Суддя Великої Палати Верховного Суду Костянтин Пільков зосередився на практиці Верховного Суду з розгляду справ про застосування персональних санкцій.
Про це повідомляє Судова влада.
За словами судді ВП ВС, зараз активізувалися підсанкційні особи, які відчувають на собі результат застосування санкцій, хоча самі обмежувальні заходи були запроваджені раніше. КАС України обмежує строк на оскарження актів щодо застосування санкцій 6 місяцями. У Верховному Суді сформувалася категорія справ, що стосується давності строку звернення до суду. При розгляді таких справ ВП ВС презюмує обізнаність особи про запровадження щодо неї санкцій, тож при оскарженні указу за «точку відліку» береться рішення про запровадження санкцій, а не подальші дії органів, які їх втілюють. При цьому закладений у Законі України «Про санкції» принцип прозорості реалізується в тому, що Указ Президента України щодо застосування персональних санкцій оперативно оприлюднюється.
Костянтин Пільков поділився, що найскладнішим є розгляд санкційної справи по суті, коли суду доводиться висловлюватися щодо міри, стандарту втручання в дискрецію органу, який застосовує санкції. При цьому треба враховувати, що КАС України тягар обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного акта покладає на орган влади. Пошук відповіді на ці запитання якраз зумовив необхідність дослідження іноземного досвіду.
Велика Палата ВС визнала, що суд не втручається в реалізацію Президентом України своєї дискреції, водночас перевіряє дотримання її меж та процедури застосування санкцій. Якщо вдаватися до риторики ЄСПЛ, то в такому підході застосований стандарт недопущення свавілля (власне, свавілля ЄСПЛ розуміє як порушення меж дискреції та грубе порушення процедури), критерії пропорційності та необхідності в демократичному суспільстві.
Інша важлива позиція ВП ВС полягає в тому, що позов про зняття санкцій, які застосовані до іншої особи, не є дієвим механізмом захисту власних інтересів. Тобто третя особа не може захищати свої інтереси, які полягають у співпраці з підсанкційною особою, шляхом зняття санкцій з цієї особи. Також ВП ВС презюмує те, що підсанкційна особа знає про існування підстав для накладення на неї санкції. Такий підхід властивий багатьом іноземним юрисдикціям.
Трапляються випадки, коли санкції з особи знімаються. У такому разі, за словами Костянтина Пількова, подальше оскарження санкцій є безпідставним, і суд закриває провадження у справі.