Унаслідок російської агресії Україна перебуває в стані збройного конфлікту вже багато років. Це призвело до появи в національних судах нової категорії справ, яка стосується відповідальності держави за шкоду, завдану під час такого конфлікту.
Про підстави цієї відповідальності та її форми розповів суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима.
Доповідач зазначив, що у справах про відшкодування Україною шкоди, завданої під час збройного конфлікту, судам доведеться встановлювати, чи втратила Україна можливість здійснення юрисдикції для виконання конвенційних обов’язків на тій території, на якій, як стверджує позивач, йому було завдано шкоди. Крім того, судам не вдасться оминути й питань щодо звільнених територій. Так, у конкретних справах потрібно буде оцінювати, чи втрачала Україна ефективний контроль на її територіях, які на сьогодні звільнені, але певний час були окуповані, чи були та коли саме такі часові періоди, коли наша держава втрачала юрисдикцію на територіях де проводились бойові дії, чи все ж у певних регіонах, населених пунктах, територіальних громадах можливість належно виконувати хоча б деякі конвенційні обов’язки в України зберігалася. Від відповідей на ці та пов’язані з ними запитання значно залежатиме те, чи є підстави для задоволення відповідного позову.
Дмитро Гудима нагадав, що конкретна дата встановлення рф ефективного контролю над частиною території України є лише стосовно АР Крим (з 27 лютого 2014 року). Цю дату підтвердила Велика палата ЄСПЛ у рішенні щодо прийнятності звернення у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)». «Стосовно так званих ЛНР і ДНР, а тим більше – окупованих після 24 лютого 2022 року частин Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей, такої визначеності в датах на рівні рішень ЄСПЛ поки що немає. До відповідного рішення ЄСПЛ ці питання доведеться вирішувати національним судам, виходячи з фактів та обставин, які мали місце і які суди можуть встановити», – зазначив суддя ВП ВС.
Серед іншого, Дмитро Гудима зауважив, що в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» йдеться про те, що рф є державою-окупантом і несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення. На цю державу покладається відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації частини території України. Таке правове регулювання задає судам певний орієнтир для встановлення того, яка держава буде відповідальною за значну частину порушень конвенційних прав. А в практиці Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду обґрунтовані підстави, з огляду на які в судах України незастосовним є судовий імунітет рф (постанови від 18 травня 2022 року у справах № 760/17232/20, № 428/11673/19).
Механізм визначення збитків, які завдала держава-агресор, наразі розробляється. Доповідач привернув увагу слухачів до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою КМ України від 20 березня 2022 року № 326, в якому визначений досить широкий перелік напрямів (людські втрати, економічні, військові втрати, втрати житлового фонду та об’єктів благоустрою тощо), за якими будуть вироблені методики визначення шкоди та обсягу пов’язаних із ними соціальних виплат. «Методики допоможуть потерпілим українським громадянам, власникам бізнесу в Україні, територіальним громадам порахувати збитки, які повинні бути врешті відшкодовані державою-агресором», – зауважив Дмитро Гудима.