Матеріал підготовлено лекторами Вищою школою адвокатури НААУ Вікторією Поліщук, Наталією Кайдою та Ганною Лисенко.
12 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла ряд законопроектів, які уточнюють, змінюють та оптимізують трудові відносини під час воєнного стану. Яким чином законопроекти впливають на кожного працівника та роботодавця? Про це детально розберемося у статті.
- Законопроект №7251 ««Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»», яким пропонується усунути наявні законодавчі прогалини у регулюванні трудових відносин, які виникають під час організації трудових відносин в умовах воєнного стану.
Що пропонується змінити:
Зобов’язано роботодавця пропонувати працівнику безстрокові трудові договори
Доповнено ст. 23 КЗпП новою частиною, за якою роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії за безстроковими трудовими договорами.
Розширено обов’язок роботодавця щодо інформування про умови праці
В ст. 29 КЗпП уточнені та розширені умови праці, про які роботодавець зобов’язаний проінформувати до початку роботи:
- місце роботи (інформацію та адресу роботодавця),
- трудову функцію, яку зобов’язується виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків),
- про дату початку виконання роботи,
- визначене робоче місце,
- забезпечення необхідними для роботи засобами,
- права і обов’язки, умови праці,
- наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я,
- права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору під підпис;
- правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його наявності);
- проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
- організацію професійного навчання працівників, якщо таке навчання передбачене;
- тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
- процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.
Спрощено порядок документообігу з трудових питань
Ста. 29 КЗпП: ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавець допускається з використанням визначених у трудовому договорі технічних засобів електронних комунікацій з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі, за згодою сторін, можуть бути узгоджені альтернативні способи ознайомлення працівника.
Згідно ст. 7 Закону №2136, в період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці. За згодою між роботодавцем та працівником можуть обратись інші способи комунікації.
Визначено порядок звільнення працівника у разі смерті роботодавця-фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи померлим
Статтю 36 КЗпП розширено ще однією підставою для припинення трудового договору – смерть роботодавця-фізичної особи, яка використовує найману працю, або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою.
У такому разі працівник надає до центру зайнятості за місцем проживання заяву про припинення трудових відносин. Датою припинення трудових відносин вважається день подання такої заяви.
Центр зайнятості за місцем проживання працівника у день припинення трудових відносин повідомляє про це територіальний орган Пенсійного фонду України та територіальний орган Державної податкової служби.
Введено нову підставу звільнення – відсутність працівника на роботі більше 4 місяців.
Доповнено ст. 40 КЗпП підставою для розірвання роботодавцем в односторонньому порядку трудового договору (як безстрокового, так і строкового), якщо працівник відсутній на роботі більше 4 місяців без поважних причини та належного повідомлення про такі причини роботодавця.
З’являється нова підстава для звільнення з боку роботодавця – відсутність роботи
Доповнено п. 6 ст. 41 КЗпП новою додатковою підставою звільнення працівника – неможливості забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутності) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Які нюанси такого звільнення:
- звільнення лише у крайньому випадку, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (ч. 4 ст. 41 КЗпП),
- можна звільняти без згоди профспілки (ст. 43-1 КЗпП),
- працівник не буде мати переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу (ч. 1 ст. 42-1 КЗпП),
- з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Визначено новий порядок вивільнення працівників
Доповнено ч. 7 ст. 49-2 КЗпП вивільнення працівників за п. 6 ст. 41 КЗпП здійснюється в такому порядку:
- – попередження за 10 календарних днів;
- – за 10 календарних днів до звільнення профспілці надається інформація про причини звільнень, кількість і категорії працівників, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками;
- – у разі якщо вивільнення є масовим за 10 календарних днів повідомляється державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників, а також протягом 5 календарних днів проводить консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Зміни щодо відпусток
Змінено п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП щодо зарахування стажу для щорічної відпустки.
Зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи, посада і середня заробітна плата на підприємстві на час призову».
Як правильно надавати та рахувати щорічні відпустки у період військового стану?
Статтю 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” викладено в ширшому варіанті: у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше, ніж 24 календарних дні, то надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.
Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України «Про відпустки» у період дії воєнного стану не застосовуються.
У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки».
У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу відповідно до частини першої та другої цієї статті понад норму встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі збільшеному пропорційно збільшенню норми праці.
Норми частин першої, другої та п’ятої цієї статті не можуть бути застосовані до праці неповнолітніх».
У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 , частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73, 781 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки».
Роз’яснено хто такі сумісники
Ст. 102-1 КЗпП та ст. 19 Закону про оплату праці викладено в новій редакції: сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця-фізичної особи, яка використовує найману працю. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Уточнено кому можуть збільшити норму робочого часу до 60 годин
Ст. 6 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” викладено в новій редакції: нормальна тривалість робочого часу у період воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення і т. п.).
Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, 10 тривалість робочого часу у період воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Нововведення щодо призупинення дії трудового договору через погодження з військово-цивільною адміністрацією
Ст. 13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” викладено зовсім в іншому вигляді, де уточнено порядок:
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися роботодавцем на строк не більше, ніж період дії воєнного стану.
В разі прийняття рішення про скасування режиму призупинення трудових відносин до завершення періоду дії воєнного стану, роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність приступити до роботи.
Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, у якому зазначається:
- – інформація про причини призупинення,
- – строк призупинення трудового договору,
- – кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися,
- – умови відновлення дії трудового договору та інше.
Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору роботодавець надсилає на погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території. Про своє рішення військова адміністрація у триденний строк з дня отримання наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору інформує роботодавця узгодженими з ним засобами електронного зв’язку.
Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору набирає чинності з дня його погодження військовою адміністрацією.
Примірна форма наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин».
Роботодавці, які призупинили дію трудових договорів працівників до набрання чинності Законом, зобов’язані протягом 10 календарних надати накази про призупинення на погодження до військової адміністрації. У випадку непогодження військовою адміністрацією призупинення дії трудових договорів, роботодавець зобов’язаний визнати наказ про призупинення такими, що втратив чинність.
Автоматично втрачають чинність накази про призупиненні дії трудового договору, якщо роботодавець не узгодить їх з військовою після спливу 14 календарних днів з дня набрання чинності Законом.
Відшкодування коштів, витрачених внаслідок збройної агресії
Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії, покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України. Порядок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, в тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної або безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством.
Скасовано окремі обмеження, передбачені законодавством у сфері запобігання корупції.
На період дії воєнного стану та протягом одного місяця після припинення або скасування воєнного стану обмеження, передбачені пунктом 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» не поширюються на державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у разі:
- – набуття ними статусу внутрішньо переміщеної особи,
- – під час перебування їх у простої, призупинення їх трудового договору, перебування у відпустці без збереження заробітної плати, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
- – за умови, що трудові договори (контракти), цивільно-правові договори про надання послуг або правочини у сфері підприємницької діяльності укладаються з юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, відносно яких такі державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців.
Перевірки Держпраці під час воєнного стану
У період дії воєнного стану органи Держпраці можуть здійснювати позапланові перевірки, але з питань виявлення неоформлених трудових відносин та припинення трудового договору.
Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються:
- за наявності підстав, визначених абзацами п’ятим, восьмим, дев’ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
- за зверненням Київської міської військової адміністрації та обласних військових адміністрацій;
- у зв’язку з невиконанням суб’єктом господарювання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих після 01 травня 2022 року.
У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються».
Детальніше з текстом законопроекту можна ознайомитися за покликанням: https://bit.ly/3sElVRz