13 липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Азовської митниці
Держмитслужби на постанову Першого апеляційного адміністративного суду
від 13 січня 2021 року у справі No 200/6521/20-а за позовом Приватного
акціонерного товариства «Металургійний комбінат „Азовсталь“» до Азовської
митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Декларант надав митниці додаткові документи для підтвердження митної
вартості, заявленої декларантом на товар, зокрема протокол тендерного комітету, прайс-лист, що підтверджує вартість у країні-експортері ідентичних товарів, та електронне листування з представником постачальника щодо надання знижки (8,5 %). Розмір знижки був указаний також у протоколі тендерного комітету на постачання фероніобію.
Відповідач доводив, що в нього виникли підстави для сумніву в правильності
зазначення митної вартості товару «фероніобій марки FeNb 65 (112)» (419 342,20 євро за 12 820 кг товару), який експортувався в Україну. Митному органу здалася сумнівною необґрунтовано низька митна вартість спірного товару в порівнянні зі світовими цінами, які формуються на умовах прямих продажів, з огляду на факт пов’язаності між собою покупця і продавця. Відповідач зазначив, що на його вимогу декларант не надав додаткові документи, які б підтверджували, що продавець реалізує цей же товар (або аналогічний) іншим непов’язаним
покупцям за такою самою ціною. Тому відповідач використав другорядний
(резервний) метод визначення митної вартості товару, розмір якої становив
495 339,16 євро за 12 820 кг.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 7 вересня 2020 року
відмовив у задоволенні позовних вимог. Суд указав, що нижча вартість товару у відносинах між пов’язаними особами є достатнім і належним обґрунтуванням
щодо наявності, на думку митного органу, впливу взаємозалежності продавця та покупця на ціну товару.
Перший апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої
інстанції та задовольнив позов. Суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що у прийнятих відповідачем рішеннях немає обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Метод за ціною договору є основним для визначення митної вартості товарів.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості
товару передбачена в частині другій статті 58 Митного кодексу України, відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна зі складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні. У цьому разі у відповідача були наявні всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару, кількісні та якісні його характеристики, а тому митний орган не мав права застосовувати інший, окрім першого, метод для визначення митної вартості товару.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі No 200/6521/20-а можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/98306315.