Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040030001307, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 Кримінального кодексу України (далі – КК),
за касаційними скаргами прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК, та призначено йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
Згідно з обставинами, викладеними у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що йому як Обухівському селищному голові 24 червня 2020 року о 9:16 у приміщенні Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, яка розташована на вул. Центральна, 35 у смт Обухівка, де слідчий Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_10 на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2020 року в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020040030001132 здійснював обшук, було пред`явлено та надано копію вищезазначеної ухвали про проведення обшуку, про що на примірнику ухвали, яка була у слідчого ОСОБА_10 , обвинувачений ОСОБА_7 власноруч поставив свій підпис, тобто засвідчив указаний факт.
Після оголошення слідчим початку проведення обшуку ОСОБА_7 висловив намір покинути місце обшуку, тоді відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК слідчий ОСОБА_10 роз`яснив ОСОБА_7 , що він не може покинути місце проведення обшуку, оскільки він як посадова особа отримав копію ухвали про проведення обшуку.
У цей час у ОСОБА_7 , який визначив ухвалу суду як таку, що перешкоджає йому залишити місце проведення обшуку, виник злочинний умисел, спрямований на пошкодження особливо важливого документа, а саме ухвали слідчого судді від 17 червня 2020 року, з метою створення можливості для залишення місця проведення вказаної слідчої дії.
Надалі ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на пошкодження особливо важливого документа, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, в особистих інтересах, маючи на меті покинути місце проведення слідчої дії, вихопив з рук слідчого Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2020 року №932/7024/20 та знищив її, розірвавши на чотири частини, тим самим привів її у стан, не придатний для її подальшого використання за цільовим призначенням.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 13 квітня 2023 року вирок щодо ОСОБА_7 скасував, а кримінальне провадження стосовно нього закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального проуесуального кодексу (далі – КПК) за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК.
Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_8 , який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню, просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції:
– дійшов помилкового висновку про те, що копія ухвали слідчого судді не є офіційним документом;
– не врахував позиції прокурора щодо необхідності змінити правову кваліфікацію дій ОСОБА_7 з ч. 2 на ч. 1 ст. 357 КК, не перевірив наявності в діях останнього складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК, та не навів жодної аргументації з приводу незгоди з позицією прокурора стосовно такого перекваліфікування;
– обрав підставою для закриття кримінального провадження п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК (відсутність в діянні складу кримінального правопорушення), який застосовується у випадку неправильного застосування судом, рішення якого переглядається, закону України про кримінальну відповідальність;
– навів суперечливі мотиви та підстави ухвалення рішення, що, на його думку, є порушенням ч. 4 ст. 370 КПК;
– послався на нерелевантні до цієї справи фрагменти з рішень Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).
Прокурор вважає також, що ухвала слідчого судді (її копія) про надання дозволу на обшук є офіційним документом, оскільки:
– постановлена належним суб`єктом, повністю відповідає вимогам щодо форми, змісту та мови офіційного документа;
– містить інформацію, що підтверджує факт (надання дозволу на проведення обшуку), який здатний спричинити наслідки правового характеру (проведення обшуку);
– є тим документом, на підставі якого сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону під час проведення такої слідчої дії, як обшук;
– містить відомості про отримання ОСОБА_7 її копії та може бути використана під час судового провадження як доказ законності обшуку, тобто може бути використана як доказ у правозастосовній діяльності;
– засвідчена в установленому порядку, як наслідок, набуває такої ж юридичної сили, як і оригінал;
– у ч. 3 ст. 235 КПК зазначено, що виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії;
– саме на підставі копій ухвал проводяться заходи забезпечення та слідчі дії, тому розірвана копія ухвали слідчого судді має таке ж доказове значення, як і її оригінал.
Крім того, прокурор посилається на те, що:
– склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 357 КК, є формальним, і кримінальне правопорушення визнається закінченим із моменту вчинення однієї з зазначених у ній дій, незалежно від того, чи мали ці дії які-небудь наслідки;
– у діях ОСОБА_7 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК, оскільки суд першої інстанції встановив ознаку суб`єктивної сторони злочину у вигляді «інших особистих інтересів», яка підтверджується діями ОСОБА_7 у ході обшуку, а саме те, що останній, розуміючи, що вищевказана ухвала перешкоджає йому покинути місце проведення обшуку, здійснив активні дії щодо її розірвання;
– факт того, що саме ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук надає, зокрема, слідчому право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку, підтверджується назвою ст. 236 КПК (виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи), а також її змістом, а саме абз. 2 ч. 3.
На переконання прокурора ОСОБА_8 рішення суду апеляційної інстанції щодо невизнання копії ухвали про дозвіл на обшук офіційним документом призведе до негативних наслідків під час використання копій судових рішень.
У касаційній скарзі процесуальний керівник у кримінальному провадженні прокурор ОСОБА_9 просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування доводів касаційної скарги прокурор ОСОБА_9 посилається на те, що:
– суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 , належним чином установив, що ОСОБА_7 знищив саме копію ухвали, яка має зберігатися у матеріалах кримінального провадження як доказ правомірності втручання, а тому вона має юридично значущий характер і здатна спричинити наслідки правового характеру;
– копія рішення суду має таку ж юридичну силу, що й оригінал, та спричиняє наслідки правового характеру, аналогічні оригіналу;
– суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що критеріям офіційного документа відповідає лише оригінал ухвали слідчого судді, оскільки, на переконання прокурора, як копія ухвали слідчого судді, так і копії будь-яких інших рішень судів містять усі ознаки офіційного документа;
– злочин, передбачений ст. 357 КК, є кримінальним правопорушенням проти авторитету органів державної влади, оскільки ОСОБА_7 знищив копію ухвали слідчого судді, яка ухвалюється «Іменем України»;
– суд апеляційної інстанції своїм рішенням поставив під загрозу законність усіх рішень судів, які видаються тільки в копіях, поставивши під сумнів авторитет правосуддя;
– знищення примірника копії ухвали могло потягти за собою визнання доказів, здобутих в ході проведення обшуку, недопустимими;
– втрата часу на повторне отримання копії ухвали слідчого судді не сприятиме раптовості й наступальності у кримінальному провадженні та може сприяти втраті важливих речових доказів;
– суд апеляційної інстанції недоречно послався на постанову Верховного Суду від 1 березня 2018 року (справа № 461/7315/15), прирівнявши протокол загальних зборів власників квартир та ухвалу слідчого судді, яка ухвалюється «Іменем України» та повністю відповідає вимогам, встановленим у примітці до ст. 358 КК, у той час як ухвалення та використання ухвали слідчого судді спричиняє наслідки правового характеру;
– Верховний Суд у постанові від 23 червня 2021 року (справа № 466/3141/15) констатував, що для кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 358 КК не має значення форма документа – оригінал чи копія, якщо вона має таке ж доказове значення, як оригінал;
– ухвали слідчого судді є особливо важливим документом та можуть бути предметом кримінальних правопорушень, передбачених статтями 357, 358, 366 КК, оскільки є реальна можливість спричинення правових наслідків або використання як доказу у правозастосовчій діяльності;
– надрукована резолютивна частина ухвали Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року, що є в матеріалах кримінального провадження, відрізняється від тієї, зміст якої було оголошено в судовому засіданні.
Позиції учасників судового провадження
Від захисника надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора.
У судовому засіданні:
– прокурор підтримала касаційні скарги прокурорів;
– захисник просив залишити судове рішення без зміни, а касаційні скарги прокурорів без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_9 зазначає, крім іншого, про те, що надрукована резолютивна частина ухвали Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року, яка є в матеріалах кримінального провадження, відрізняється від тієї, зміст якої оголошено в судовому засіданні, оскільки в ній зазначено про вирішення питання стосовно процесуальних витрат і долі речових доказів, що не було оголошено учасникам судового провадження. В ухвалі не надруковано також про право на оскарження, яке оголошувалося, що, на її переконання, є істотним порушенням КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 376 КПК, якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.
Суд погоджується з тим, що невідповідність проголошеної резолютивної частини ухвали її друкованій резолютивній частині є порушенням приписів КПК.
Разом з тим, посилаючись на те, що рішення стосовно процесуальних витрат і долі речових доказів не оголошувалось учасникам судового провадження, прокурор ОСОБА_9 не зазначає, яким чином наведене може свідчити про наявність саме істотного порушення КПК з огляду на те, що сторона обвинувачення взагалі не оскаржує обґрунтованість ухвали суду апеляційної інстанції у цій частині.
Посилання прокурора на обґрунтування своїх доводів на постанову Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 500/6587/16-к, у якій визнано істотним порушенням КПК відмінність змісту проголошеного рішення від його друкованого тексту, є некоректним, оскільки в зазначеній справі у касаційній скарзі прокурор не погоджувався з мотивами прийнятого судом апеляційної інстанції рішення саме в цій частині, яка відрізнялася від проголошеної.
Зазначаючи про те, що суд апеляційної інстанції не вніс резолютивну частину ухвали до ЄРДР прокурор ОСОБА_9 не вказує, які статті закону при цьому порушив суд.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як убачається з касаційних скарг сторони обвинувачення, їх зміст фактично зводиться до незгоди сторони обвинувачення з висновком суду апеляційної інстанції про те, що знищена копія ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку не є предметом злочину, передбаченого ст. 357 КК. При цьому прокурор ОСОБА_9 вважає, що суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 357 КК як знищення особливо важливого документа. У той час як прокурор ОСОБА_8 посилається на те, що суд апеляційної інстанції не перевірив наявності у діях виправданого складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК, тобто пошкодження шляхом розірвання офіційного документа.
Згідно з обвинувальним актом органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пошкодження особливо важливого документа, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, в особистих інтересах, маючи на меті покинути місце проведення слідчої дії, вихопив з рук слідчого Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2020 року № 932/7024/20 та знищив її, розірвавши на чотири частини, тим самим привів її у стан, не придатний для її подальшого використання за цільовим призначенням.
За вказаним обвинуваченням ОСОБА_7 було визнано винуватим за вироком місцевого суду.
Однак суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду за апеляційними скаргами захисника і прокурора ОСОБА_9 , під час дослідження доказів встановив, що згідно з протоколом огляду ухвали слідчого судді від 9 липня 2020 року ця ухвала є копією судового рішення, оригінал ухвали зберігається в матеріалах справи, що убачалося з відповіді, наданої судом захиснику ОСОБА_6 на його адвокатський запит.
Крім того, суд апеляційної інстанції, дослідивши цей речовий доказ, пересвідчився, що ОСОБА_7 розірвав саме копію ухвали слідчого судді.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в ході апеляційного розгляду не знайшов свого підтвердження висновок суду першої інстанції про знищення ОСОБА_7 особливо важливого документа.
Так, предметом злочину, передбаченого частинами 1 і 2 ст. 357 КК, є офіційні документи, штампи, печатки, а також приватні документи, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
Поняття особливо важливих документів є оціночним і в кожному конкретному випадку визначається з урахуванням фактів, які ними засвідчувалися, можливості чи неможливості їх відновлення, витрат, необхідних для відновлення та ін.
Згідно з приміткою до ст. 358 КК під офіційним документом у цій статті та статтях 357, 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи – докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
За змістом ст. 235 КПК ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити інші відомості зазначені у цій статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 235 КПК виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_7 пошкодив саме одну з копій, передбачених ч. 3 ст. 235 КПК, на якій містився його підпис про ознайомлення з її змістом.
Згідно з практикою Верховного Суду, зокрема, викладеною в постанові від 23 червня 2021 року (справа № 466/3141/15-к, провадження № 51-583км21), касаційний суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК, визнаються також копії документів. Копія – це документ, що містить інформацію, ідентичну до інформації на документі, і з яким законодавство пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків осіб, зазначених у цьому документі (оригіналі). Правовий статус оригіналу документа та його копії однаковий. Для кваліфікації не має значення форма документа – оригінал чи копія, якщо вона має таке ж доказове значення, як оригінал.
Суд апеляційної інстанції, навівши обґрунтування того, що копія ухвали про дозвіл на обшук не є особливо важливим документом, хоч і послався на вищенаведені положення законів та практику Верховного Суду, не дав оцінку тому, що виготовлення зазначених копій, їх форма і кількість прямо передбачені положеннями ч. 3 ст. 235 КПК, та дійшов передчасного висновку, що така копія не є офіційним документом.
З огляду на вказане, а також на зміст і обсяг пред`явленого обвинувачення, суд апеляційної інстанції без урахування положень ст. 404 КПК дійшов передчасного висновку про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 .
Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними тамогли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення (ч. 1 ст. 412 КПК), що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставами для скасування ухвали апеляційного суду.
З огляду на вищезазначене, беручи до уваги наявність підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, Суд не вбачає підстав для надання оцінки доводам касаційних скарг в іншій частині, у зв`язку з чим касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати вказане та постановити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційні скарги прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.