Про це повідомив Андрій Слюсар, адвокат у справі про закупівлю палива Міністерством оборони України у компанії “Трейд коммодіті”, у своєму блозі.
У підтвердження наявності тиску на Міноборони САП та НАБУ, адвокат наводить такі доводи:
По-перше, НАБУ так САП так активно наполягають на поданні Міноборони цивільного позову проти “Трейд Коммодіті”, тому що Тому що ВАКС звернув увагу на нелогічність відсутності потерпілого і цивільного позову у справі про збитки міністерству. До того, слідство тривало 3 роки, і антикорупційних органів було безліч часу, щоб залучити у справу потерпілих та цивільних позивачів, але раніше їх відсутність нікого не турбувала.
По-друге, Міноборони вже фактично висловило свою позицію щодо так званих збитків, успішно оскарживши у Верховному Суді головний доказ у справі, на підставі якого свого часу НАБУ озвучило суму цих збитків.
По-третє, як сторона звинувачення, САП теоретично могла б скеровувати подібні рекомендації про подачу цивільного позову, але коли це робиться повторно, то ідентифікувати подібну поведінку Спеціалізованої прокуратури інакше, як тиск, складно. Тоді як НАБУ вже немає у цій справі жодного процесуального статусу, тому подібні документи з текстом ухвалити рішення “до 3 серпня” – ні що інше, як незаконна спроба врятувати справу від повного провалу у антикорупційному суді.
Як адвокат у цій справі можу відверто сказати, що діяльність НАБУ та САП поза межами правого поля стали уже фактично нормою. Більше того, можу констатувати, що навіть керівництво цих інститутів не знає норм головного закону країни – Конституції, що днями було продемонстровано на засіданні ВАКС. Зокрема, на запитання суддів, на якій підставі перший заступник керівника САП Максим Грищук поновив завершене у березні 2018 року розслідування, той намагався виправдатися єдиним аргументом: оскільки ніде в законі немає прямої заборони ухвалювати такі рішення, значить він міг це зробити. Насправді ж Конституція дозволяє робити усе, що не заборонено законом, лише приватним особам. Що ж стосується прокурорів, то всі їхні дії жорстко регулюються чинним законодавством. Кримінально-процесуальний кодекс не передбачає процедури поновлення завершеного розслідування. Фактично після ухвалення рішення про завершення розслідування прокурор уповноважений ухвалити одне з двох рішень: або скерувати до суду обвинувальний акт, або ж закрити справу.
Коли Міноборони у Верховному Суді довело, що справа безпідставна, єдиний доказ, яким прокурори обґрунтовували вчинення злочину, був скасований судом. Проте навіть після цього, прокурор Грищук не бажав визнавати своїх помилок та закривати справу, а тому виніс постанову про поновлення уже завершеного розслідування. Приймаючи таке рішення перший заступник керівника САП явно вийшов за межі своїх законних повноважень та порушив пряму норму Конституції.
Кейс “Трейд Коммодіті” уже став показовим з точки зору інструментарію роботи НАБУ та САП: це порушення законів, ігнорування рішень судів та тиск.”, зазначає у своєму блозі адвокат.