Доказове значення висновку психолога у сімейних спорах: адвокат Людмила Гриценко

Лідер рейтингу ТОП-50 адвокатів-лекторів ВША НААУ Людмила Гриценко провела в рамках підвищення кваліфікації адвокатів вебінар на тему: «Висновок психолога як ефективний доказ у різних категоріях сімейних спорів».

Лектором зосереджено увагу на застосуванні висновку психолога при розгляді цивільних спорів за участі чи стосовно дитини.

При підготовці до заходу лектором опрацьовано за допомогою програмного продукту «Liga360 Адвокат НААУ» 85 постанов Верховного Суду та відібрано з них для обговорення 12 ключових судових рішень за період 2019 — 2021 р.р.

Предмет дослідження судової практики – професійне розуміння, як у процесі судового розгляду суди першої, апеляційної інстанцій та Верховний Суд сприймають висновок психолога у якості доказу.

Значна увагу – огляду постанов Верховного Суду у справах, пов’язаних з домашнім насильством.

Передусім слід відзначити, що Верховний Суд не наділений повноваженнями втручатись в оцінку доказів (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 р. у справі №373/2054/16-ц https://verdictum.ligazakon.net/document/79382745).

На підставі дослідженої лектором судової практики візуалізовано наступну тематичну статистику:

  • у 5 з 12 справ – висновок психолога надавався на запит представника/сторони;
  • у 7 справах, при ухваленні рішення судами було враховано принцип дотримання найкращих інтересів дитини;
  • у 3 справах- під час судового процесу мова йшла про найкращі інтереси дитини;
  • у 2 справах в судовому засіданні було заслухано думку дитини;
  • в 1 справі в судовому засіданні оглянуто відеозапис зі зверненням дитини;
  • у 2 справах в судовому засіданні допитано психолога як свідка;
  • у 7 справах – в матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування.
  • В 3 з 12 справ, суд визнав висновок психолога належним та допустимим доказом. Аналогічно, в 3 з наведених нижче справ достовірність висновків психолога не викликала у суду сумнівів щодо його повноти та об’єктивності;
  • В 2 справах суд визнав висновки психолога – непереконливими. Аналогічно, в 2 справах суд визнав наявний в матеріалах справи висновок психолога таким, що сам по собі не може бути доказом вчинення насильства. В 3 справах висновки психолога не містили опису методик дослідження, а включали в себе лише висновок і рекомендації;
  • В 3 з 12 справ, психолог у висновку послався на пояснення лише однієї сторони;
  • В 1 з 12 справ – висновок психолога не містив інформації щодо предмета доказування. В 3 з наведених нижче справ психолог не спілкувався з дитиною;
  • В 3 справах психолог встановлював наявність ознак насильства (в т.ч. психологічного), в 2 справах психолог встановлював наявність психологічного стресу для дитини.

Хто є судовим психологом та як підтверджуються його повноваження? – запитання учасників заходу, адресоване лектору вебінару.

Відповідь на це питання залежить від типу провадження в якому залучається психолог та статусу в якому він залучається.

Важливо відрізняти поняття «висновок психолога» та висновок «судового експерта-психолога».

В цивільному судочинстві психолог може виступати в якості спеціаліста, однак буває потреба залучити судового експерта-психолога

Судовий експерт психолог є внесеним до реєстру судових експертів та надає саме висновок експертизи.

Як відзначено лектором, у кримінальному провадженні психолог може мати наступний статус:

  • • спеціаліст;
  • • свідок;
  • • свідок, що надає показання з чужих слів.

Це стосується і цивільного судочинства, де психолог залежно від обставин може мати різний статус, наприклад спеціаліста, експерта, свідка.

Людмила Гриценко звернула увагу аудиторії на цікаву судову практику:

Постанова ВС від 24.02.2021 року управа 755/17672/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/95344505. У зазначеній постанові суд висловив правову позицію, що під час визначення місця проживання малолітньої дитини, зважаючи на вікову категорію дитини, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання думки щодо бажання дитини проживати з одним із батьків.

Аналізуючи зазначену постанову лектор також наголосила на ролі психолога-інтерв’юєра та застосуванні методики «Зелена кімната» при роботі з дітьми.

В рамках вебінару проаналізована Постанова ВС від 24.02.2021 року у справі 755/17672/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/95344505. Судове рішення привертає увагу зокрема тим, що в рамках даної справи була проведена комісійна судова психологічна експертиза.

Під час вебінару означено складові елементи, що враховує психолог під час складання висновку:

  • • емоційний стан, в якому знаходиться дитина;
  • • вплив конкретної ситуації на поведінку та стан (вт.ч. емоційний) дитини;
  • • вплив поведінки конкретної людини на емоційний стан, поведінку та стан дитини в цілому;
  • • вплив контакту з конкретною людиною на дитину;
  • • поведінку під час бесіди/спілкування;
  • • зміст бесіди/розмови;
  • • висновки проективних методик;
  • • відео (запис розповіді дитини).

При обговоренні факторів, які впливають на прийняття висновку психолога наголошено на важливості наявності у висновку методик, які застосовувались психологом при виготовленні висновку.

Якісно оформлений висновок психолога нерідко являється ключовим доказом у справі.