17 вересня 2026 року Вищий антикорупційний суд провів перше підготовче засідання у справі № 991/10098/26 щодо Ігоря Коломойського, колишнього голови правління ПриватБанку Олександра Дубілета та ще чотирьох колишніх працівників банку.
За спостереженнями моніторингової місії IAC ISHR, одна із суддів колегії у категоричній формі заявила, що адвокат зобов’язаний ознайомитися з усіма матеріалами провадження обсягом понад 150 томів ще до укладення договору про правничу допомогу.
Майже половину засідання суд витратив на клопотання обвинувачених про участь у режимі відеоконференції. Тим, хто перебуває за кордоном, суд дозволив дистанційне підключення лише на одне засідання, а відвід прокурору, включеному до групи прокурорів напередодні, відхилив.
Місія рекомендувала провадження до подальшого моніторингу через ризики порушення статті 6 Конвенції.
Обвинувачення
Справу розглядає колегія суддів ВАКС у складі головуючої судді Т. В. Литвинко, суддів Л. М. Федорак та О. В. Чернової. Обвинувальний акт стосується, за версією сторони обвинувачення, заволодіння коштами ПриватБанку. Обвинувачених, залежно від ролі, обвинувачують за ч. 5 ст. 191 (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великому розмірі), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) та ч. 3 ст. 209 КК (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом).
Ігоря Коломойського обвинувачують в організації цих дій.
Усі обвинувачені вину заперечують, а кваліфікація є змістом обвинувального акта, а не встановленим судом фактом.
Відеоконференція: одним — на одне засідання, іншим — питання відкрите
Олександр Дубілет, який підключився дистанційно, пояснив, що тривалий час проживає з неповнолітніми дітьми в Ізраїлі, куди виїхав законно ще до повідомлення про підозру. Захисники заперечили, що він ухиляється від суду: його місцезнаходження відоме стороні обвинувачення, комунікація з нею підтримується, а в інших провадженнях він регулярно бере участь у відеоконференціях з ідентифікацією за кваліфікованим електронним підписом. Ставлення до нього як до особи, що переховується, захист назвав несумісним із презумпцією невинуватості. Людмила Шмальченко, яка перебуває в Японії, послалася на безпекову ситуацію в Україні та наголосила, що хоче особисто брати участь у розгляді й обстоювати свою позицію.
Прокурор заперечив, посилаючись на те, що щодо обох здійснювалося спеціальне досудове розслідування і їх оголошено в міжнародний розшук. Основний його аргумент полягав у тому, що без присутності обвинувачених у залі суд «не зможе мати ніяких важелів впливу» на їхню процесуальну поведінку. Захист відповів, що на випадок припинення зв’язку чи невиконання обов’язків КПК вже передбачає механізми реагування.
Суд дозволив Дубілету і Шмальченко участь у відеоконференції лише в цьому засіданні, щоб поінформувати їх про провадження і роз’яснити права. Колегія наголосила, що дистанційне підключення не прирівнюється до особистої участі, а питання вирішуватиметься окремо щодо кожного наступного засідання. Ще троє обвинувачених — Ярослав Луговий, Надія Конопкіна та Тетяна Якименко — перебувають у Дніпрі. Вони обґрунтували клопотання безпековими ризиками та нестабільністю залізничного сполучення під час повітряних тривог і підтвердили готовність з’являтися особисто, якщо суд цього вимагатиме. Щодо них прокурор не заперечував.
Чи є обвинувачені обвинуваченими
Захисник Шмальченко послався на рішення Апеляційної палати ВАКС від 27 листопада 2023 року, яке, за позицією захисту, свідчить про відсутність у неї належно набутого статусу підозрюваної. Ігор Коломойський, присутній у залі, заперечив проти того, щоб суд називав таких осіб «обвинуваченими»: без належного повідомлення про підозру вони, на його думку, не могли стати ні підозрюваними, ні обвинуваченими. Колегія відповіла, що за КПК особи, щодо яких до суду надійшов обвинувальний акт, мають статус обвинувачених.
Відвід прокурору, включеному напередодні
Захист заявив відвід прокурору, якого постановою заступника Генерального прокурора — керівника САП від 16 вересня 2026 року включили до групи прокурорів за день до засідання. Захисники наголосили, що провадження триває з 2017 року і має понад 150 томів, тож за один день їх неможливо вивчити, однак це не завадило прокурору категорично заперечувати проти клопотань обвинувачених. Як свідчення упередженості вони навели різний підхід прокурора до відеоконференції для різних обвинувачених та ігнорування рішень, які стосуються належності повідомлення про підозру. Один із захисників заявив, що щонайменше вісім рішень ВАКС та Апеляційної палати ВАКС, частину з яких залишив без змін Верховний Суд, констатують закінчення строку досудового розслідування в цьому провадженні 6 травня 2023 року.
Ухвалою від 17 вересня 2026 року суд у відводі відмовив. Колегія послалася на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к: прокурор, включений до групи прокурорів, має всі повноваження незалежно від того, чи брав участь у провадженні раніше. Оцінка професійної підготовки чи процесуальної тактики прокурора, на думку суду, не належить до предмета розгляду відводу. Різницю в позиції щодо відеоконференції прокурор пояснив тим, що одні обвинувачені перебувають за кордоном і в розшуку, а інші — в Україні.
«Ознайомтеся до договору»
Наприкінці засідання захист повідомив про намір подати клопотання про закриття провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування. Один із захисників пояснив, що подасть його пізніше, бо нещодавно вступив у справу і ще не мав змоги ознайомитися з потрібними матеріалами.
За спостереженнями місії, одна із суддів колегії, попри попереднє роз’яснення головуючої, що заявляти таке клопотання саме в цьому засіданні не обов’язково, наголосила як на позиції суду: адвокат зобов’язаний ознайомитися з усіма матеріалами провадження та бути повністю готовим до захисту ще до укладення договору про правову допомогу. Захисник заперечив, що до укладення договору не має правових підстав діяти як захисник, зокрема знайомитися з матеріалами провадження. До того ж договір укладало адвокатське об’єднання, а його самого залучили до виконання доручення вже після цього.
Оцінка IAC ISHR
Щодо позиції прокурора. Експерти нагадали, що прокурор зобов’язаний діяти об’єктивно і неупереджено (ч. 2 ст. 9 КПК), а його позиція щодо клопотань захисту має бути самостійно обґрунтованою. Заперечення проти відеоконференції, на їхню думку, ґрунтувалися переважно на припущеннях про можливу майбутню поведінку обвинувачених і на обставинах, обґрунтованість яких захист прямо оспорював. Такий підхід створює ризик підміни індивідуальної оцінки ситуації припущеннями.
Щодо відеоконференції. Місія послалася на рішення ЄСПЛ у справі «Стефан Кучера проти Австрії» (заява № 13810/22, 9 грудня 2025 року), де Суд нагадав, що участь обвинуваченого через відеозв’язок сама по собі не суперечить Конвенції, а фізична присутність не є самоціллю і слугує справедливості провадження загалом. Експерти також нагадали про стандарти рішення Великої палати у справі «Сейдовіч проти Італії» щодо фундаментального значення права обвинуваченого брати участь у розгляді своєї справи. На їхню думку, суд не навів конкретних ризиків, які б унеможливлювали ефективну дистанційну участь, а повторне вирішення питання на кожному засіданні забирає судовий час і створює ризик невиправданого звуження права на захист.
Щодо вимоги до захисника. Експерти зазначили, що ст. 18 Правил адвокатської етики справді зобов’язує адвоката до укладення договору з’ясувати відомі клієнту обставини та вивчити документи, які є в його розпорядженні. Однак ця норма не ототожнює попереднє ознайомлення, потрібне для прийняття доручення, з повним опрацюванням матеріалів кримінального провадження, а навпаки, передбачає визначення часу та обсягу роботи. Місія послалася на рішення ЄСПЛ у справі «F.S.M. проти Іспанії» (заява № 56712/21, 13 березня 2025 року), за яким підпункт «b» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує реальну можливість підготувати захист, зокрема ознайомитися з результатами розслідування. Якщо висловлена позиція вплине на час для підготовки захисту, це створить ризик порушення підпунктів «b» і «c» пункту 3 статті 6 Конвенції.
Що це означає для захисту
Чинна норма. Повноваження захисника виникають на підставі договору з клієнтом чи доручення органу безоплатної правничої допомоги і підтверджуються ордером (ст. 45, 50 КПК). До цього адвокат не має процесуального статусу захисника і не може реалізувати права, які КПК надає захисникові, зокрема права на доступ до матеріалів провадження.
Аналітично. Вимога ознайомитися з усіма матеріалами провадження до укладення договору фактично недосяжна: адвокат, який ще не є захисником, не має законного доступу до більшості таких матеріалів. Якщо цю позицію буде застосовано на практиці, наприклад для відмови в часі на підготовку чи для оцінки клопотань нового захисника як затягування процесу, захисту варто фіксувати її в протоколі судового засідання як можливе порушення підпункту «b» пункту 3 статті 6 Конвенції. Окремо показово, що вимогу до сторони захисту висловлено в тому самому засіданні, в якому суд визнав достатньою для прокурора участь у справі з 150 томів після одного дня в групі прокурорів.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Суд дозволив заочне розслідування щодо колишнього голови ПриватБанку Олександра Дубілета — як на стадії розслідування вирішувалося питання про спеціальне досудове розслідування щодо Дубілета.
- Підозра вручена — але чи отримана? Моніторинг IAC ISHR справи Балоги у ВАКС виявив системну колізію між формальним і реальним повідомленням — попередні висновки місії IAC ISHR щодо належного повідомлення про підозру у справах ВАКС.
- Коли підозра вважається врученою: версія НАБУ та судова практика ВАКС — як сторона обвинувачення пояснює підходи до вручення повідомлення про підозру.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.