Наявність особистих неприязних стосунків між обвинуваченим та потерпілим не виключає кваліфікацію дій особи як хуліганства, якщо у вчиненому є ознаки суб’єктивної сторони: ККС ВС

Обставини справи: ОСОБА_2 перебуваючи устані алкогольного сп’яніння, безпричинно завдав один удар кулаком в обличчя ОСОБА_6, спричинивши йому фізичний біль. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 після завдання удару ОСОБА_6 безпричинно умисно завдав один удар кулаком руки в обличчя ОСОБА_3, внаслідок чого останній упав на землю, вдарившись головою об дерев’яний піддон, що знаходився біля металевого кіоску вказаного магазину, заподіявши тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_3.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено зач. 1ст. 296 та ч. 2ст. 121 КК.За ухвалою апеляційного суду вирок щодо ОСОБА_2 змінено, перекваліфіковано його дії з ч. 2ст. 121 КК на ч. 1ст. 119 КК

Позиція ККС: залишено без зміни вказані судові рішення.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про те, що мотивом дій ОСОБА_2 була особиста неприязнь доОСОБА_6, що виключає склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК.

Так, суб’єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства – це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу. Хуліганські дії можуть супроводжуватися ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.

Тому наявність особистих неприязних стосунків між особами само по собі ще не свідчить про відсутність хуліганського мотиву в діях обвинуваченої особи, адже для визначення мотиву злочинних дій потрібно враховувати їх характер та спосіб вчинення, причини, що спонукали особу вчинити певні дії, поведінку обвинуваченого та потерпілих до і під час події.

За матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_2 прибув у центр селища, де неподалік магазину, що знаходиться в людному місці, виявив ОСОБА_6, який після футболу знайшов і забрав телефон ОСОБА_2, а в подальшому призначив йому зустріч для передачі знайденого. Після того як ОСОБА_6, який не мав наміру залишати собі знайдений телефон, добровільно намагався передати його ОСОБА_2, останній безпричинно наніс удар потерпілому в голову, спричинивши фізичний біль, а після цього безпричинно наніс удар ОСОБА_3, який зробив зауваження щодо припинення хуліганських дій, від якого останній упав, ударився головою об дерев’яний піддон та отримав тяжке тілесне ушкодження, яке в подальшому спричинило його смерть.

Зазначене дає підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_2 мотиву явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Детальніше з текстом постанови ВС від 10.11.2020 у справі No442/66/16-к (провадженняNo51-4756км18 ) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92902851