Встановлення придатності військовозобов’язаного до військової служби шляхом належно проведеної ВЛК є обов’язковою передумовою подальших дій ТЦК та СП, пов’язаних із врученням повістки та організацією відправлення особи до військової частини. Вказане має істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК.
Якщо обсяг медичного огляду особи неправомірно звужений, а оформлення результатів ВЛК про придатність до військової служби здійснено з порушенням встановленої процедури, це свідчить про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК.
Обставини справи
обвинувачений, який завідомо знав про висновок ВЛК про придатність його до військової служби, був обізнаним про його призов за мобілізацією, без поважних причин відмовився отримувати повістку про його явку до ТЦК та СП для проходження військової служби за мобілізацією та відправки до військової частини. Надалі він не прибув до ТЦК та СП, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ст. 336 КК.
У касаційній скарзі захисник стверджує, що процедура проходження підзахисним ВЛК відбулася з істотними порушеннями вимог наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, оскільки він фактично не проходив огляд у лікаря-психіатра та лікаря-офтальмолога.
Позиція ККС: скасовано рішення судів попередніх інстанцій, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС вказала, що як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений заперечував свою винуватість, при цьому зазначав, що при здійсненні медичного огляду всіх лікарів не пройшов, а саме офтальмолога і психіатра, при цьому голова ВЛК розписалася за відсутніх лікарів. Він відмовився від отримання повістки та призову на військову службу, оскільки не пройшов ВЛК у встановленому законом порядку.
Крім того, у судових засіданнях як свідки були допитані лікар-психіатр та лікар-офтальмолог, які повідомили, що не проводили медичний огляд обвинуваченого, не виконували підписів у картці медичного огляду та не ставили печатки. В ході судового розгляду голова ВЛК вказала, що обвинувачений пройшов усіх лікарів, окрім лікарів психіатра і офтальмолога, та підтвердила внесення нею записів у картці медичного огляду та підпису замість лікаря офтальмолога, а також припускає, що підпис замість лікаря психіатра здійснила медсестра.
Таким чином, у матеріалах провадження є об’єктивні дані, що вказують на недотримання встановленої процедури медичного огляду. Проте, суди попередніх інстанцій, визнаючи доведеним факт придатності обвинуваченого до військової служби, не надали належної оцінки зазначеним доводам сторони захисту та фактично залишили поза увагою питання допустимості документів ВЛК.
Відповідно до Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в збройних силах України», процес мобілізації має чітко визначену послідовність юридично значимих дій.
Встановлення придатності військовозобов’язаного до військової служби шляхом належно проведеної ВЛК є обов’язковою передумовою подальших дій ТЦК та СП, пов’язаних із врученням повістки та організацією відправлення особи до військової частини. Вказане має істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК.
Отже, у межах цього кримінального провадження встановлено, що обсяг медичного огляду обвинуваченого був неправомірно звужений, а оформлення результатів ВЛК здійснено з порушенням встановленої процедури.
Матеріали кримінального провадження не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували встановлення у визначеному законом порядку придатності обвинуваченого до військової служби, а відтак і наявність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 27.05.2026 у справі № 446/407/24 (провадження № 51-693км26) https://reyestr.court.gov.ua/Review/136978475