Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим та засудив ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 4 000 НМДГ, що становить 68 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.
Апеляційний суд цей вирок в частині призначеного покарання змінив. Призначив ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 286 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді штрафу в розмірі 300 НМДГ, що становить 5 100 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. В решті вирок суду залишив без зміни.
У касаційних скаргах прокурор та представник потерпілої зазначають, що, приймаючи рішення про пом’якшення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК, апеляційний суд не врахував належним чином всіх наявних у справі даних
про особу засудженого та безпідставно призначив останньому покарання нижче
від найнижчої межі санкції ч. 1 ст. 286 КК. Також наводять доводи щодо неправильного застосування положень ст. 69 КК в частині визначення розміру
штрафу, який може бути призначений засудженому, ураховуючи передбачений
санкцією ч. 1 ст. 286 КК мінімальний розмір.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду і призначено новий розгляд у цьому ж суді.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС дійшла висновку, що при вирішенні питання про можливість застосування ст. 69 КК, апеляційний суд
належним чином не врахував усіх даних про особу ОСОБА_2, який своєї вини у скоєному не визнав, шкоди, заподіяної потерпілій ДТП у добровільному порядку не відшкодував, не вибачився перед нею та не розкаявся у скоєному.
Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 286 КК, урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, згідно зі ст. 12 КК є нетяжким, обставини справи, дані про особу винного, який в минулому судимим не був, позитивно характеризується за місцем проживання, є інвалідом ІІІ групи, на спеціальних обліках не перебуває. Ураховуючи відсутність обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, суд першої інстанції призначив ОСОБА_2
покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК у виді штрафу.
Апеляційний суд прийняв рішення про призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК, врахувавши дані про особу ОСОБА_2, який виключно
позитивно характеризувався за місцем проживання, ніколи не перебував на спеціальних обліках, до вчинення злочину мав бездоганну репутацію та не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності,
вчинив необережний злочин, на момент подання апеляційної скарги визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному. Наведені обставини апеляційний суд розцінив як такі, що можуть свідчити про зниження ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення та визнавши обставинами, які пом’якшують покарання – визнання винуватості та щире каяття засудженого, а також те, що останній знаходиться на пенсійному забезпеченні, є інвалідом ІІІ групи, прийняв рішення про призначення основного покарання у виді штрафу нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 286 КК, змінивши вирок в цій частині.
Всі наведені судом апеляційної інстанції дані про особу засудженого та визнані
ним обставини, які пом’якшують покарання, що були враховані судом при призначенні покарання засудженому в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК не є переконливими аргументами, які б свідчили про можливість виправлення
останнього із пом’якшеним покаранням. Зважаючи на позицію потерпілої у справі, в інтересах якої представник подав касаційну скаргу з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м’якості, а також неправильного застосування положень ст. 69 КК, колегія суддів ККС вважає, що вказані в ухвалі апеляційного суду обставини, які пом’якшують покарання, що стали підставами застосування положень ст. 69 КК, у даному конкретному випадку, не є такими, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Крім того, визначаючи розмір штрафу, з огляду на його мінімальну межу,
встановлену санкцією ч. 1 ст. 286 КК, апеляційний суд допустив неправильне
застосування положень ст. 69 КК, відповідно до яких за вчинення кримінального
правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі
понад 3 000 НМДГ, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК.
Санкція ч. 1 ст. 286 КК передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від 3 000 до 5 000 НМДГ. Проте, застосовуючи положення ст. 69 КК, апеляційний суд призначив ОСОБА_2 штраф у розмірі 300 НМДГ, що суперечить наведеним вимогам закону України про кримінальну відповідальність.
Детальніше з текстом постанови ВС від 15.09.2022 у справі No 724/692/21 (провадження No 51-1010км22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354682