Огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди: ККС ВС

Вироком місцевого суду ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст.187КК. Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу захисника, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, залишено без задоволення. Вироком апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу прокурора, вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок.

У касаційній скарзі захисник стверджував про недопустимість протоколу огляду місця події, посилаючись на недобровільний характер згоди потерпілої на огляд її володіння.

ВС оскаржувані судові рішення залишив без змін, звернувши увагу на таке.

У ст.1 Першого протоколу до Конвенції передбачено право кожного мирно володіти своїм майном.

Положенням ч. 2 ст. 30КонституціїУкраїнизаборонено проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до вимог ст.13КПК не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За ст.237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно з ч.1ст.233КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді,крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Тобто, законодавцем,окрім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме, можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.

ЄСПЛ у рішенні від 7 листопада 2013 року у справі «Бєлоусов проти України» зазначив, що будь-яке втручання згідно з п.1ст.8 Конвенції повинно бути виправданим у розумінні п.2 як таке, що здійснюється «згідно із законом» і є «необхідним у демократичному суспільстві» задля досягнення однієї або більше законних цілей, що в ньому наводяться. Формулювання «згідно із законом»вимагає від оскаржуваного заходу як підґрунтя в національному законодавстві, так і його відповідності принципові верховенства права. Головною метою ст.8 Конвенції є захист особи від свавільного втручання державних органів. У цьому рішенні ЄСПЛ дійшов висновку, що огляд працівниками міліції житла заявника не проводився згідно із законом, оскільки дозвіл на огляд отримано за обставин, в яких були відсутні процесуальні гарантії, що захищають його здатність висловлювати свою справжню думку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що житло, до якого ОСОБА_2 проник і вчинив розбій, розташоване за адресою: АДРЕСА_3. 24липня2017року після прибуття працівників поліції за вищевказаною адресою потерпіла ОСОБА_3 надала письмову згоду на огляд житла, власником якого вона є, з метою фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення. Після отримання зазначеного дозволу слідчим було проведено огляд місця події та складено відповідний протокол від 24 липня 2017 року.

Наведені обставини не ставлять під сумнів добровільність такої згоди, оскільки були наявні всі процесуальні гарантії, які захищали здатність ОСОБА_3висловлюватисвою справжню думку.

Виходячи із аналізу кримінальних процесуальних норм, які містяться у ч.1ст.233, ч.2ст.234 та ч.2ст.237КПК, колегія суддів дійшла висновку, що огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє,за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі No671/1486/17 (провадженняNo51-4273км18) можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/77590154

Аналогічну правову позицію ВС висловив у постанові від 04 вересня 2019 року у справіNo740/1347/16-к (провадження No51-2606км19), детальніше з текстом якої можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/84120915