18 вересня Пленум Верховного Суду ухвалив заяву щодо оприлюднених Національним антикорупційним бюро аудиозаписів, які, як стверджує НАБУ, були зроблені у кабінеті голови Окружного адміністративного суду Києва. У зверненні йдеться, зокрема, що «судовій владі завдано значної шкоди від змісту зазначених записів». AdvokatPost поцікавився у голови Комітет з питань адвокатської етики Національної асоціації адвокатів України Андрія Циганкова, наскільки коректним була це звернення, особливо враховуючи те, що в перспективі відповідна справа може розглядатись самим Верховним Судом.
На вашу думку, чи мав Верховний Суд право виступати з такою заявою стосовно «плівок Вовка», якщо в перспективі він розглядатиме цю справу?
Ми не можемо припускати, що у будь-якому разі справа буде розглядатися у Верховному Суді, а взагалі судді мають сувору заборону коментувати провадження, які знаходяться у них. На мою думку, у цьому випадку саме Верховний Суд мав висловити позицію щодо того, наскільки взагалі етично, коли суддя, як фактично представник влади, висловлюється таким чином, як це було на плівках. Розумієте, у нас поза кабінетами судді ведуть себе абсолютно інакше.
Я вважаю, що Верховний Суд своїми діями ототожнює ці плівки саме з суддями, єдине питання: наскільки ця заява відповідає принципу незалежності, принципу верховенства права, принципу свободи від обвинувачень. У цій заяві було недостатньо дотримано дистанцію між суддями та цими виразами. Хотів би звернути вашу увагу, що у цьому випадку, я виступаю, як особа, яка більше налаштована на захист, ніж на обвинувачення. Можливо Верховний Суд дійсно має якусь додаткову інформацію, тоді у цьому випадку постає питання щодо його неупередженості.
Чи не було б доречніше з боку Верховного Суду говорити про дисциплінарне провадження стосовно суддів, які фігурують на плівках, особливо враховуючи те, що у зверненні робить акцент на питанні суддівської етики?
Я вважаю, що звідси треба взагалі прибрати Верховний Суд, бо це позиція певних суддів Верховного Суду, тому що це не було висловлюванням саме голови Верховного Суду.
Але це був текст заяви Пленуму Верховного Суду..
Проте все одно у Верховному Суді можуть бути судді, які не поділяють цю позицію. Ми маємо розуміти, що на сьогоднішній день є певні плівки, які зазначаються стороною обвинувачення, як плівки відповідних суддів ОАСК і саме тому, що не розглядається дисциплінарне впровадження, це говорить про те, що сьогодні ще немає впевненості, що ця позиція була висловлена саме суддями. Тому, якщо дійсно є такий коментар, то я погоджуюсь з вами, щодо того, що має бути дисциплінарне впровадження, тому що відсутність дисциплінарного впровадження при наявності заяви фактично підтверджує приховування відповідного дисциплінарного проступку суддів з боку їх колег. Хоча, взагалі у них немає обов’язку розглядати, але якщо казати про високі стандарти правосуддя, то таке право має бути реалізоване після того, як відбулася така заява.
Але хотів би також звернути увагу на суттєвий момент. Дуже часто, коли ми кажемо, що Верховний Суд зробив якусь заяву, то більшість населення сприймає це як рішення від імені України. Але у будь-якому питання є ініціатор, важливо пам’ятати, що сьогодні, коли немає прозорої ситуації з ініціюванням порядку денного, то ми не можемо навіть для себе зробити певні висновки у чому була справжня мета цієї заяви. Тому дуже цікаво дізнатися, хто поставив на порядок денний це питання.