Матеріал підготувала Людмила Колодник – юрист, керівник Центру правничої лінгвістики Вищої школи адвокатури НААУ.
Що нам відомо про альтернативні методи вирішення спорів, які їх різновиди? Чому, стикнувшись з конфліктною ситуацією та непорозумінням, перекладаємо відповідальність за наші вчинки на традиційну судову систему або державу? Як екологічно вирішити конфлікт? Зрозуміло, що у повсякденному житті не легко знайти компроміси та «точки дотику» при вирішенні тієї чи іншої конфліктної ситуації та дати відповіді на болючі запитання, це вимагає чималих знань та компетенцій.
Одним з найбільш відомих альтернативних методів вирішення конфліктів є арбітраж. Отже, поговоримо про нього докладніше з точки зору юридичної англійської мови.
Спочатку історичні факти…
- А чи знаєте Ви, про що, наприклад, було перше арбітражне слухання в США?
Один із перших спорів, що був переданий на розгляд найдавнішого відомого американського арбітражу, організованого в 1786 році Торговою палатою Нью-Йорка, стосувався заробітної плати моряків.
- А чи чули, хто був першим арбітром в історії людства?
За твердженням дослідників, одним із перших арбітрів був біблійний цар Соломон. У книзі Elkouri and Elkouri «How Arbitration Works» (1960) автори не тільки стверджували, що Соломон був арбітром, але також зазначали, що процедура, яку він використовував, багато в чому подібна до тієї, яку використовують сьогодні арбітри.
Із цікавинками розібралися, а тепер можна і до термінів…
Arbitration vs Arbitrage
Почну з понять arbitration та arbitrage. Вони дуже схожі за написанням, але різні за своїм значенням.
Так, арбітраж (arbitration) – це процес вирішення спорів, узгоджений між сторонами, в якому суперечка подається на розгляд одному або більше арбітрам, які видають те чи інше рішення. Це механізм альтернативного вирішення спорів (або Alternative Dispute Resolution).
Арбітраж дозволяє сторонам вирішувати свої спори за межами державних судів, тобто, без звичних судових процесів. Крім цього, головною характеристикою арбітражу є його консенсусний характер. Спір може бути вирішений арбітром лише у тому випадку, якщо обидві сторони погодились на це. Фактично арбітраж створює приватну судову систему. Якщо одна із сторін не бажає дотримуватися умов рішення, примусити таку сторону до виконання рішення можна через державний суд.
Тобто, Arbitration is the reference of a dispute to an impartial (third) person chosen by the parties who agree in advance to abide by the arbitration award issued after the hearing at which both parties have an opportunity to be heard.
Наприклад: The parties decided to refer the dispute to arbitration pursuant to the terms of their agreement.
А ось поняття Arbitrage – має зовсім інше значення. Це одночасна купівля та продаж валюти або цінних паперів за двома різними цінами на двох різних ринках, щоб отримати прибуток від розбіжностей у ціні. Arbitrage – покупка цінних паперів або валюти з метою перепродажу.
Наприклад: Index arbitrage and outright manipulation have come to dominate trading in some areas. Або The arbitrage opportunity raises the attractiveness of sterling and reduces the attractiveness of dollars.
Отже, arbitrage означає операцію, яка приносить безризиковий прибуток, як правило, шляхом одночасної купівлі та продажу одного активу на двох різних ринках, щоб скористатися перевагами різниці в ціні. До речі, юридичною англійською мовою термін безризиковий прибуток перекладається як riskless profit.
Таким чином, ми бачимо, терміни arbitration та arbitrage не є тотожними, мають різне значення та вимагають нашої уваги та обізнаності при перекладі.
Arbitrator vs arbiter
Сьогодні роль арбітра постійно зростає, оскільки все більше людей шукають альтернативу традиційному судовому розгляду. Арбітри працюють у сфері альтернативного вирішення спорів (Alternative Dispute Resolution). Арбітр відіграє роль нейтральної особи, яка приймає рішення на основі доказів, наданих сторонами конфлікту.
Через тривалий розгляд справи у традиційному судовому процесі, публічність, грошові витрати, сторони, особливо в комерційному секторі, все частіше використовують арбітра для вирішення своїх суперечок.
Але наше завдання не плутати термін arbitrator із дуже схожим на нього іншим англійським поняттям – arbiter.
Важливо ! Арбітр (an Arbitrator) — це особа, яка заслуховує докази та виносить рішення в арбітражі, але не в будь-якому іншому типі альтернативного вирішення спору.
An arbitrator is someone who hears evidence and renders a decision in arbitrations but not in any other type of dispute. EX. If you have a mandatory arbitration clause in your contract you might not be fighting in court. Instead, you may find your case brought before an arbitrator who works for a private arbitration group.
З іншого боку an arbiter (арбітр) — це неупереджена особа чи установа, яка має повноваження приймати рішення в будь-якому спорі.
- An arbiter is an impartial person or institution (=not supporting or biased towards either of the disputing parties) given the power to decide in any sort of controversy. The Supreme Court is likely to be the final arbiter in this long, drawn-out and highly divisive dispute.
- An arbiter is someone whose opinions about a subject influence people’s beliefs and behaviour. The group eventually became the arbitersof the county’s taste and public behaviour.
Однак, будьте уважні, виняток!!! становить Шотландія, де arbiters проводять арбітражне слухання та вирішують конфлікт між сторонами спору.