1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 електронною поштою звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» (далі – ДП «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація») про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 24 липня 2018 року у складі судді Рибкіна О. А. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для надання позовної заяви в письмовому вигляді із власноручним підписом заявника відповідно до вимог частини другої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).
Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 15 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 24 липня 2018 року відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України.
Суд першої інстанції виходив із того, що у порушення вимог частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подана до суду в електронному вигляді. Позивачем вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконані, тому відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану електронною поштою, залишено без руху для надання апеляційної скарги в письмовому вигляді із власноручним підписом заявника та копії апеляційної скарги для всіх учасників справи відповідно до вимог статті 356 ЦПК України.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Апеляційного суду Донецької області від 03 вересня 2018 року відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції постановив, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунуто недоліки в оформленні апеляційної скарги, зокрема не надано оригінал апеляційної скарги у паперовому вигляді, який містить оригінал підпису скаржника, та копії апеляційної скарги, відповідно до кількості учасників справи, тому апеляційна скарга згідно з частиною третьою статті 185 та статтею 357 ЦПК України підлягає поверненню скаржнику.
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Малтиз А. В., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 вересня 2018 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що апеляційна скарга подана у письмовому вигляді, оскільки відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ електронна пошта, яка надійшла на адресу суду, роздруковується.
Апеляційна скарга містила підпис адвоката ОСОБА_1 – Малтиза А. В., який завірений цифровим підписом. Цифровий підпис адвоката Малтиза А. В. відповідає вимогам Закону України «Про електронний цифровий підпис», що надавало суду апеляційної інстанції можливість встановити авторство позивача.
Крім того, вимоги ЦПК України не містять заборону на звернення до суду електронною поштою.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від ДП «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» не надходив.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Малтиз А. В., на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 вересня 2018 року і витребувано із Димитровського міського суду Донецької області цивільну справу № 226/1863/2018.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачу Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статті 2 ЦПК України забезпечення апеляційного оскарження рішення суду – це одна з основних засад (принципів) цивільного судочинства.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України та стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Право на апеляційне оскарження рішення суду є елементом (складовою) права на справедливий суд.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення ЄСПЛ у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія A № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та дотримуватися пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення ЄСПЛ у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37).
Вимоги до змісту і форми апеляційної скарги визначено статтею 356 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі, підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якою не зазначено.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Малтиз А. В., апеляційний суд виходив із того, що апеляційна скарга не була сформована в системі «Електронний суд», а надійшла до суду апеляційної інстанції електронною поштою, підписана електронним цифровим підписом Малтиз А. В.
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з частинами п`ятою, шостою та восьмою статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07 листопада 2018 року.
Згідно із частиною другою статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Із матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана його адвокатом Малтизом А. В., підписана електронним цифровим підписом адвоката Малтиза А. В., отримана електронною поштою Апеляційного суду Донецької області, що підтверджується довідкою Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2018 року, вх. № Е-1300/18 (а. с. 16).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 711/6290/19 (провадження № 14-19зц20) зроблено правовий висновок про те, що якщо апеляційна скарга надійшла на офіційну електронну поштову скриньку суду, підписана кваліфікованим електронним підписом, про що в матеріалах справи міститься довідка суду, то вона вважається підписаною відповідно до вимог статті 43 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його адвокатом Малтизом А. В., неправильно застосував положення статті 356 ЦПК України.
Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Малтиз Андрій Вікторович, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 вересня 2018 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.