Однак укладення договору страхування саме по собі не призводить до набрання ним чинності.
КГС ВС розглянув касаційну скаргу ТОВ “Рентойл” на постанову Північного
апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі Господарського суду
міста Києва за позовом товариства до ПрАТ “СК “Український фінансовий альянс” про визнання події страховим випадком та стягнення страхового відшкодування.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПрАТ “СК “Український фінансовий альянс” про визнання страховим
випадком події, яка сталася 19.04.2017, та стягнення 194 400 грн страхового
відшкодування. Позовна заява мотивована неналежним виконанням ПрАТ “СК
“Український фінансовий альянс” умов договору добровільного страхування
наземного транспорту No 02/636/2017 від 14.04.2017 в частині сплати страхового відшкодування.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Постановою Верховного Суду від 14.05.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суд міста Києва від 09.10.2018 скасовано; справу No 910/7631/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 позов задоволено частково; стягнуто із ПрАТ “СК “Український фінансовий альянс” на користь товариства 170 000 грн; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020
рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 скасовано; ухвалено
нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеними судовим рішенням, 12.05.2020 товариство звернулося до КГС ВС з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 і залишити в силі рішення Господарського суду м. Києва від 29.10.2018.
ОЦІНКА СУДУ
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 дійшов висновку, що момент укладення договору страхування може не збігатися з моментом набрання ним чинності, оскільки набрання чинності договором з моменту його укладення передбачено загальними положеннями ЦК України про договір, зокрема частиною другою статті 631, тоді як спеціальною нормою, яка пов’язує момент набрання чинності договором страхування з моментом внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором, є стаття 983 цього Кодексу. Отже, страховик та страхувальник при укладенні договору страхування має право визначити інший момент набрання ним чинності, ніж з моменту внесення першого страхового платежу, що відповідатиме принципу свободи цивільно-правового договору, передбаченого статтею 627 ЦК України, в тому числі встановити, що договір набирає чинності з моменту його укладення.
Урахувавши наведений висновок, від якого колегія суддів не вбачала підстав відступати, та здійснивши аналіз положень законодавства, зокрема статей 631, 983 ЦК України, статті 180 ГК України та статті 18 Закону, КГС ВС дійшов висновку, що однією з істотних умов договору страхування є строк його дії, а досягнення сторонами згоди стосовно цієї умови є необхідним для визнання
такого договору укладеним. Однак укладення договору страхування саме по собі
не призводить до набрання ним чинності.
Якщо сторони не передбачили в договорі страхування, що набрання ним чинності не пов’язане з моментом внесення першого страхового платежу, то має
застосовуватися правило, встановлене частиною четвертою статті 18 Закону
та статтею 983 ЦК України, за яким договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу.
Суди встановили, зокрема, що 14.04.2017 СК (страховик) та товариство
(страхувальник) уклали договір; пунктом 3.1.3 договору визначено, що пожежа
та самозапалювання є страховими ризиками; строк дії договору – з 00 год 00 хв
18.04.2017 до 24 год 00 хв 17.04.2018 (пункт 3.8); питання, які не врегульовані
умовами договору та правилами, регулюються чинним законодавством України (пункт 14.3); сторони не узгодили в договорі момент набрання ним чинності;
правила не регулюють спірні правовідносини інакше, ніж визначено договором;
за додатками до договору одним із застрахованих транспортних засобів є автоцистерна; 19.04.2017 сталася пожежа, яка пошкодила автоцистерну;
СК отримала страховий платіж 27.04.2017.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову та відмовляючи у задоволенні позову повністю, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що договір набув чинності з моменту отримання страховиком страхового платежу (27.04.2017), оскільки сторони не узгодили в ньому та у правилах інший момент набрання чинності.
Ураховуючи викладені висновки та встановлені судами обставини, що сторони не передбачили в правилах та договорі момент набрання ним чинності, пожежа сталася 19.04.2017, а СК отримала страховий платіж 27.04.2017, КГС ВС визнав правильними висновки суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки на момент пожежі договір не набрав чинності. У зв’язку з цим суд касаційної інстанції відхилив протилежні доводи скаржника щодо неправильного застосування судом положень статті 631, 983 ЦК України, статті 180 ГК України та статті 18 Закону з посиланням на неправильне визначення моменту набрання договором чинності.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 18.08.2020 у справі No 910/7631/18 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/91169958.