Особливості підстав проведення НСРД та визнання недопустимими їх результатів: адвокат Максим Панченко

Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Особливості підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) та визнання недопустимими їх результатів”, Панченко Максим, адвокат, доктор юридичних наук, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, член Комітету з трудового права НААУ, викладач Київського Національного університету ім. Т. Шевченка та Національної Академії внутрішніх справ, розповів про загальну характеристику негласних (слідчих) розшукових дій та відмінність негласних слідчих (розшукових) дій від «гласних» слідчих (розшукових) дій.

У зв’язку з прийняттям нового КПК України в 2012 році у кримінальний процес впроваджено новий інститут негласних слідчих (розшукових) дій.

А саме, глава 21 цього Кодексу детально розкриває поняття негласних слідчих (розшукових) дій, підстави, суб’єкти та строки їх проведення, порядок прийняття рішення та здійснення цих дій, вимоги до клопотання слідчого, прокурора до слідчого судді та ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НС(Р)Д, вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, перелік та характеристика видів негласних (розшукових) дій, порядок фіксації коду і результатів НС(Р)Д та їх використання у доказуванні під час кримінального провадження.

Зазначеною главою КПК України регулюються також інші питання, що відносяться як до загальних положень проведення негласних слідчих (розшукових) дій, так і до характеристики їх окремих видів.

Негласні слідчі (розшукові) дії мають винятковий характер, тобто можуть здійснюватись лише за наявності низки обов’язкових підстав, зокрема:

  • наявність кримінальних проваджень щодо тяжких або особливо тяжких злочинів
  • обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб
  • встановлення відомостей про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію
  • встановлення обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину
  • обґрунтування виду, мети та строку проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  • встановлення відомостей залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання
  • обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили

Відповідно до ч.1ст.246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії визначаються, що це різновид гласних слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим кодексом.

Відмінності негласних слідчих (розшукових) дій від «гласних» слідчих (розшукових) дій:

  • мають негласний (неочевидний, скритий, прихований) характер, коли відомості про факт та методи їх проведення не розголошуються та не повідомляються особам стосовно яких здійснюються такі дії
  • негласний характер цих дій передбачає можливість застосування під час їх проведення конфіденційних засобів та методів, у тому числі спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації про готування або вчинення злочину, а також про осіб, які готують або вчинили злочин (Постанова Кабміну № 669 від 22.09.2016 р надається перелік спеціальних засобів негласного отримання інформації)
  • безпосередній порядок, тактика та методика проведення негласних слідчих (розшукових) дій регулюються не КПК, а окремими підвідомчими або міжвідомчими нормативно – правовими актами органів, у складі яких перебувають підрозділи, уповноважені на проведення цих дій
  • дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що тимчасово обмежують конституційні права особи, надається виключно ухвалою слідчого судді суду апеляційної інстанції
  • не підлягає розголошенню інформація, отримана в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  • протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій разом з додатками до нього не пізніше ніж через 24 години після їх припинення передаються прокурору, який вирішує питання про можливість використання їх результатів для доказування у кримінальному провадженні
  • наявність інших особливих процесуальних повноважень прокурора при прийнятті рішення, проведенні та використанні результатів НС(Р)Д у кримінальному провадженні (ст. 131 -1 Конституції України саме прокурор відповідальний за дотримання законності, прав людини при проведенні НСРД)
  • можливість додаткового дослідження слідчим, прокурором інформації, отриманої за результатами негласних дій, що проводились із застосуванням спеціальних технічних засобів, про що складається окремий протокол (ст. 266 КПК)
  • провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів

Вищевказані особливості обумовлюють проведення негласних слідчих (розшукових) дій виключно у режимі секретності, тобто за умов дотримання спеціального порядку одержання, оформлення та зберігання отриманої інформації згідно з вимогами законодавства, що регулює захист державної таємниці, у тому числі особливий порядок засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій

Потрібно зазначити, що негласні слідчі (розшукові) дії розпочинаються тільки тоді, коли відомості занесені до ЄРДР, а до цього тривають оперативно-розшукові заходи.

Співвідношення категорій, негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів, полягає в наступному:

  • На відміну від негласних слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукова діяльність регулюється насамперед відповідним Законом, який їх визначає, як систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних заходів
  • Оперативно-розшукова діяльність проводиться до початку досудового розслідування, а НС(Р)Д проводиться виключно після початку досудового розслідування
  • У разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ зобов’язаний невідкладно направити зібрані матеріали до відповідного органу досудового розслідування, а стосовно негласних слідчих (розшукових) дій, то фіксація ходу і результатів цих дій відповідає загальним правилам фіксації кримінального провадження
  • Завданням оперативно-розшукова діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, а у випадку НС(Р)Д, то їх дії спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів

Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймають:

  • Слідчий
  • керівник органу досудового розслідування
  • прокурор

У випадках, передбачених КПК України, якщо здійснення вказаних дій пов’язане з тимчасовим обмеженням конституційних прав особи, рішення про їх проведення приймає слідчий суддя апеляційного суду за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором (з’явилась практика відмови у задоволенні зазначених клопотань чого раніше не було).

Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Проводити негласні слідчі (розшукові) дії мають право:

  • слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину
  • за письмовим дорученням слідчого, прокурора – уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України;
  • за рішенням слідчого чи прокурора до проведення таких дій можуть залучатись інші особи (ч. 6 ст. 246 КПК – конфіденти)

Прокурор не є суб’єктом проведення НСРД, але він є основною найголовнішою фігурою та відповідальний за все, що пов’язано з проведенням НСРД, тому може в будь – який момент припинити проведення НСРД, знищити результати, перевірити наявність провокації та обґрунтувати її відсутність у клопотаннях, постановах про проведення НСРД, протягом 24 годин з моменту закінчення проведення НСРД саме йому надсилають протокол за результатами проведення НСРД з додатками , може перепровірити результати проведення НСРД і скласти свій протокол по результатам проведення НСРД, , ініціювати питання розсекречення протоколів за результатми проведення НСРД тощо.

При визначенні достатності підстав, порядку, засобів та строків проведення НС(Р)Д суди і сторони кримінального провадження повинні враховувати та застосовувати, в межах своєї компетенції, практику Європейського суду з прав людини.