Юридична особа, яка відповідно до ст. 62 КПК є цивільним відповідачем у кримінальному провадженні та до якої пред’явлено цивільний позов у порядку встановленому КПК, має права й обов’язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого в частині, що стосується цивільного позову.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК.
Місцевий суд частково задовольнив цивільні позови потерпілих та стягнув з АТ моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.
Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу представника цивільного відповідача АТ на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 особі, яка її подала, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки апеляційну скаргу подала особа, яка не має
права її подавати.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС встановила, що доводи представника цивільного відповідача АТ про істотне порушення апеляційним
судом вимог кримінального процесуального закону у ході вирішення питання про прийняття його апеляційної скарги на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 є обґрунтованими.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, представник цивільного
відповідача АТ, не погоджуючись із постановленим щодо ОСОБА_1 вироком місцевого суду, яким, з-поміж іншого, постановлено стягнути з товариства, інтереси якого від представляє, на користь потерпілих відшкодування моральної шкоди в розмірі 150 000 грн кожній, подав апеляційну скаргу.
Апеляційний суд цю скаргу повернув представнику цивільного відповідача, оскільки він не є особою, яка має право подавати апеляційну скаргу в інтересах
обвинуваченого ОСОБА_1, у частині, що стосується виправдання останнього.
Мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що представник
оскаржує визнання доведеною винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні
кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, надаючи оцінку
доказам у кримінальному провадженні з точки зору належності, допустимості,
достовірності. При цьому, як зазначив суд, мотивування щодо неправильності,
незаконності вирішення цивільного позову, зокрема щодо його розміру, в апеляційній скарзі відсутнє, а доказування обвинувачення чи його спростування
не є правом цивільного відповідача та його представника.
Однак суд касаційної інстанції не погоджується з таким рішенням апеляційного суду.
Як убачається з матеріалів провадження, потерпілі заявили цивільні позови, зокрема й до АТ. Місцевий суд задовольнив ці позови частково та постановив стягнути з АТ на користь кожної потерпілої відшкодування моральної шкоди в розмірі 150 000 грн.
Таким чином, відповідно до ст. 62 КПК АТ у цьому кримінальному провадженні є цивільним відповідачем, як юридична особа, яка в силу закону несе цивільну
відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого та до якої пред’явлено цивільний позов у порядку, встановленому КПК, а отже має права та обов’язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову.
Колегія суддів ККС вважає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги, не врахував доводи, зазначені в апеляційній
скарзі представника цивільного відповідача АТ, щодо неправильності та незаконності, на думку скаржника, вирішення цивільного позову в частині задоволення його розміру, а також на те, що безпосередньо в апеляційній скарзі зазначені вимоги особи, яка її подає, про залишення цивільного позову без розгляду.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд без аналізу всієї апеляційної скарги передчасно повернув апеляційну скаргу представника цивільного відповідача АТ, чим фактично позбавив товариство права на оскарження судового рішення. Отже, ухвалу цього суду не можна вважати такою, що відповідає вимогам ст. 370 КПК.
Детальніше з текстом постанови ВС від 20.07.2022 у справі No 549/349/20 (провадження No 51-1445км22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105402442.