У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар на тему: “Міжнародне гуманітарне право та документування злочинів під час збройного конфлікту”, лектором на якому виступив Андрій Яковлєв – адвокат, директор юридичної компанії «Основний Закон», керуючий партнер в АО «Амбрела». Лектор розповів про історію МГП, його норми, принципи та ієрархію.
Міжнародне гуманітарне право становить сукупність норм, які під час збройного конфлікту:
1. надають захист особам, які:
- не є комбатантами, або які
- більше не беруть участь у військових діях, а також
2. обмежують методи та засоби ведення війни.
Норми та принципи МГП обмежують застосування насильства під час збройних конфліктів, висуваючи такі вимоги:
- щадити тих, хто не бере або припинив безпосередню участь у військових діях;
- обмежувати насильство обсягом, необхідним для досягнення мети конфлікту, а вона може полягати в тому, щоб підкорити ворога або примусити його здатися, а також щоб послабити військовий потенціал протилежної сторони.
Все, що не стосується даної мети – не відповідає нормам МГП.
З чого складаються норми МГП?
Норми Міжнародного гуманітарного права складаються з права Женеви (включає норми щодо захисту жертв конфліктів) та права Гааги (містить правила, які врегульовують засобів і методи (способи) ведення бойових дій).
Право Гааги обмежує засоби ведення війни, для того. щоб зменшити шкоду та зайві страждання. Регулюється Гаазькими конвенціями 1899 року.
Надалі були створені:
Гаазькі конвенції 1907 року (18 жовтня), з них найбільш відомі:
- Гаазька конвенція (III) про відкриття військових дій,
- Гаазька конвенція (IV) про закони та звичаї сухопутної війни.
Основна мета Женевського права – захист цивільного населення і тих, хто не є (перестав бути) активними учасниками бойових дій.
З чого складається право Женеви?
- Женевська конвенція (I) Про покращення долі поранених та хворих в діючих арміях.
- Женевська конвенція (II) Про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали аварії корабля, зі складу збройних сил на морі
- Женевська конвенція (III) Про поводження з військовополоненими
- Женевська конвенція (IV) Про захист цивільного населення під час війни
- Додатковий протокол I (8 червня 1977 року) – захист жертв міжнародних збройних конфліктів
- Додатковий протокол II (8 червня 1977 року) – захист жертв неміжнародних збройних конфліктів
- Додатковий протокол III (8 грудня 2005 року) щодо прийняття додаткової відмітної емблеми
У Міжнародного гуманітарного права відпрацьована система ієрархій, яка закріплена у ст. 38 Статуту Міжнародного суду ООН і вона вибудовується наступним чином – договори – звичаї – принципи – судовий прецедент – доктрина
Судові рішення відіграють особливу роль в тих випадках, коли є прогалини в праві.
Вони створюють прецеденти для подальшого застосування судових рішень в якості норми міжнародного права.
Доктрини міжнародного права
В певних випадках сприяють з’ясуванню найважливіших міжнародно-правових положень, а також позицій держав.
Приклад: Cторони збройного конфлікту в своїх документах, що подаються в міжнародні судові органи, використовують думки фахівців
Загальні принципи права визначають подальшу поведінку.
Такими принципами є: принцип гуманності, обов’язок діяти добросовісно, право на самозбереження, відсутність зворотної сили закону у кримінальному праві, принцип дотримання договорів.
Найдавнішим джерелом МГП є звичаєве право. Звичай – це визначений спосіб або манера дії, правило поведінки, яке усталюється і визнається внаслідок його багаторазового повторення.
Договори можуть по-різному називатися і встановлюють правила, які безперечно визнані сторонами, які підписали такий документ (якщо мова йдеться про судову суперечку)
Договір закріплює звичаї, які склалися під час воєнних дій і розширює перелік норм, які стають обов’язковими для сторін.
Основні принципи МГП
- Принцип розрізнення – комбатанти повинні обов’язково розрізняти між військовими об’єктами та цивільним населенням, та повинні лише атакувати військові цілі.
- Принцип військової необхідності – військовими цілями вважаються комбатанти, а також об’єкти, які в силу свого характеру, місцезнаходження, призначення чи використання можуть бути застосовані у воєнних діях та повне або часткове руйнування, захоплення або нейтралізація яких за існуючих в даний момент умовах надає певну військову перевагу.
- Принцип пропорційності – повинно оцінювати чи є військова перевага.
- Принцип гуманності – принцип гуманності вимагає гуманного ставлення до осіб, які не беруть участі або припинили брати участь у збройному конфлікті.
МГП застосовується на всій території, на яку поширюється воєнний стан – як унаслідок існування збройного конфлікту в активній фазі, так і внаслідок військової окупації.
МГП застосовуються на всій території держави, що бере участь у міжнародному ЗК або на території якої відбувається НЗК.