то як кожному з позивачів, так і судам довелося б мати справу з 1279 окремими позовами членів організації. Навряд чи всі асоційовані члени змогли б пред’явити такі позови, організувати необхідні дослідження, брати активну участь у судовому процесі», – сказав Василь Крат.
Він зауважив, що в цьому випадку для групового позову потрібно створювати юридичну особу (ГО), однак можна поміркувати, чи дозволяє чинне процесуальне законодавство подавати такий позов без її створення та чи взагалі процесуальне законодавство потребує втручання для застосування інституту групового позову. Доцільніше проводити роз’яснювальну роботу, зазначив він. Оскільки перешкод, наприклад, створити юридичну особу, яка б зібрала членів з метою захисту їх прав у суді та подала груповий позов, немає.
«Застосування інституту групових позовів може бути ефективне з точки зору зменшення навантаження на судову систему. Наявний приватно-правовий інструментарій уже дозволяє використовувати інститут групових позовів осіб, заощаджувати час, забезпечувати процесуальну економію. Чи потрібні окремі норми і конструкції захисту певного кола осіб? Можна міркувати в такому ракурсі та розглядати, що потрібно вдосконалити, чи варто запровадити нову конструкцію», – сказав Василь Крат.
Можливо, додав він, доцільно внести «крапкові» законодавчі зміни, щоб зазначена конструкція працювала ефективніше. Але важливішою все ж є популяризація – треба донести до широкого загалу, що чинне законодавство не забороняє подавати групові позови. «Популяризація дасть ефект, і за нинішніх умов ця конструкція працюватиме. Навіть, наприклад, поки буде обговорюватися й розроблятися законопроєкт, що вдосконалить функціонування групового позову», – зазначив доповідач.