Як зменшити штрафи за порушення податкового законодавства або уникнути їх: адвокат Ірина Кальницька

Податкова реформа в Україні значним чином змінила підходи у визначенні розмірів штрафних санкцій за результатами податкових перевірок та підстави для притягнення платників податків до відповідальності.

Про це пише Ірина Кальницька, адвокат GOLAW.

Відтепер податкові інспектори оперують такими поняттями як «умисел» та «вина» для накладання більш високого штрафу, а бізнес має завчасно подбати про дотримання принципу «належної обачності» при веденні господарської діяльності.

В цій статті ми поговоримо про штрафи, які можуть бути визначені за результатами податкової перевірки та як бізнес може їх зменшити.

01  —  Які ж тепер штрафи?

Наразі загальний розмір штрафу зменшений – відтепер він становить 10% від суми донарахувань. Однак, якщо податковий орган вирішить накласти штраф у розмірі 25%, як це було раніше, то в обов’язковому порядку має бути доведено, що підприємство є винним у вчиненні порушення та діяло умисно.

Як бачимо, у платників податків виникла можливість зменшити штрафні санкції. Водночас, для цього бізнес має заздалегідь подбати про доказову базу відсутності у своїх діях умислу та вини, а також дотримання принципу належної обачності. Як показує перша практика податкових перевірок за новими правилами, податкові інспектори за замовчуванням вважають, що підприємство винне та умисно не дотрималося положень податкового законодавства, не підтримуючи свою позицію належними доказами.

02  —  Яким же чином податкова намагається довести вину та умисел платника податку?

Податковим кодексом передбачено, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Для доведення вини контролюючому органу потрібно встановити, що платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. В протилежному випадку, вжиті платником податків заходи вважаються достатніми та він не є винним, тобто не може бути притягнутим до відповідальності.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано та цілеспрямовано створив умови, які мали на меті невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства.

Тобто, платник податків визнається винним у вчиненні правопорушення, коли він був зобов’язаний та мав можливість дотримуватися правил і норм податкового законодавства, проте не зробив цього.

З метою документального підтвердження наявності вини та умислу податкові органи в ході перевірки намагаються отримати від платника податків пояснення щодо організації бізнес-процесів, зокрема:

  • яким чином здійснюється контроль за веденням бухгалтерського обліку?
  • чи існує у підприємства затверджена процедура для відбору/перевірки постачальників та чим керується підприємство при виборі контрагента?
  • з яких джерел отримується інформація про контрагента?
  • чи здійснюється підприємством перевірка доброчесності та репутації контрагента на ринку, його спроможності виконати умови договору, тощо.

З урахуванням відповідей на такі питання контролюючий орган формує свої висновки, що:

  • посадові особи підприємства мали можливість дотримуватись норм законодавства, свідомо приймали рішення про роботу з певними контрагентами, були обізнані та володіли всією необхідною інформацією щодо їх фінансово-господарської діяльності;
  • невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов’язків, закріплених за платником податків у ст. 16, ст. 36 Податкового кодексу.

Крім того, критерії визначення умислу в діях платника податків вже закріплені й у судовій практиці. Верховний Суд у постанові від 18.11.2019 по справі №826/3417/18 зазначив:

У випадку нез’ясування платником податків наявності повноважень у представника контрагента щодо укладення угоди, у здійсненні господарської операції та оформленні первинних документів, така поведінка може свідчити про наявність умислу на безпідставне одержання податкової вигоди та тягнути за собою ризик настання негативних наслідків для такого платника, зокрема – неврахування для цілей податкового обліку господарських операцій, підтверджених документами, оформленими з порушенням приписів чинного законодавства

03  —  Як зменшити штрафи за порушення податкового законодавства?

Обов’язок доведення вини та умислу покладений на податковий орган, без виконання якого особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності.

Аби уникнути притягнення до відповідальності у збільшеному розмірі відтепер платникам податків вкрай важливо мати можливість довести прояв ними належної обачності не лише під час закупівлі або постачання товарів чи послуг, а ще на етапі укладення договору з певним контрагентом.

Про належну обачність може свідчити:

  1. 01.Проведення встановленої внутрішньої процедури відбору контрагента – тендеру.
  2. 02.Попереднє (до укладення договору) отримання від контрагента та аналіз установчих, дозвільних документів, документів та інформації, що підтверджують наявність трудових, матеріальних ресурсів, досвіду здійснення аналогічної діяльності.
  3. 03.Аналіз інформації про контрагента, отриманої з загальнодоступних джерел та державних реєстрів.
  4. 04.Встановлення в договорі обов’язкових гарантій, що надаються контрагентом.

Зрозуміло, що цей перелік не є вичерпним.

З приводу концепції належної обачності платника податків Верховний Суд, зокрема в постановах від 22.05.2020 у справі №810/1379/16, від 05.05.2020 у справі №826/14426/16, висловив правову позицію, що підприємницька діяльність здійснюється суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників.

Так, з належної податкової обачності, як законної передумови отримання податкової вигоди, випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

04  —  Відповідальність у ретроспективі

Перехідними положеннями Податкового кодексу встановлено, що штрафи за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафів.

Іншими словами, наприклад, якщо Вами ще у 2018 році було допущене порушення, але податкове повідомлення-рішення ви отримали у 2021 році, то штраф доведеться заплатити той, який актуальний у 2021 році.

Разом з цим, якщо зараз Податковим кодексом встановлено відповідальність за дії, які раніше не мали наслідком притягнення до відповідальності, то, якщо такі дії були вчинені Вами до податкової реформи, наразі Вас не може бути притягнуто до відповідальності за їх вчинення.

Адже правомірність або неправомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Таким чином, нові підходи у визначенні відповідальності платників податків дають бізнесу нові дієві механізми для захисту своїх прав у податкових спорах, а відтак правильне застосування таких механізмів є дуже важливим.