Обставини справи: за вироком місцевого суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК.
Апеляційний суд ухвалив свій вирок, яким апеляційні скарги прокурора та потерпілої задовольнив частково, скасував вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 у частині призначеного покарання та призначив йому покарання за ч.2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, взявши його під варту в залі суду. Урешті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Позиція ККС: скасовано вирок апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: апеляційний суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання ближче до мінімальної межі, передбаченої у санкції ч.2 ст.286 КК, урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, щире каяття у вчиненому злочині та відшкодування матеріальних збитків (обставини, що пом`якшують покарання), встановив відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Колегія суддів не погоджується з таким рішенням апеляційного суду та вважає, що його прийнято без урахування конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу ОСОБА_2. Так, ОСОБА_2 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, вчинив злочин, що з об’єктивної сторони виявився у значному перевищенні швидкості в людному місці з достатньо жвавим рухом, перетнув перехрестя на заборонений для нього червоний сигнал світлофора, нехтуючи при цьому перевагою пішохода, який перетинав проїзну частину по пішохідному переходу на дозволений для нього сигнал світлофора. Крім того, апеляційний суд не врахував, що у матеріалах провадження відсутні докази, що підтверджують відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1.
Детальніше з текстом постанови ВС від 03.09.2020 у справі No523/13774/18 (провадження No 51-305км20) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/91397605